середу, 10 червня 2015 р.

Гаївський НВК

Інформаційно – освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

    Інформаційна технологія в навчально-виховному процесі – це поєднання традиційних технологій навчання і технологій інформатики, які розширюють можливості учнів щодо якісного формування системи знань, умінь і навичок , їх застосування у практичній діяльності, сприяють розвитку інтелектуальних здібностей до самонавчання,створюють сприятливі умови для навчальної діяльності учнів і вчителя. 
   Інформаційно-комп’ютерні технології навчання (ІКТ) - це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання.
    Використання ІКТ в навчальному процесі зумовлене такими аспектами:
  • Умови розвитку суспільства змусили шукати нових засобів організації НВП.
  • Стрімке збільшення потоку наукової інформації потребує своєчасного й 
  • адекватного відображення її в навчальному процесі.
  • Зниження рівня мотивації й пізнавальної активності учня під час вивчення предмету, що потребує вдосконалення методики навчання, модернізації форм і прийомів роботи вчителя.
    Навчальний матеріал ефективно сприймається в тому випадку, якщо задіяні усі способи сприйняття. Учні повинні почути, побачити і зробити самі. Ці фактори успішно поєднуються в процесі використання на уроках фізики сучасних інформаційних технологій
    Важливе значення сучасної освіти – створення для учнів можливості займати не просто активну, а і ініціативну позицію в процесі навчання. Потрібно заохочувати дітей не просто засвоювати необхідний матеріал, а пізнавати світ, самостійно шукати відповіді.
Щоб зацікавити кожного учня, організувати їхню діяльність, переконати їх в необхідності отримувати знання, шукати та вдосконалювати інформацію, я вважаю, що необхідно використовувати інформаційно – комп’ютерні технології.
    Людина повинна прагнути не знати якомога більше, а знати, які знання їй потрібні та вміти їх застосовувати.
   Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок дитини набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа засобів. Методика мультимедіа є сучасною комп’ютерно-інформаційною технологією, що забезпечує можливість об’єднувати в одній комп’ютерній програмі анімацію, звук, текст, графічне зображення та відео.
   Комп`ютер може використовуватись під час викладання фізики в режимі навчання, тренажера, контролю. Працюючи в режимі навчання, за допомогою мультимедійних програм виводяться на екран монітора навчальна інформація, задаються питання на розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, пропонується підказка, як знайти правильну відповідь, або відповідь і ставиться наступне завдання.
    У режимі тренажера на екран виводяться лише тексти запитань, за умови помилкової відповіді надається відповідний коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на обмірковування завдань – необмежений.
   У режимі контролю варіанти завдань добираються комп’ютером, час на обмірковування обмежений, результати відповідей фіксуються, за наявності помилки дається правильна відповідь і коментар. Після закінчення роботи виводиться список тем, у яких були зроблені помилки, та які потрібно повторити, а також ставиться відповідний бал.
   Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і надає їм нові пізнавальні можливості.
    Викладання фізики у школі вимагає нових методичних підходів до навчання учнів, оскільки використання лише традиційних методів навчання, як показує шкільна практика, сьогодні вже не може бути достатньо ефективним. Потрібно навчати дітей із врахуванням індивідуальних можливостей і запитів школярів. Серед шкільних предметів фізика має дуже широкі можливості для навчання з використанням ІКТ.
    Інформаційно - комп’ютерні технології навчання - це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання.
   Використання новітніх інформаційних технологій дозволяє раціонально розподілити час, відведений на вивчення конкретної теми з фізики, сприяє підвищенню емоційного сприйняття теоретичного матеріалу, підвищенню його інформативності, доступності та наочності.
  На уроках я використовую такі ППЗ: «Фізика-7», «Фізика-8», «Фізика-9», «Фізика-10», «Бібліотека електронних наочностей. Фізика 7-9», «Бібліотека електронних наочностей. Фізика 10-11», «Електронний задачник. Фізика 7-9», «Віртуальна фі­зична лабораторія. Фізика 7-9» «Віртуальна фізична лабораторія. Фізика 10-11».
   Існуючі електронні навчальні видання дозволяють не тільки візуалізувати різні явища та процеси, але й залучають учнів до процесу пізнання шляхом виконання інтерактивних вправ і творчих завдань, комп’ютерного моделювання. 
    Основними педагогічними цілями використання комп’ютерних технологій навчання фізики є:
  • розвиток творчого потенціалу учнів, їх здібностей до комунікативних дій, 
  • умінь експериментально – дослідницької діяльності, підвищення мотивації навчання підвищення ефективності та якості на всіх рівнях навчально – виховного процесу;
1. Під час викладу нового матеріалу комп’ютер дає змогу супроводжувати 
його динамічними ілюстраціями, комп’ютерними моделями, текстами і відеофрагментами. Комп’ютерні моделі оживляють матеріал, забезпечують 
демонстрацію того, що невдається показати в натуральному експерименті чи важко сприймається на статичних малюнках. Саме інтерактивність 
комп’ютерних моделей додає процесу навчання нових можливостей.
2. У демонстраційному експерименті комп’ютер використовується або як частина установки, або як пристрій, за допомогою якого можна демонструвативсьому класу такі явища, що вдається спостерігати лише в мікроскоп.
3.Під час розв’язування задач комп’ютер використовується для представлення текстів задач, перевірки відповідей, розрахунків.
4. У випадку проведення лабораторних робіт ― обробка результатів з використанням спеціальних програм або проведення комп’ютерних лабораторних робіт. Успішне засвоєння змісту матеріалу здебільшого залежить від широкого застосування дидактичних прийомів, що активізують пізнавальну діяльність учнів. 

Підготував : Поліщук Микола Володимирович, учитель математики та фізики 

  

Інформаційно – освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки


Презентацію підготував Похвала Б.А., вчитель англійської мови




Піщанобрідська ЗШ І-ІІ ступенів

Інформаційно-освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

     Як уже підкреслювалось, що інтерактивні методи навчання – методи спілкування на основі діалогу. Вони народилися з теорії проблемного навчання, сутність якої полягає не в передачі готової інформації з одного боку (від учителя) та пасивного її засвоєння з іншого боку (учнем), а в отриманні учнями в процесі комунікації нових знань і вмінь за допомогою розв’язання теоретичних та практичних проблем.
   У перекладі з англійської "inter" - взаємний, act – дія. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учасників. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами НВП).
  Якщо проаналізувати відому всім піраміду навчання, то зрозуміло що кращі результати навчання дають саме інтерактивні методи (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших або негайне застосування знань – 90%).
  Тож інтерактивні методи навчання мають суттєві переваги і певною мірою сприять формуванню ключових компетентностей. Вони одночасно дозволяють вирішувати кілька завдань, а саме: розвивають комунікативні вміння і навички, допомагають працювати в колективі, у команді, прислухатися до думки товаришів.
  Використання інтерактиву, як показує практика, знімає нервове напруження учнів, дає можливість змінювати форми їхньої діяльності, переключати увагу на основні питання теми заняття.
    Тож основні позитивні риси інтерактивних методів такі: 
  • створюють комфортні умови для навчання; 
  • кожний учасник має змогу повірити в свої сили; 
  • усі учасники мають змогу зробити свій індивідуальний внесок у загальну справу унеможливлювається домінування одного учасника навчального процесу над іншим; 
  • кожен має змогу розвивати свої індивідуальні здібності; 
  • формуються навички кооперації та співробітництва, відбуття роботи в команді. Слабкі учні почуваються більш комфортно; 
  • існує можливість обмінюватися знаннями, ідеями, способами діяльності. Відбувається багатовимірне засвоєння навчального матеріалу; 
  • сприяють розвитку критичного мислення; 
  • використання ІКТ уможливлює фахове вдосконалення, спрямовує учителя на навчання, сприяє зростанню професійної майстерності вчителя. 
   Інтерактивні технології, в яких "школа пам’яті" поступається місцем "школі мислення", сприяють формуванню у учнів навичок, що дуже потрібні у сучасному світі: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї, концепції і вже на підставі цього вміти знаходити необхідну інформацію, тлумачити її, застосувати за конкретних умов.
  Але при застосуванні ІКТ учитель стикається з певними труднощами. Щоб подолати складнощі в застосуванні інтерактивних методів і перетворити слабкі сторони їх на сильні необхідно їх знати.
1. Інтерактивні технології потребують значної кількості часу для підготовки учнів та вчителів.          Тож необхідно починати з поступового їх використання, якщо ви або учні з ними не обізнані. Учні повинні засвоїти процедуру тієї чи іншої вправи. І учням, і вчителям треба звикнути до них.
   Для забезпечення швидкого та ефективного включення учнів в інтерактивну діяльність бажано пропонувати їм пам’ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які вони мають здійснювати у тій чи іншій навчальній ситуації.
   Краще підготувати ретельно кілька інтерактивних занять, ніж часто проводити похапцем підготовлені ігри.
2. За великий проміж уток часу розглядається невеликий обсяг інформації. З метою охоплення всього необхідного обсягу матеріалу та його глибокого вивчення учитель має старанно планувати свою роботу: дати учням завдання для попередньої підготовки (прочитати, подумати, виконати самостійно підготовчі завдання), відібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які будуть для учнів "ключем" до засвоєння теми; під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням. Учителю слід пам’ятати, що використання інтерактивних технологій – не самоціль, а спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, спосіб створення атмосфери в класі, котра сприяє співпраці, порозумінню та доброзичливості, дає змогу більш ефективно реалізувати особистісно-орієнтований підхід.
    Якщо застосування інтерактивних технологій у конкретному класі дає протилежний результат – слід переглянути стратегію і обережно поставитися до вибору таких методів.
3. При використанні ІКТ контроль учителя над глибиною вивчення матеріалу зменшується.            Тож для зміцнення контролю за перебігом навчання за інтерактивними технологіями учитель має заздалегідь: глибоко вивчити і обміркувати матеріали, зокрема і додаткові, завдання для груп ретельно планувати і розробляти заняття, а саме визначати хронометраж, ролі учасників, готувати питання і можливі відповіді, розробити критерії оцінки ефективності заняття і ознайомити з ними учнів. 
4. Проблемою може бути дисципліна на уроці, тому що спілкування учнів не завжди може бути доцільним. Тож учителю треба: 
мотивувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем 
оголошувати очікувані результати (мету) заняття і критерії оцінки роботи учнів 
передбачати різні способи привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи на уроці. 
5. Результати роботи учнів менш передбачувані. І тут теж необхідна ретельна підготовка вчителя. Треба підбирати такі форми роботи, які б максимально враховували індивідуальні особливості учнів.
  Отже, для ефективного використання ІКТ в навчальному процесі учитель повинен досконально опанувати методику, важлива наявність особистого досвіду. Це можливо, якщо учитель бере участь у різного роду тренінгах, практичних заняттях, які доречно організовувати психологічною або методичною службою школи.

 Вчитель математики Гідулян І.С.

        
    Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх ІКТ в усі сфери суспільного життя …визначається одним з пріоритетних напрямів державної політики. Це забезпечить « удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві». [1;2 ]
   Факт входження в сучасне життя інформаційно-комунікаційних технологій не може не відобразитися на процесах в освітній діяльності. 
   Доступ до мережі Інтернет відкриває шлях до глобальної всесвітньої інформаційної бази, кардинально змінює процес спілкування, що не може не вплинути на особистісні риси сучасної людини та на освітні процеси. За таких умов якісно новим стає механізм забезпечення можливостями використання телекомунікаційних технологій в системі навчання та доступу до комп’ютерної освіти загальноосвітніх навчальних закладів: створення єдиного освітнього інформаційного простору, як міжшкільної інформаційної мережі на основі Інтернет-, Екстранет- та Інтранет-порталів, розробка нових програм і механізмів освоєння знань, необхідних для роботи з комп’ютером, спрямованих на розкриття потенціалу особистості кожного учня. 
     Інформаційно – освітній простір включає безліч інформаційних об’єктів і зв’язків між ними, засоби і технології збору, накопичення, передачі, обробки, продукування та поширення інформації.
    В основі програми лежить соціальне замовлення, що відображає суспільні й індивідуальні потреби і є основою для формування системи цілей освіти. У цій системі можна виділити ряд компонентів: 
  • готовність до діяльності у інформаційному просторі, що швидко змінюється, здатність до самостійного прийняття і реалізації рішень; 
  • уміння користуватися засобами нових інформаційних технологій для вирішення конкретних задач, взаємодії з інформаційними потоками - інформаційна культура; 
  • використовувані в дійсній роботі для досягнення зазначених цілей педагогічні підходи включають проектну, дослідницьку активність, для якої характерна висока ступінь мотивації і самостійності учнів, групова робота, інтегрованість змісту навчальної діяльності. 
   Створення інформаційного освітнього середовища в даний час є головним завданням, рішення якого визначає успіх впровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях.
     Основними вимогами до систем, що входять до складу простору, є наявність чіткої методики їх використання, фільтрація інформації та обов'язкового взаємозв'язку з телекомунікаційними ресурсами інших засобів. 
У межах ЄІОП стає можливим: 
  • забезпечення рівного доступу до навчання незалежно від місця проживання і часу;
  • інтеграція наявних інформаційних ресурсів і на цій основі відпрацювання єдиної політики найбільш раціонального використання інформаційних засобів, розв’язання проблеми підготовки педагогічних і управлінських кадрів системи освіти до впровадження нових інформаційних технологій у професійну діяльність; 
  • оптимальне, раціональне використання всіх видів ресурсів, включаючи матеріальні та інформаційні; 
  • розв’язання актуальної для системи освіти проблеми – проблеми інформаційного забезпечення; 
  • узагальнення і розповсюдження кращого педагогічного досвіду та нових освітніх технологій; 
  • удосконалення механізмів управління системою неперервної освіти.
Це можна досягти шляхом:
  • забезпечення поступової інформатизації системи освіти, спрямованої на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу; 
  • формування та впровадження інформаційного освітнього середовища в системі освіти; 
  • застосування у навчально-виховному процесі та бібліотечній справі інформаційно-комунікаційних технологій поряд з традиційними засобами; 
  • розроблення індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб, а також випуск електронних підручників.
  Важливим інструментом створення єдиного інформаційного освітнього простору є впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. Найважливішими проблемами ефективного використання їх є: 
  • завантаженість комп’ютерних класів; 
  • готовність педагогічних кадрів в галузі інформаційних технологій; 
  • використання можливостей корпоративної мережі у навчальному процесі та управлінській діяльності;
    Зрозуміло, що без вирішення цих проблем неможливо якісно сформувати ЄІОП. 
  Впровадження інформаційних технологій та підготовка педагогічних кадрів є найважливішими для розв’язання вищезазначених завдань. Ці процеси взаємопов’язані і мають відбуватися паралельно. 
  Як свідчить практика, для активного використання інформаційних технологій необхідні мережні координатори . 
   Таким чином, завдяки новій організації діяльності особи в ЄІОП, учасник ЄІОП не просто отримує інформацію, а аналізує і систематизує її. 
   Грамотне і правильне конструювання ЄІОП неможливе без створення єдиної нормативно-правової бази і бази стандартів, що забезпечувало б єдність освіти України. 
  Що стосується освітніх стандартів для ЄІОП, то вони забезпечать збереження єдиного освітнього простору країни, збереження цілісності самої системи освіти . 
   Головною перешкодою для такої системи навчання є недостатнє забезпечення навчальних закладів комп’ютерами, необхідним програмним забезпеченням, підключенням до мережі Інтернет, а також брак педагогічних працівників , які на достатньому рівні володіють комп’ютерними та інформаційними технологіями, методикою їхнього використання. 
    Звідси випливає необхідність масової підготовки викладачів, які б володіли навичками роботи в комп’ютерному інформаційному середовищі, незалежно від предмету викладання. 
    Однак, необхідно потрібно пам'ятати, що можливі і такі негативні наслідки, що пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними. Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини, нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного розвитку учнів. Тому впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес має здійснюватись виважено, та бути ретельно підготовленим і продуманим. 
  Технологічний аспект проблеми передбачає повне забезпечення навчальних закладів комп’ютерними комплексами, мультимедійним обладнанням і доступ до Інтернету; розроблення індивідуальних модульних навчальних програм; створення інформаційної системи підтримки освітнього процесу, електронних підручників та енциклопедій; розвиток мережі електронних бібліотек. Особливе значення має формування спеціалізованих напрямів освіти: дистанційної освіти, медіа-освіти, е-lerning.
   Ще більше значення, ніж технології, має зміна методології та концептуальних засад освіти, оскільки електронні медіа стають не лише інструментами освітньої діяльності, а й простором буття та розвитку людини.

Список використаних джерел
1. Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" http://oblosvita.com/normatyvna_baza
2. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки
3. Іващук К.О. Інформаційно-комунікаційні технології – як сучасний засіб навчання в освіті. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/informatsiino-komunikatsiini-tekhnologiyi--yak-suc.html
4. Мадзігон В.М. та ДорошенкоЮ.О.. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи .– К.: Наукова думка, 2003.

Виконала Шилюк Г. О., вчитель Піщанобрідської ЗШ I-II ст

ЗДОРОВ’Я ТА БЕЗПЕКА У СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ 

    У статті акцентовано увагу на проблемі збереження здоров’я та безпеки учнів при роботі в інформаційно-освітньому просторі,окреслено технологічні та гігієнічні показники, дотримання яких сприяє зміцненню здоров’я дітей. 
     Ключові слова: інтернет-залежність, психічне здоров’я, он-лайн спілкування. 
     Понад чверть населення земної кулі, а це 1,9 млрд. людей, сьогодні користується Інтернетом. До 30% наближається середній рівень Інтернет-проникнення у світі, 70% сягає показник в розвинених європейських країнах. В Україні він становить 10-12 млн. осіб – близько чверті населення країни. Високий рівень користувачів Інтернетом – це діти віком 11-17 років, які потрапили в Мережу значно раніше від дорослих. Останнім часом зростає їх кількість за рахунок дітей молодшого віку (6-10 років). 
     Нові інформаційні технології стають не тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування між державами, компаніями, університетами, новою формою торгівлі, а й потужним засобом навчання. Україна за даними міжнародної громадської організації Всесвітнього економічного форуму (показники 2011 року) займає 75 місце за рівнем розвитку інформаційних технологій. Значна частина громадян нашої країни мають вдома чи то комп’ютер, чи мобільний телефон, чи планшет, чи все разом. Наші діти досить легко засвоюють ази комп’ютерної грамотності, спілкуються в Інтернеті з друзями, шукають потрібну інформацію, інколи не завжди корисну. А чи завжди цей дивовижний штучний інформаційно-освітній простір позитивно впливає на здоров’я людини і, зокрема, дитини? 
 Розвиток інформаційно- освітнього середовища характеризується переходом до систематичного використання комп’ютерних технологій в навчально-виховному процесі, збільшенням кількості навчальних предметів, у вивченні яких вони застосовуються. Освітня функція школи залишається провідним аспектом її діяльності, але важливим чинником в оцінюванні рівня і якості навчання стає стан здоров’я школярів. 
    Слід зазначити, що недотримання санітарно-гігієнічних норм при роботі з комп’ютером, організації робочого місця учня, порушення вимог температурного та шумового режимів, вимог до параметрів комп’ютера, а також інтенсивне емоційне, інформаційне навантаження – це чинники, якими сучасний навчальний процес призводить до надмірного психофізіологічного напруження, стресу та значного погіршення стану здоров’я школярів. Все це вимагає запровадження здоров’язбережувального супроводу при роботі учнів в інформаційно-освітньому просторі. 
  Найбільш доступним джерелом пошуку інформації на сьогодні є Інтернет-ресурс, що обумовлює його використання з метою навчання та розвитку. Процес отримання інформації у мережевому просторі пов’язаний з реалізацією принципу наочності та порівняння, з поєднанням візуальної та аудіо інформації, наявністю анімації та здатністю диференціювати процес навчання, обумовлюють його привабливість для учнів. 
    Слід зазначити, що здоров’язбережувальний супровід навчально-пізнавальної діяльності учнів при роботі в інформаційному просторі з електронними навчальними сайтами забезпечується дотриманням таких показників: 
  • технологічних (звуковий супровід: звукова частота, структура звукового спектра;візуальні параметри кольорового зображення комп’ютера: колір, насиченість, контраст); 
  • гігієнічних (візуальні ергономічні параметри зображення компютера: можливість пересування об’єктів, що розглядаються, динамічність фонового зображення, кількість об’єктів, що розглядаються; кутові розміри об’єктів: складний або простий об’єкти; оформлення шрифту: гарнітура шрифту, кутовий розмір). 
   Необхідно також дотримуватися регламентованої тривалості роботи з персональним комп’ютером та перерв і їх активного проведення. З цією метою вчителю необхідно підготувати картки-новігатори, алгоритми, поради, вказівки , путівники здоров’язбереження, гігієнічні регламенти, що містять динамічні й рухливі ігри, комплекси фізичних вправ, гімнастики для очей, елементи оздоровчого самомасажу та сприяють збереженню і зміцненню здоров’я учнів. 
     У розроблених учителем картах-порадах або гігієнічному регламенті при роботі учнів з сайтом важливо акцентувати увагу на врахуванні таких параметрів основного і додаткового шрифтів, як креслення, величина, гарнітура шрифтів, контраст шрифту і фону, зернистість шрифту, параметри набору (довжина рядка, додатковий інтерліньяж, обсяг інформації на екрані в знаках і бітах). Важливим є раціональне використання площі екрану для подачі інформації. Максимальне використання екрану збільшує обсяг отриманої інформації, формує зручність для читання та обумовлює оптимальне зорове навантаження. 
    Доцільно також вказати встановлене припустиме креслення – Normal та стандартну величину кегля 12, що забезпечує достатній кутовий розмір сприйняття і запобігає розвитку спазму акомодації внаслідок напруги зору. В роботі слід використовувати 4 типи гарнітури (Times New Roman, Verdana, Arial,Courier New), що сприяє швидкому сприйняттю інформації та забезпечує швидкість читання. Слід зазначити, що ефективній роботі з електронними навчальними засобами сприяє контраст фону та шрифту, відсутність якого призводить до напруження органу зору. Негативно впливає на функціонування зорової системи дитини використання різнокольорового додаткового тексту на кольоровому, сірому фонах, а також на багатокольорових ілюстраціях, друк на кольоровому фоні.Повна відсутність малюнків є фактором збільшення зорового навантаження та стомлюваності учня [3, с. 11-13]. 
       У сучасних наукових дослідженнях акцентовано увагу педагогів не тільки на порушення опорно-рухового апарату і погіршення зору при роботі з комп’ютером та електронними навчальними ресурсами, а й на важливості запобігання інформаційного перевантаження. Тому слід виділити чинники, що впливають на продуктивність розумової діяльності учнів, і відповідно при їх дотриманні підвищують резистентність організму до негативних впливів інформаційного перевантаження. Ці фактори можна розділити на чотири категорії: 
  • комфортні умови (достатнє освітлення, насичення повітря киснем, розміри приміщення, вологість,температура); 
  • достатня кількість поживних речовин для роботи мозку (повноцінне харчування з достатнім рівнем і співвідношенням білків, жирів, вуглеводів, а також вітамінів та мікро – і мікроелементів, достатній рівень глюкози); 
  • середовище психологічного комфорту (відсутність сторонніх відволікаючих факторів, прибране приміщення, правильно організоване робоче місце, правильно підібрані кольори, а також комфортне соціальне оточення (учителі, однокласники, друзі, рідні); 
  • дотримання режиму «робота-відпочинок»[2, с. 205]. 
    У випадку, коли відбувається надмірне навантаження та надається великий об’єм інформації на фоні недотримання психогігієнічних норм розумової праці, може виникати перевтома організму. 
  Інформаційний простір, маючи великий інформаційний, навчальний та розважальний потенціал, може бути небезпечним та становити ризик, особливо для дітей. Більша половина користувачів – це діти 10-17 років, не мають жодної гадки про загрози, з якими вони можуть зустрітися, перебуваючи в он -лайн. 
    Дорослим необхідно пам’ятати про постійні загрози в Інтернеті та приділяти підвищену увагу питанню безпеки. Що таїть в собі Всесвітня мережа Інтернет небезпечного? 
1. Віруси. Віруси та хробаки – це небезпечні програми, які можуть поширюватися через електронну пошту або веб-сторінки. Віруси пошкодують файли, програмне забезпечення комп’ютера. 
2. Агресія в мережі. Інтернет надає нові можливості для ображання. 
В Інтернеті люди можуть розміщувати плітки, фотографії або іншу особисту інформацію та відправляти зловмисні повідомлення, анонімно або під чужим ім'ям. 
3. Реклама. Інтернет надає рекламодавцям можливість поширювати рекламу своїх товарів на аудиторію дітей і молоді. 
4. Незаконне використання особистої інформації в мережі. 
Адміністратори веб-сайтів не завжди можуть забезпечити конфіденційність особистої інформації, навіть якщо ці дані захищено Законом про захист інформації. Копії фотографії можуть легко опинитися у декількох місцях, і їх буде дуже важко видалити повністю. 
5. Небажана інформація. На деяких сайтах розміщена «доросла» інформація, що пропагує аморальну поведінку і може легко потрапити до школяра. 
6. Спілкування із психічно хворими людьми. Збоченці можуть безперешкодно спілкуватися із довірливими школярами, завоювати довіру, щоб втягти їх в ситуацію сексуального насилля. 
7. Інтернет – шахрайство. 
8. Торгівля людьми. Легко змоделювати декілька ситуацій в Інтернеті, які можна використати з метою торгівлі людьми: від сайтів, що пропонують роботу до шантажу з метою викрадення жертви та її подальшого продажу. 
9. Недостовірна інформація. В Інтернеті досить легко знайти інформацію, яка не є науковою і становить загрозу, якщо нею скористатися. 
10. Соціальні мережі. Соціальні мережі шкодять здоров'ю людей через брак спілкування з реальними людьми, негативно впливають на роботу імунної системи організму, гормональний баланс, процеси мислення і навіть роботу артерій. Що в майбутній перспективі підвищує ризик появи і розвитку серцево-судинних захворювань, недоумства і раку. 
    Тож, насправді, не все так прекрасно в світі Інтернет. І це повинні знати навіть найменші його користувачі. Тож, необхідно навчити підростаюче покоління звичкам цивілізованого спілкування, знайомити з правилами поведінки в мережі та з вимогами до оформлення поштової скриньки і електронного повідомлення; розказати що дозволено і що не дозволено в Інтернеті. І тоді, світ Інтернету не буде нести небезпеку. 

Джерела та література
1. Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим / Т. Бойченко //
Здоров’я та фізична культура. – 2005. – № 3. – С. 1-4.
2. Вовк В. В. Закономірності розвитку та профілактики виникнення
інформаційного стресу / Навколишнє середовище і здоров’я людини //
Матеріали V Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Полтава :
Скайтек, 2012. – 340 с.
3. Голодько К. А. Гігієнічна оцінка електронних навчальних сайтів та
пошукових систем мережі Інтернет / К. А. Голодько, Л. В. Подрігало,
Н. М. Філатова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. –
2012. – № 2(20). – 332 с.
Підготувала Марусенко І.В.,
вчитель початкових класів


    Незважаючи на безумовно позитивну роль сучасних комунікаційних засобів та Інтернету, існують певні ризики у використанні інформаційних технологій. Особливу небезпеку незахищений інформаційний простір приховує для дітей. У статті розглянуто як підготувати дітей до свідомого, грамотного та безпечного використання інформаційних ресурсів, виховати культурного користувача мережі Інтернет.
   Ключові слова: комунікаційні засоби, Інтернет, інформаційні технології, комп'ютер, сайт, інформація.

    Комунікаційні засоби стали невід’ємною складовою життя людей у всіх сферах діяльності. Мобільні телефони, комп’ютери та Інтернет розкрили нові можливості для спілкування, освіти, праці, відпочинку та творчої самореалізації особистості.
   Близько 2 мільярдів людей у світі підключені до мережі Інтернет [2,с.7]. Щороку зростає кількість користувачів, серед яких дедалі більше дітей і підлітків. 
   Ще п’ять років тому користувачами Інтернету були переважно мешканці великих міст, які використовували дротові технології та широкосмуговий доступ. Сьогодні, завдяки розвитку мобільного Інтернету, стрімке розширення мережі відбувається навіть у невеликих населених пунктах, а користуватися Інтернетом діти починають з 6-7 років [2,с.8].
   Тому впровадження інформаційних технологій – один із пріоритетних напрямків сучасної освіти. Головною метою її розвитку є забезпечення загального доступу до освітніх ресурсів шляхом інтенсивного впровадження новітніх методів навчання, комп’ютеризації та інформатизації. Комп’ютери поступово переходять із кабінету інформатики у навчальні класи, призначені для вивчення хімії та біології, фізики та географії, літератури та музики.
   Раніше інформацію з будь-якого предмета учень міг отримати з підручника, довідкової літератури, розповіді вчителя, конспекту уроку. Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель використовує нові методи роботи, спираючись на інформаційно-комунікаційні технології. Це обумовлено тим, що в наш час кожні 72 години кількість інформації збільшується вдвоє, тому потрібні спеціальні навички, вміння та сучасні засоби для опрацювання такого величезного інформаційного об’єму [1,с.5]. До того ж, сучасні діти народилися у цифровому світі ХХІ століття, з раннього віку знайомі з мобільними телефонами, ноутбуками, плеєрами, тому легко сприймають на уроці інформацію, подану за допомогою медіа-засобів.
    Водночас Інтернет-простір, що став другою домівкою для сучасного покоління, приховує серйозну загрозу для формування особистості, а дитина ще не усвідомлює в достатній мірі рівень небезпеки, що чекає на неї серед віртуальних тенет глобальної мережі. Інтернет з самого початку свого існування накопичував інформацію без обмежень, табу, цензури чи застережень. Кожного разу, користуючись послугами Інтернет-ресурсів, дитина опиняється в неконтрольованому світі дорослих, один на один з величезною кількістю шкідливої інформації, що, безперечно, негативно впливає на розвиток внутрішнього світу та сприйняття навколишнього середовища. Тому особливо гостро стоїть питання створення умов для безпечного користування інформацією Інтернет-порталів.
     Залежно від віку і рівня розвитку діти по-різному сприймають інформацію, отриману з мережі, а також по-різному поводяться в Інтернеті. 
     Учні 1-4 класів тільки починають спілкуватися з Інтернетом вдома і в школі. В школі вони навчаються під наглядом вчителя, а вдома ця роль відводиться батькам. Тому комп'ютер необхідно розмістити в спільній кімнаті, щоб батьки у будь-який момент могли проконтролювати дитину, переглядаючи разом сайти, поступово привчали дитину ділитися побаченим. Якщо дитина вирішить скористатися електронною поштою, навчили її користуватися сімейною електронною скринькою. Можливо разом з дитиною знайти цікаві сайти і створити на них закладки. Необхідно враховувати і той факт, що дитина може переглядати Інтернет-сторінки без дозволу батьків, у когось з друзів. Треба пояснити, з чим вона може зіткнутися і підказати, як знайти вихід з подібної ситуації. Обов’язково погодити з дитиною час користування Інтернетом. 
     Учні середньої ланки вже усвідомлено починають користуватися Інтернетом для виконання шкільних завдань, у них з'являються захоплення і хобі. Разом з ними можна обговорювати надійність сайтів, зацікавлювати пошуком корисної і якісної інформації. Наприклад, вибір місця відпочинку родини або придбання нових речей через Інтернет-магазин. Нехай дитина самостійно спробує знайти декілька варіантів. З дітьми 10-12 років вже можна говорити про дозволені і заборонені дії в мережі, пояснювати, яку інформацію і в яких випадках можна розголошувати, про способи взаємодії з користувачем та пов'язані з цим ризики. 
   Старшокласники активно шукають друзів в Інтернеті, тому їх дії іноді виходять за межі розумного. У такому віці «психологічного самоствердження» багато дітей стають замкнутими і намагаються зберегти свої думки в таємниці. Тому дорослим потрібно знати з ким спілкується підліток, які питання його цікавлять, обов’язково треба обговорювати наслідки надання особистої інформації. Необхідно домовитися з дитиною про вибір веб-сайтів, які вона відвідуватиме і про час користування ними. За допомогою фільтрів заблокувати сайти, що містять небезпечну інформацію. Обов'язково контролювати дії дитини, переглядати журнал відвідуваних сайтів. 
    Інтернет для школяра має бути безпечним і багатофункціональним. Тому дітей та молодь необхідно привчати до цивілізованого спілкування із самого раннього віку, разом із формуванням загальнокультурних цінностей, навчити їх користуватися інформаційними засобами зв’язку, дотримуючись правил етикету та поважаючи свободу оточуючих, тобто виховувати інтернет-культурне підростаюче покоління.
     Питанню захисту молоді від негативних інформаційних впливів приділяється значна увага в державі. Уряд створює необхідні правові, економічні та організаційні умови, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному й інтелектуальному розвитку або морально-психологічному стану дітей та молоді [4,с.15]. 
     Працівники освіти проводять інформаційно-просвітницьку роботу з питань безпечної роботи в Інтернеті, співпрацюють з державними та приватними структурами, неурядовими організаціями. Звертають увагу на розвиток якостей морального орієнтування в оточуючому середовищі, вміння коректно і безпечно задовольняти життєві потреби в процесі спілкування. Орієнтування учнів на безпеку життєдіяльності, як спосіб впровадження позитивного соціального досвіду, вже увійшов в педагогічний арсенал педагогів.
     Зокрема, вивчення питань безпечної поведінки дитини в соціальному середовищі та роботи в Інтернеті здійснюється відповідно до чинних програм зі шкільних курсів «Інформатика» та «Основи здоров’я». Вивчення питань прав та свобод дітей з отримання інформації та захисту від негативних інформаційних впливів передбачено навчальними програмами з курсів «Правознавство» та «Людина і світ». Педагогічні колективи навчальних закладів, з метою поглиблення правових знань учнів та формування вміння співвідносити в житті норми моралі та права застосовують такі форми правового навчання, як диспути, дискусії, конференції, правові лекторії, конкурси, вікторини правових знань, тренінги, тематичні вечори, зустрічі з працівниками правоохоронних органів, соціальних служб, тематичні виховні години. В лютому у навчальних закладах відзначають День безпечного Інтернету. 
   Майбутнє пред’являє нові вимоги до молодого покоління, стає необхідним формування певних соціальних і професійних навичок, що дозволяють жити в сучасному цифровому суспільстві. Завдяки «інформаційній павутині» діти відкривають для себе новий світ, отримують величезну кількість інформації, знайомляться і спілкуються, займаються творчістю. Адже усім відомо, що діти, зайняті творчістю або дослідженнями, застраховані від нудьги і поганої компанії. А чи стане Інтернет другом дитині - залежить тільки від дорослих. 

Список використаних джерел
1. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навч.-метод. посібник/А.Б. Кочарян, Н.І. Гущина. - Київ, 2011. – 100 с.
2. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі / Литовченко І.В., Максименко С.Д., Болтівець С.І.– К.: ТОВ «Видавничий будинок «Аванпост-Прим», 2010.- 48 с.
3. Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання. – Харків, 1997. – 338 с.
4. Удалова О.А. Безпечне користування сучасними інфорамційно-комунікативними технологіями: методичні рекомендації. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
5. Швед О.В. Небезпека для молоді в Інтернеті/ Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Молодь в умовах нової соціальної перспективи». – Житомир, 2005. – с. 185– 187.

Підготувала Чепурна Т.В., вчитель початкових класів
                       


Карбівська ЗШ І-ІІ ступенів

Інформаційно-освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

    Сьогодні інформаційні технології стали невід’ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін вимагає й система навчання. Тобто актуальність даного питання має місце у сучасному освітньому середовищі, адже нині якісне викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет. Вони дають змогу вчителю краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко перевірити знання учнів та підвищити їхній інтерес до навчання. Вчитель має можливість отримувати найостаннішу інформацію, активно спілкуватися з колегами, учнями та батьками. Завдяки цьому підвищується авторитет вчителя, він дійсно може бути носієм культури, знань, усього передового.
  Впровадження ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. На це націлює Указ Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій».
   Концепція інформаційних технологій була додана до елементу комунікації і виникла у 1980-ті роки. Наразі ІКТ включають апаратні засоби (комп'ютери, сервери,ноутбуки,нетбуки тощо) та програмне забезпечення (операційні системи, мережеві протоколи, пошукові системи, тощо). Їхні можливості широко застосовують під час навчального процесу, звідси ІКТ можна вважати педагогічною технологію.
 До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу навчання).
   Інтернет - це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання. Учитель може використовувати інформаційні ресурси Інтернет за наступними напрямками:
  • самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн;
  • підготовка конспектів, дидактичних та атестаційних матеріалів;
  • позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завданнях;
  • використання безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо (за умови наявності підключення класу до Інтернету);
  • тестування знань учнів з окремих предметів або розділів курсів;
  • участь у дистанційних предметних олімпіадах, вікторинах.
   У будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп'ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання.
   Мультимедійні програмні засоби дозволяють поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу .
     ІКТ як засіб підвищення конкурентоздатності молодого вчителя.
  Модернізація післядипломної педагогічної освіти сьогодні пов’язується саме із запровадженням різних видів мережевих систем, які дають змогу об’єднувати інформаційні ресурси, створювати освітній простір, що сприяє розвитку конкурентоспроможності педагогічних працівників.
  Якісно новими характеристиками таких освітніх інформаційно-комунікаційних мережевих систем є: орієнтація на потреби професійної діяльності педагога, серед яких пріоритетною є потреба у неперервному самовдосконаленні та самореалізації; доступність і відкритість будь-якої форми дистанційного підвищення кваліфікації для педагога, за умови достатнього рівня володіння ним інформаційно-комунікаційними технологіями; гнучкість інформаційно-комунікаційної мережевої системи, її швидке реагування на освітній попит педагогічних працівників, врахування різних темпів навчання; інтеграція формальних і неформальних видів освіти, створення цілісного освітнього поля для навчання, самоосвіти та взаємонавчання педагогів; широке використання ІКТ на будь-якому етапі професійної діяльності педагогічних працівників.
     Використання ІКТ у роботі педагога дає можливість:
  • самоосвіти педагога, підвищення його професійного рівня;
  • отримувати найсучаснішу інформацію по темі, оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;
  • мати доступ до методичної бази розробок;
  • спілкуватися з колегами на різних форумах;
  • публікувати свої матеріали та брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;
  • брати участь в професійних конкурсах;
  • обмінюватися досвідом з колегами з інших регіонів і країн.
Переваги та недоліки використання інформаційно-комунікаційних технологій.

   Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. У вітчизняних навчальних закладах в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби ІКТ стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.
   При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його.
   Використання ІКТ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:
  • використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних технологій;
  • удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет; 
  • інтенсифікуват історичну освіту, поліпшити засвоєння учнями знань зі шкільного курсу історії, зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим.
Використання ІКТ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:
  • забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;
  • забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);
  • підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіо-інформації;
  • здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю .
    Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних засобів можна зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з традиційними методами та сприяють якісному формуванню вмінь та навичок учнів.
   Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.
   Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:
  • відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
  • у вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
  • недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;
  • у робочому графіку вчителівне відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
  • існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів .
    Отже, на сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають комп’ютерні технології, вони виступають як один із інструментів пізнання. Тому однією із задач сучасної освіти є підготовка викладача, який вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, використовуючи сучасні комп’ютерні технології. Цей напрямок вважається перспективним, адже в цілому освіта характеризується як велика система, якісне функціонування якої неможливе без використання сучасних телекомунікаційних і комп’ютерних засобів зберігання, опрацювання, передавання, подання інформації.
  Збільшення комп’ютерної техніки та подальше її вдосконалення поширює можливості викладачів використовувати комп’ютерні технології не тільки при вивченні інформатики, але й поєднанні викладання інших дисциплін із використанням ІКТ. Новітні розробки в цій галузі змінюють спосіб їх застосування при вивченні різних дисциплін у процесі навчання.
    Нині відбувається активне впровадження в навчальний процес ІКТ, зокрема, мультимедіа та інтерактивних технологій. Застосування ІКТ у навчальному процесі дозволяє реалізувати ідеї індивідуалізації та диференціації навчання, що є основними завданнями сучасної системи освіти України.

                                                                                                       Вчитель інформатики: Саакян В.В. 

Федорівська ЗШ І-ІІ ступенів

Інформаційно-освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки 

Школа – центр інформаційного освітнього простору дитини

     У Національній доктрині розвитку освіти перед школою стоїть завдання не просто дати учням певні знання, а й сформувати здатність користуватися набутою інформацією, творчо мислити, приймати рішення й адаптуватися в сучасних соціально – економічних умовах : „ Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно – комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально – виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві”.
    Інформаційна культура – показник загальної та фахової культури людини. Складовими інформаційної культури є комп’ютерна грамотність, медіа компетенція, медіа культура, бібліотечно – бібліографічна грамотність, а також культура читання. 
       Для її формування необхідно розвивати інформаційну компетентність, що передбачає:
  • застосування прийомів та способів самостійного ведення пошуку за допомогою новітніх технологій.
    Інформаційні технології стали невід’ємною частиною сучасного світу, роце вони сьогодні значною мірою визначають подальший розвиток країни. Сучасні технології забезпечують доступ до знань та інформації кожному школяреві.
     Перед управлінцями стоїть задача моделювання такого середовища, яке було б сприятливим для якісної освіти учнів на основі інформаційно-комунікаційних технологій.
  Школа – центр інформаційного освітнього простору дитини. Маємо на меті розвиток особистості та адаптацію її в світовому інформаційному просторі за умов активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Задачі:
1. Використання програмного забезпечення для досягнення позитивних результатів у навчанні та вихованні молодого покоління, надання швидкісного доступу до світової мережі Internet.
2. Оновлення комп’ютерного процесу та навчальних кабінетів, бібліотек сучасними інформаційними носіями.
3. Забезпечення якісної і захоплюючої освітньої розвивальної системи навчання засобами ІКТ.
4. Ознайомлення учнів із розмаїттям засобів опрацювання інформації.
    Управління процесом розширення інформаційного освітнього простору школяра передбачає залучення таких суб’єктів навчально-виховного процесу: вчителів інформатики, вчителів – предметників, практичного психолога, бібліотекаря, класних керівників, керівників гуртків. 
    Використання інформаційних технологій у процесі навчання доцільно здійснювати за такими напрямками діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу:
1. Учень самостійно використовує персональний комп’ютер (у бібліотеці, комп’ютерному класі, вдома) з метою виконання певних завдань.
Позитивними факторами вважаємо:
  • процес навчання здійснюється в зручному режимі й темпі;
  • розширення комунікаційних рамок.
2. Учні на уроці мають можливість:
  • готувати презентації проектів;
  • мультимедійні уроки (заходи);
  • проектну навчальну діяльність.
   Учителі формують в учнів такі вміння : використовувати різні джерела інформації; класифікувати інформаційні джерела; користуватися новими інформаційними технологіями; переробляти інформацію для отримання певного продукту; аналізувати та критично ставитися до інформації; розуміти та усвідомлювати інформацію.
   Основними ЗАСОБАМИ інформаційного простору є: обладнання навчальних кабінетів, мережа Internet, мультимедійні комплекси, електронна бібліотека. 
      Використання мультимедійних інформаційних технологій в освіті сприяє:
  • розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей школярів, належного кожній людині унікального сполучення особистих якостей;
  • формуванню в учнів пізнавальних можливостей, прагнення до самоудосконаленню;
  • забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, безперервності взаємозв’язку між гуманітарними, технічними науками та мистецтвом;
  • постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчальних процесів.
    Немає сенсу сперечатися про те, який з двох підручників (традиційний чи електронний), який з двох підходів (традиційна пелагогіка чи альтернативна) мають перевагу. Сучасна дидактика знає велику кількість підходів до організації навчання. Комп’ютерні навчальні технології з високою ефективністю можуть функціонувати на всіх рівнях освіти. Розробка методики впровадження нових інформаційних технологій повинна вестись не ізольовано, а в єдиному комплексі в системі “початкова школа — середня — вища”. 
    Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства – навчити учнів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба у прискоренні підготовки вчителів у сфері інформаційних та комунікаційних технологій, в оснащенні закладів освіти сучасною комп’ютерною технікою, педагогічними програмними засобами, електронними підручниками тощо. 
  Отже, інноваційні технології позитивно впливають на процес навчання і виховання насамперед тому, що змінюють схему передачі знань і методи навчання. Водночас впровадження таких технологій у систему освіти в умовах становлення інформаційного суспільства ґрунтується на застосуванні комп'ютерів і телекомунікацій, спеціального устаткування, програмних і апаратних засобів, систем обробки інформації тощо.
  Хоча сучасні освітні технології мають три основні чинники – комп'ютерна техніка, інформаційні мережі і мультимедійні засоби, - однак спрямовані вони на людину і покликані сприяти її розвиткові. Комп'ютерна техніка допомагає індивідуалізувати навчання, налагодити зворотний зв'язок з тим, хто навчається, звільнити суб'єктів навчального процесу від рутинної роботи. Завдяки людині така техніка в процесі її використання набуває особливого змісту. Щодо цього у практичній педагогіці навіть склалися не тільки такі пріоритетні напрями аналізу застосування комп'ютера, як вивчення основ інформатики й обчислювальної техніки чи керування освітніми установами і навіть регіональними освітніми системами. Особлива увага нині стала приділятися і впровадженню інформаційних технологій в освітній процес, розгортанню системи освіти на підставі використання найсучасніших інформаційних технологій.
                                                                            Підготувала: вчитель початкових класів Татчук Т.В.


      Ми живемо в незвичайний час – час змін, інформаційної революції, нових технологій.
  Інформаційно-комунікаційні технології стали сьогодні невід’ємною частиною всіх сфер людської діяльності. Той, хто не володіє новітніми технологіями, не має сьогодні шансів на ринку праці, не може бути успішним у своїй професії, й просто не може повноцінно інтегруватись у сучасне суспільство.
    Велика увага приділяється сьогодні також інформатизації системи освіти, включаючи й мовну сферу.
  Використання ІКТ на уроках оптимізує навчально-виховний процес, забезпечує його інтенсифікацію, підвищує мотивацію до вивчення навчальних предметів, готує школярів до життя в умовах інформаційного суспільства.
  У зв’язку із становленням інформаційного суспільства, швидким збільшенням обсягу інформації, доводиться постійно опановувати нові знання та вміння. Неможливо безперервно збільшувати строки навчання. Вирішення проблеми потрібно шукати на шляху інтенсифікації освіти, саме тому застосування інноваційних методів навчання сьогодні є важливою складовою освітнього процесу.
    Необхідність використання подібних методів давно доведена вітчизняними та зарубіжними педагогами. Так, дослідження німецьких учених засвідчили, що людина запам’ятовує лише 10 % прочитаного, 20 % почутого, 30 % побаченого; 50-70 % інформації запам’ятовується при участі в групових дискусіях; 80 % - при самостійному виявлення та формулюванні проблеми. І лише завдяки реальній діяльності, самостійній постановці проблеми, виробленню та прийняттю рішення, формулюванню висновків і прогнозів людина запам’ятовує та засвоює матеріал             на 90 %.
     Використання ІКТ у навчанні забезпечує:
  • інтенсифікацію всіх рівнів навчально-виховного процесу;
  • всебічний розвиток школяра;
  • підготовку дітей до життя в умовах інформаційного суспільства.
     Зміна вимог до рівня володіння іноземною мовою учнів спричинила перегляд мети навчання мов. Їх застосування здатне забезпечити підвищення якості освіти, особливо в умовах пріоритету самостійних видів пізнавальної діяльності.
    У сучасному суспільстві інформаційно-комунікаційні технології стають невід’ємною частиною життя, засобом спілкування все більшої кількості людей. Ресурси мережі Інтернет є безцінною базою для створення інформаційного середовища, для освіти й самоосвіти, задоволення професійних та особистих інтересів і потреб. З огляду на це, останнім часом велика увага приділяється інформатизації системи освіти, включаючи й мовну сферу. Метою навчання іноземної мови є формування іншомовної компетенції. Рівень її розвитку буде визначатися не лише вмінням провадити розмову при особистій присутності співбесідників, а і здатністю спілкуватися за допомогою засобів різних сервісів і служб мережі Інтернет, адже на сучасному етапі технологічного розвитку спілкування у Всесвітній мережі розглядається вже не як додатковий, а як окремий, повноцінний вид людського спілкування.

                                                                                                                                Вчитель: Довга Л.В.

Інформаційно-освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

Функції комп’ютера:
  • Техніко-педагогічні: навчальні програми, спрямовані на управління, діагностику, моделювання, діалог, консультацію;
  • Дидактичні: комп’ютер як тренажер, репетитор, асистент, засіб корекції, контролю, оцінки діяльності учнів, їх активізації і стимулювання, оптимізації діяльності вчителя.
Основні завдання педагога:
  • Доцільність використання комп’ютера з урахуванням форми організації навчання на уроці;
  • Поєднання комп’ютерних і некомп’ютерних методів навчання;
  • Дидактична структура комп’ютерного заняття;
  • Мотиваційне забезпечення роботи на комп’ютері;
  • Поєднання комп’ютера та інших ТЗН
Переваги використання комп’ютерних технологій:
  • Індивідуалізація навчання;
  • Інтенсифікація самостійної роботи;
  • Підвищення мотивації та пізнавальної активності;
  • Виявлення творчих здібностей;
  • Можливість вибору рівня складності;
  • Збільшення обсягу виконаних завдань.
Недоліки та можливі труднощі застосування комп’ютерних технологій:
  • Наявність психологічного бар’єра в педагога щодо використання нових технологій;
  • Недостатня обізнаність педагогів щодо роботи з комп’ютером;
  • Невміння вчителя проектувати власну діяльність та діяльність учнів на уроці;
  • Додаткові витрати часу на підготовку до уроку.
     Є така східна мудрість: «Господи, дай сили, щоб впоратися з тим, що я можу зробити; дай мені мужності, щоб змиритися з тим, чого я не можу зробити. І дай мені мудрості, щоб відрізнити одне від одного».
     Учні – це інструменти в руках вчителя-майстра. Ми з вами, хочемо того чи ні, є вчителями нового століття, і всі будемо працювати, щоб навчання стало радістю і задоволенням для кожної дитини, щоб шкільне життя, в якому беруть участь і учні, і вчителі, досягло гармонії. І якщо вірити М. Остроградському, що хороші вчителі створюють хороших учнів, то в майбутньому, учні нашої школи стануть справжніми людьми.

                                                                                         Підготувала: директор школи  О.Слободян

понеділок, 25 травня 2015 р.

Марківський НВК


/Вчитель математики Марківського НВК  Чайка Марія Михайлівна/

                                                                     У вік прогресу й комп’ютеризації,
                                                           Коли ми маємо масу інформації,
 Лиш праця вчителя залишилась важкою –
                                                           Вона в усі часи була такою

   Процес інформатизації, що охопив сьогодні всі сторони життя сучасного суспільства, має кілька пріоритетних напрямків, до яких, безумовно, слід віднести інформатизацію освіти. Вона є першоосновою глобальної раціоналізації інтелектуальної діяльності людини за рахунок використання інформаційно-комунікаційних 
   Кінцеві цілі інформатизації освіти - забезпечення якісно нової моделі підготовки майбутніх членів інформаційного суспільства, для яких активну оволодіння знаннями, гнучке зміну своїх функцій у праці, здатність до людської комунікації, творче мислення і планетарна свідомістьстануть життєвою необхідністю. Таке глибинне вплив на цілі навчання спирається на потенційні можливості комп'ютера як засобу пізнавально-дослідницької діяльності, кошти, що забезпечує особистісно-орієнтований підхід до навчання, що сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів як у гуманітарних, так і в точних науках.
   Сучасне суспільство переживає значні зміни, пов'язані з переосмисленням ряду наукових, політичних і соціальних положень. Це відбувається у всіх сферах людського життя, зачіпає всі суспільні інститути, в тому числі систему освіти. У нашій країні цілі групи населення змінюють ціннісні орієнтири, у зв'язку з обвальним зростанням інформації. Бурхливий розвиток засобів телекомунікації та інформаційних технологій, формування світового інформаційного простору ставить нові вимоги до сучасного суспільства і його найважливішого інституту - системи освіти.
   Одним з пріоритетних напрямків інформатизації суспільства є процес інформатизації освіти, який передбачає широке використання інформаційних технологій навчання.
   Адже застосування інформаційних технологій у навчанні базується на даних фізіології людини: у пам'яті людини залишається 1 / 4 частина почутого матеріалу, 1 / 3 частину побаченого, 1 / 2 частину побаченого і почутого, 3 / 4 частини матеріалу, якщо учень активно бере участь у процесі.
  Сьогодні залишається відкритим питання: «Як же найбільш ефективно використовувати потенційні можливості сучасних інформаційних такомунікаційних технологій при навчанні школярів, в тому числі, при навчанні математики?». 
«Як навчити всіх математики, хто приходить до школи?»
«Як виконати вимоги державного стандарту, коли кількість годин на вивчення предмету зменшилося, коли зміст математичної освіти відірваний від життя, коли вона недостатньо впливає на емоції та почуття учнів? 
  Одним із положень у системі поглядів В.О. Сухомлинського на сутність навчально - виховного процесу є принцип індивідуалізації та диференціації навчання 
   «Мистецтво й майстерність навчання й виховання полягає в тому,-- пише він у праці «Сто порад учителеві»,- щоб розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці. А це означає, що в навчанні має бути індивідуалізація - і в змісті розумової праці (в характері завдань), і в часі. Досвідчений педагог дає одному учневі дві, три, а той чотири задачі на урок, іншому ж тільки одну. Один одержує складнішу задачу, інший – простішу». 
   Інформаційні технології не тільки полегшують доступ до інформації і відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації та диференціації, але і дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником освітньої діяльності.
  Працюючи над науково- методичною проблемою «Диференційований підхід до навчання з використанням завдань різного ступеня складності», вважаю, що навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, - це і рівнева диференціація, тому що в умовах цієї технології учень має право на вибір змісту своєї освіти, рівня засвоєння. При цьому діяльність вчителя повинна забезпечити можливість кожному школяреві опанувати знаннями на обов'язковому або більш високому рівні (за вибором учня).
   Безпосереднє розв’язування будь-якої математичної задачі складається з послідовності кроків (дій), кожен з яких є застосування деякого загального положення математики до умов завдання. Тому відшукання цієї послідовності кроків є найголовніше, що потрібно зробити для того, щоб розв′язати задачу. Якщо учень твердо пам'ятатимете всі загальні положення і правила шкільного курсу математики і умітиме швидко розгортати їх в програми розв′язування відповідних завдань, то розв′язування будь-яких стандартних задач не представлятиме для нього ніяких особливих труднощів.
  Саме тому, я приділяю значну увагу алгоритмам дій, спонукаю дітей до їх розроблення, запам’ятовування. 
  Ця ​​проблема в якійсь мірі може бути вирішена шляхом використання комп'ютерних технологій, які мають у своїй основі суворий алгоритм дій учня. 
   Не секрет, що сформовану практику викладання математики характеризують традиційне вивчення математичних формул, абстрактність математичних понять, які зазвичай запам'ятовуються досить складно та механічно.
  Використання алгоритмів, схем-карт, таблиць, тобто орієнтувальних схем, впорядковує процес навчання, підвищує процес запамятовування.
    Застосування ІКТ на уроках математики дає можливість вчителю скоротити час на вивчення матеріалу за рахунок наочності і швидкості виконання роботи, перевірити знання учнів в інтерактивному режимі, що підвищує ефективність навчання, допомагає реалізувати весь потенціал особистості - пізнавальний, морально-етичний, творчий, комунікативний і естетичний , сприяє розвитку інтелекту, інформаційної культури учнів.
Що дає такий підхід до викладання математики?
Досвід показує, що учні: 
краще запам′ятовують матеріал; 
навчаються виділити головне і тримати його в пам′яті; 
можуть відтворювати навчальний матеріал в потрібний момент; 
вміють працювати самостійно над розв′язуванням завдань 
Вся ця робота дозволяє:
1. Здійснювати диференційований підхід до учнів.
2. Формувати навички самоорганізації.
3. Пропонувати нестандартні завдання навіть тим учням, рівень розвитку здібностей яких ще не досить високий.
З допомогою комп᾽ютера я виготовила таблиці навчального характеру. Як при опрацюванні нового матеріалу так і при закріплені, а також при повторенні це дозволяє:
· Залучати до роботи всіх учнів.
· Здійснити своєчасний зворотній зв'язок.
· Своєчасно повторити потрібний матеріал особливо на етапі актуалізації опорних знань
   Такий підхід до роботи надає можливість залучити до роботи всіх школярів, підви­щити їх інтерес і пізнавальну активність.
   І ще один важливий момент. Педагоги знають, що одна із фундаментальних властивостей мозку - здатність впізнавати і створювати образи. Ось чому так важливо, здійснювати будь-яке навчання дітей з опорою на образи. Мислити через асоціації, які відіграють важливу роль в творчих процесах,- це особливість дитячого мислення і її потрібно враховувати при навчанні, оскільки асоціації, образи допомагають учням не лише відтворювати навчальний матеріал, а й тримати його довго в пам′яті.
   Ще в свій час Ушинський писав: «Дитина, якщо можна так висловитися, мислить формами, кольорами, звуками, відчуттями взагалі, і той марно і шкідливо силував би дитячу природу, хто захотів би примусити її мислити інакше. Отже, надаючи навчанню форм, кольорів, звуків словом, роблячи його доступним якомога більшому числу відчуттів дитини, ми робимо разом з тим наше навчання доступним дитині і самі входимо в світ дитячого мислення» Він бачив у наочності засіб збудити думку дитини і обгрунтовував потребу наочного навчання, виходячи з особливостей дитячої психології. Діти, як бджілки «злітаються» на кольори. Колір привертає увагу, створює певні асоціації, допомагає запам′ятати.
   Оскільки наочно-образні компоненти мислення відіграють виключно важливу роль в житті людини, то використання їх у вивченні матеріалу з використанням ІКТ підвищують ефективність навчання:
- Графіка та мультиплікація допомагають учням розуміти складні логічні математичні побудови;
- Можливості, що надаються учням, маніпулювати (досліджувати) різними об'єктами на екрані дисплея, змінювати швидкість їх руху, розмір, колір і т. д. дозволяють дітям засвоювати навчальний матеріал з найбільш повним використанням органом почуттів і комунікативних зв'язків головного мозку.
    Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріплення, повторення, контролі, при цьому для учня він виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкта навчання, що співпрацює колективу.
  Комп'ютер дозволяє посилити мотивацію навчання шляхом активного діалогу учня з комп'ютером, різноманітністю і барвистістю інформації(текст + звук + відео + колір), шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє довести рішення будь-якої задачі, спираючись на необхідну допомогу), використовуючи ігровий фон спілкування людини з машиною і, що важливо, витримкою, спокоєм і «дружністю» машини по відношенню до учня.
  Із принципів дидактики я виділила: принцип системності та послідовності принцип наочності, принцип індивідуалізації та диференціації. 
     З допомогою комп᾽ютера розробила і надрукувала навчальні матеріали на 4-х рівнях. Я поставила собі за мету забезпечити можливість кожному учневі працювати у своїй зоні розвитку, базуючись на власних актуальних можливостях. Мої навчальні матеріали містять декілька рівнозначних завдань. Це дає змогу формувати вміння і навички розв′язування завдань тими учнями, в яких виникають певні труднощі в оволодінні знаннями. Адже і їх треба навчити працювати із інформацією, готувати до самостійного закріплення набутих знань. Також виготовила геометричні фігури, кольорові картки, Всі ці засоби використовуються при опрацюванні нового матеріалу, при закріпленні, а також при повторенні. 
    Використання ІКТ - це залучення всіх учнів до пошуку розв′язування завдань. Зацікавлює дитину і робить процес навчання більш особисто значущим. А саме головне допомагає :
- глибше розуміти суть математичних понять,
- максимально задіяти учнів 
- підвищити інтерес до вивчення математики.
- максимально зекономити час на уроці
    Активна робота з комп'ютером формує в учнів більш високий рівень самоосвітній навичок і вмінь - аналізу та структурування одержуваної інформації. При цьому слід звернути увагу, що нові засоби навчання дозволяють органічно поєднувати інформаційно - комунікативні, особистісно - орієнтовані технології з методами творчої та пошукової діяльності. 
Процес організації навчання школярів з використанням ІКТ дозволяє:
1) належним чином оволодіти технікою обчислень ; 
2) оволодіти необхідною оперативною інформацією для розуміння постановки математичної задачі, її характеру, особливостей; 
3) проектувати і здійснювати алгоритмічну та евристичну діяльність на математичному матеріалі; 
4) нарощувати навчальну самостійність; 
5) опанувати системою математичних знань, що достатньо для оволодіння іншими шкільними предметами;
6) аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією.
7. Підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіо-інформації;
8. Здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю 
А ще і що дуже важливо, реалізує такі принципи навчання:
    Принцип наочності. Дозволяє використовувати на будь-якому уроці ілюстративний матеріал, аудіоматеріал, ресурси рідкісних ілюстрацій.Наочність матеріалу підвищує його засвоєння учнями, тому що задіяні всі канали сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий і емоційний.
   Принцип природосообразности. Використання матеріалів Інтернет викликає інтерес учнів старших класів. Використання мультимедійних презентацій доцільно на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку. Подача навчального матеріалу у вигляді мультимедійноїпрезентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров'я дітей.
  Принцип міцності. Використання уроків-презентацій технічно дозволяє неодноразово повертатися до вивченого або матеріалу, що вивчається. Використання навчальних програм дозволяє на одному уроці викликати матеріал попередніх уроків.
    Принцип науковості: перетворення цього принципу при мультимедіа навчанні отримує більш фундаментальну основу.
  Принцип доступності: дана технологія інтегрується з технологією диференційованого навчання і дозволяє одночасно на уроці виводити на монітор або екран різнорівневі завдання, контрольно-тестові завдання, завдання підвищеної складності.
     Принцип системності: використання уроків-презентацій дозволяє розробити систему уроків з однієї теми, а також виводячи на екран елементи попередніх уроків, пояснювати нове.
     Принцип послідовності: як і на традиційних уроках, навчальний матеріал запам'ятовується в більшому обсязі і міцніше.
   Отже, моя думка така, що інформаційне освітнє середовище як педагогічна система має будуватися на основі традиційної, будучи її логічним продовженням і розвитком
     Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.
по-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, розвивати творчість, цінувати їх досягнення 
по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається;
по-третє, тільки педагог зможе виділити опорні знання, працювати над їх засвоєнням.
    Існує думка, що інформаційне освітнє середовище як педагогічна система має будуватися на основі традиційної, будучи її логічним продовженням і розвитком.
Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ: 
· Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;
· Відсутність учителів інформатики у малих школах;
· Недостатня кількість компютерів
· Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять;
· Відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів
· час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
· У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери.
                                                           Автор: Пащенко Олена Анатоліївна
    Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. У вітчизняних навчальних закладах в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби ІКТ стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.
    При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його.
    Використання ІКТ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:
- використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних технологій;
- удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;
- інтенсифікувати історичну освіту, поліпшити засвоєння учнями знань зі шкільного курсу історії, зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим.
Використання ІКТ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:
- забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;
- забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);
- підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіо-інформації;
- здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю.
   Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних засобів можна зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з традиційними методами та сприяють якісному формуванню вмінь та навичок учнів.
    Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.
   Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:
- відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
- в учителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
- недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;
- у робочому графіку вчителівне відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
- існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів 
    Отже, на сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають комп’ютерні технології, вони виступають як один із інструментів пізнання. Тому однією із задач сучасної освіти є підготовка викладача, який вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, використовуючи сучасні комп’ютерні технології. Цей напрямок вважається перспективним, адже в цілому освіта характеризується як велика система, якісне функціонування якої неможливе без використання сучасних телекомунікаційних і комп’ютерних засобів зберігання, опрацювання, передавання, подання інформації.
  Збільшення комп’ютерної техніки та подальше її вдосконалення поширює можливості викладачів використовувати комп’ютерні технології не тільки при вивченні інформатики, але й поєднанні викладання інших дисциплін із використанням ІКТ. Новітні розробки в цій галузі змінюють спосіб їх застосування при вивченні різних дисциплін у процесі навчання.
     Нині відбувається активне впровадження в навчальний процес ІКТ, зокрема, мультимедіа та інтерактивних технологій. Застосування ІКТ у навчальному процесі дозволяє реалізувати ідеї індивідуалізації та диференціації навчання, що є основними завданнями сучасної системи освіти України.
     Список використаних джерел
1. Іванова О. Підвищення інформаційно-комп’ютерної компетентності педагогів//Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. - №2. – С. 22 – 30.
2. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та їх роль в освітньому процесі [Електронний ресурс] / С. Дишлєва. 
3. Коваль Т.І. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у педагогічній діяльності : навч.-метод. посіб. / Т.І. Коваль. - К.: Вид.