Перетворення
сучасної цивілізації в інформаційне суспільство актуалізує, перш за все, проблему формування
інформаційної компетентності особистості, основу якої складають успішне уміння працювати з інформацією, володіння когнітивними техніками і стратегіями.
Домінування репродуктивних методів навчання в традиційній практиці
проведення уроків залишає вчителю достатньо пасивну роль передавача , а
учню споживача інформації,в той час як нові освітні стандарти орієнтують їх на тісну
співпрацю ,вимагаючи роботи з різними джерелами інформації. Тобто
інформаційна компетентність стає точкою опори, засобом взаємодії учасників
навчально-виховного процесу. В зв’язку з цим формування інформаційної
компетентності вчителя набуває особливої
актуальності . В умовах становлення інформаційного суспільства навчальний
процес розглядається як засіб розвитку учнів. А головне завдання школи полягає в тому, щоб не лише дати знання,
а й створити стійку мотивацію до
навчання, спонукати учнів до самоосвіти, пов'язаної з розвитком їхнього творчого та критичного мислення. Виходячи
з цього, випускник сучасної школи,
аби бути успішним у житті, повинен уміти самостійно здобувати
знання, критично та творчо мислити, використовувати сучасні технології,
працювати з великими обсягами інформації
бути комунікабельним, уміти працювати
в колективі. Єдиний шлях виховання такої особистості конкурентоспроможного
випускника – це застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
(ІКТ), яке не можна реалізувати без формування інформаційної
грамотності та ІКТ компетентності вчителя та учня.
Саме тому першочерговим завданням
діяльності закладу стала організація
роботи щодо розвитку ІКТ компетентності
педагогічного та учнівського колективів.
Факт входження в сучасне життя інформаційно-комунікаційних технологій
не може не відобразитися на процесах в
освітній діяльності.
Доступ до мережі Інтернет відкриває
шлях до глобальної всесвітньої інформаційної бази, кардинально змінює процес
спілкування, що не може не вплинути
на особистісні риси сучасної людини та на освітні процеси. За таких умов якісно
новим стає механізм забезпечення можливостями використання телекомунікаційних технологій в системі
навчання та доступу до комп’ютерної освіти
загальноосвітніх навчальних закладів: створення єдиного освітнього інформаційного
простору, як міжшкільної інформаційної мережі на основі Інтернет-,
Екстранет- та Інтранет-порталів, розробка нових програм і механізмів освоєння знань, необхідних для роботи з
комп’ютером, спрямованих на розкриття
потенціалу особистості кожного учня.
Формування
конкурентоспроможної, відповідальної, активної, самостійної
професійної компетентності спеціаліста
як цілісної, життєздатної, творчої особистості є провідним завданням сучасної
освіти, що орієнтована на забезпечення самовизначеності учня і створення умов для її самореалізації.
Інформаційно
– освітній простір включає безліч інформаційних об’єктів і зв’язків між ними, засоби і технології
збору, накопичення, передачі, обробки,
продукування та поширення інформації. В основі
програми лежить соціальне замовлення,
що відображає суспільні індивідуальні
потреби. У цій системі можна виділити ряд компонентів:
-
готовність до діяльності у інформаційному просторі;
- уміння користуватися засобами нових інформаційних
технологій - інформаційна культура;
- використовувані в дійсній роботі для досягнення
зазначених цілей педагогічні підходи включають проектну, дослідницьку
активність.
Створення
інформаційного освітнього середовища в даний час є головним завданням, рішення якого визначає успіх
впровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях.
Дослідження проблеми використання ІКТ в освіті
підняло на поверхню питання навчання вчителів новітнім Інтернет-технологіям.
На першому етапі впровадження в школі
проводився моніторинг рівня сформованості ключових ІК-компетентностей. Учасникам
навчально - виховного процесу було запропоновано «Анкету користувача ПК та мережі Інтернет». Проведено анкетування членів
педагогічного колективу з питань визначення мотиваційно-творчої
спрямованість та креативності особистості педагога, оцінки їх ІК-компетентності та
реалізації професійних завдань (використовую ІКТ). Результати анкетування
виявили, що в закладі необхідна організація роботи щодо формування
теоретико-методичної бази знань із раціонального застосування ІКТ та практичних
навичок їх використання в учасниками навчально-виховного процесу. З цією
метою проводилося системне навчання та консультації педагогічних
працівників з питань підвищення ІК-компетенцій. 100 % педагогів
пройшли навчання на курсах Microsoft
«Партнерство у навчанні», Intel «Навчання для
майбутнього». Ключовою фігурою інформатизації освіти є вчитель. Саме ефективне використання сучасних інформаційних
технологій, їх грамотне включення в педагогічний процес, створення в
навчальних закладах єдиного середовища дозволять перейти до нової сучасної парадигми
освіти. З метою підвищення рівня педагогічної
майстерності, підготовки вчителів до використання інформаційно-комунікаційних технологій
(ІКТ) у професійній та повсякденній діяльності здійснюється навчання
та розширення доступу до базових комп’ютерних знань і навичок.
Педагогічні працівники проходять цільові курси з оволодіння сучасними ІКТ та
проектними технологіями, беруть участь
семінарах, тренінгах.
Підвищення інформаційної освітньої кваліфікації педагогів, їх методичної
підготовки сприяло інтегруванню у навчально-виховний процес закладу
інформаційно-комунікаційних технологій,
активному використанню Інтернет-ресурсів, участі у наукових, методичних заходах
та конкурсах різних рівнів, створенню власних інформаційно-методичних, дидактичних
та розвивальних матеріалів із різних
предметів.
Проблема, над якою працює колектив закладу: «Формування ключових компетентностей школярів шляхом використання новітніх технологій».
Головні напрямки діяльності педколективу: підготовка інтелектуального
потенціалу для держави; створення єдиного освітнього простору, використання
інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі та визначення їх
впливу на становлення особистості учня.
В роботі з учнями 5-11 класів
вчителями-предметниками Свид С. В., Рожко М. В., Біжан О. В., Магденко Л. А.,
Галіченко С. В, Зіненко О. В.
застосовується метод проектів,
інтерактивні технології.
Актуальним є активне використання на уроках тих джерел
інформації, які найбільш привабливі для учнівської молоді, у тому числі – відео.
Для ефективного навчального використання відеоматеріалів потрібно
враховувати багато психологічних та методичних аспектів.
Інформація, сприйнята візуально, за даними психологічних досліджень,
більш осмислена, краще зберігається в пам'яті. До того ж використання відео
сприяє розвитку уваги і пам'яті. Для того, щоб зрозуміти зміст фільму, учням
необхідно прикласти певні зусилля. Так мимовільна увага переходить в довільну.
А інтенсивність уваги впливає на процес запам'ятовування. Використання різних каналів надходження
інформації (слуховий, зоровий, моторне сприйняття) позитивно впливає на
міцність фіксації навчального матеріалу.
Робота з відеоматеріалами на уроках сприятиме формуванню такої важливої
характеристики сучасної інноваційної особистості як медіаграмотність і сприяти
формуванню наступних вмінь:
-
виокремлювати головне в інформаційному
повідомленні;
-
розуміти
завдання в різних формулюваннях і контекстах;
-
сприймати
альтернативні точки зору і висловлювати обґрунтовані аргументи «за» і «проти»
кожної з них;
-
знаходити
помилки в інформації та виправляти їх;
-
систематизувати
отриману інформацію за певними ознаками;
-
встановлювати
зв'язки між інформаційними
повідомленнями;
-
складати
рецензії інформаційних повідомлень;
-
переводити
візуальну інформацію у вербальну знакову систему.
Простий перегляд фільму – занадто пасивне заняття длянавчального процесу. Потрібна така організація перегляду
відео, щоб вона вирішувала дидактичні задачі уроку, сприяла розвитку
мислення, комунікативних здібностей, слугувати стимулом для подальшої
творчо-пошукової діяльності.
При методично грамотному використанні
відео на уроці можна вирішити
наступні освітні завдання: підвищення
мотивації навчання; створення комфортного середовища навчання;
інтенсифікація навчання; підвищення активності учнів; більш глибоке
розуміння навчальних тем; створення умов для індивідуальної роботи учнів.
Отже,
важливим інструментом створення єдиного інформаційного освітнього простору є
впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Найважливішими проблемами
ефективного використання їх є:
- завантаженість комп’ютерних класів;
- готовність педагогічних кадрів в
галузі інформаційних технологій;
- використання можливостей корпоративної
мережі у навчальному процесі та управлінській діяльності.
Зрозуміло, що без вирішення цих проблем
неможливо якісно сформувати ЄІОП.
Як свідчить практика, для активного
використання інформаційних технологій необхідні мережні
координатори .
Таким чином, завдяки новій організації діяльності особи в ЄІОП, учасник ЄІОП не просто отримує інформацію, а аналізує і систематизує
її.
Грамотне і правильне конструювання ЄІОП
неможливе без створення єдиної нормативно-правової бази і бази
стандартів, що забезпечувало б єдність освіти України. Що стосується освітніх стандартів для ЄІОП, то вони забезпечать збереження єдиного освітнього простору країни,
збереження цілісності самої системи освіти .
Головною перешкодою для такої системи навчання є недостатнє забезпечення навчальних закладів
комп’ютерами, необхідним програмним забезпеченням, підключенням до мережі
Інтернет, а також брак педагогічних працівників
, які на достатньому
рівні володіють комп’ютерними та інформаційними технологіями, методикою
їхнього використання.
Звідси
випливає необхідність масової підготовки викладачів, які б володіли навичками роботи в комп’ютерному
інформаційному середовищі, незалежно
від предмету викладання.
Однак, необхідно потрібно пам'ятати, що можливі і
такі негативні наслідки, що пов'язані з активним вторгненням у природний
внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних
сюжетів та взаємодії з ними. Небезпека
може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини, нехтуванні допустимими нормами
безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність
досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків
застосування інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного
розвитку учнів. Тому впровадження засобів
інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес має здійснюватись виважено, та бути ретельно підготовленим і продуманим.
Технологічний аспект проблеми передбачає повне забезпечення навчальних закладів комп’ютерними комплексами, мультимедійним обладнанням і
доступ до Інтернету; розроблення
індивідуальних модульних навчальних
програм; створення інформаційної системи підтримки освітнього процесу, електронних
підручників та енциклопедій; розвиток мережі електронних бібліотек. Особливе значення має формування спеціалізованих напрямів освіти: дистанційної освіти,
медіа-освіти, е-lerning.
Ще більше значення, ніж технології, має зміна методології та концептуальних засад освіти, оскільки
електронні медіа стають не лише інструментами освітньої діяльності, а й
простором буття та розвитку людини.
Підготувала
заступник директора
з навчально – виховної роботи
Червонополянського НВК
«ЗШ І – ІІІ ступенів – ДНЗ»
Магденко Людмила Андріївна
Немає коментарів:
Дописати коментар