Тишківська ЗШ І-ІІІ ступенів №2

«Інформаційно – освітній простір – новийвимір освітнього простору: переваги та недоліки»

   У зв’язку з активним розвитком інформа­ційних технологій (IT) та їх впровадженням у різні сфери повсякденного життя перед пра­цівниками освіти виникає питання щодо вклю­чення їх до педагогічних інновацій. Доцільність використання IT у навчально-виховному процесі обговорюється фахівцями різних рівнів. І, як завжди, педагоги зважують усі «плюси» та «мінуси» комп’ютеризації навчання.

    Доки вчителі намагаються зрозуміти, чи по­трібна їм нова технологія, їх учні впевнено крокують до нового світу — світу INTERNET, медіазасобів, факсимільного та мобільного зв’язку. Їх приваблює можливість доступу в найбільші бібліотеки світу, використання ши­рокого спектру медіазасобів, безпосереднє спілкування з усім світом у реальному масштабі часу тощо. Широкий спектр інформаційних та комп’ютерних технологій відкриває можли­вості створення віртуальних лабораторій, що в сучасних умовах зубожіння матеріально-техніч­ної бази шкіл є єдиним джерелом отримання практичної підготовки з хімії, фізики, астро­номії, біології. Питання формування інформа­ційної культури сучасних школярів стає все ак­туальнішим.

   Усе це зумовило становлення авангардної для освіти групи вчителів, які вважають, що інформаційні технології — це, з одного боку, потужний інструмент для отримання дитиною найрізноманітнішої інформації, з іншого — ефективний засіб для підвищення зацікавле­ності навчанням, мотивації, наочності, науко­вості тощо. Тому в своїй роботі я активно використовую інформаційні та комп’ютерні технології. Для мене  найпривабливішою є можливість використання комп’юте­ра для конструювання середовища навчання не з точки зору тих розв’язків, що «нав’язує» ком­п’ютерна програма, а для виконання тих мето­дичних та дидактичних завдань, які я ставлю перед собою, і того педагогічного дос­віду, яким  я володію.

   Я  усвідомлюю, що комп’ютеризація навчально-виховного проце­су, яка відповідає змісту шкільної програми, орієнтованої на розвивальну функцію шкільної освіти та її гуманізацію, дає можливість твор­чого розвитку дітей та вчителів, змогу звільни­тися від традиційного навчання та розробля­ти нові ідеї, вирішувати цікавіші та складніші проблеми.

    У сучасному світі мабуть немає галузі, де б не використовувався комп'ютер. Тому дуже важ­ливо, починаючи з раннього віку, навчити учнів застосовувати його для оволодіння знаннями та їх практичної реалізації.

Мета застосування комп’ютера на уроках ма­тематики така:

•    розширити межі творчої діяльності вчите­ля та учнів;

•     усвідомити можливості ефективного за­стосування комп’ютерних технологій;

•   привчити учнів до самостійної дослідниць­кої діяльності під час розв’язування практично спрямованих завдань.

  Комп’ютер також можна використовувати у навчальному процесі для підвищення його ефективності та розвитку в учнів загальнонавчальних і спеціальних навичок, що ефективні­ше, ніж під час використання традиційних за­собів.

   У своїй роботі намагаюсь оцінювати всі види діяльності учнів, пов’язаних із застосуванням комп’ютерних технологій, розширити можли­вості навчального процесу, зокрема використо­вуючи комп’ютер для спілкування, проведення досліджень, створення публікацій, презентацій і веб-сайтів, пошуку додаткової інформації тощо. Це дає змогу реалізувати важливі навчальні цілі, що стоять перед сучасною школою, сформувати в учнів мотивацію до навчання.

Починаючи з 5-го класу, привчаю дітей до використання комп’ютера на уроках математи­ки. Спочатку в ігровій формі: використання комп’ютерних презентацій Microsoft Power Point, пізніше про­грам Paint, Test W, Microsoft Word, Microsoft Excel, тощо.

Комп’ютерні презентації Microsoft Power Point можна використовувати з різними цілями та на різних етапах навчання:

•     під час пояснення нової теми (з голосо­вим супроводом або коментуванням учителя): урок проходить у вигляді шкільної лекції, де учні не тільки слухають, продивляються інфор­мацію на екранах, конспектують, а і відповіда­ють на запитання, розв’язують задачі за наве­деним зразком;

•               для контролю набутих теоретичних знань: презентація містить запитання з наступною появою правильної відповіді (спочатку учень відповідає на запи­тання, а потім усі чи­тають на екрані пра­вильну відповідь).

•     для індивіду­альних завдань силь­нішим учням: у позаурочний час учень, за бажанням, може підготу­вати (сам або з допомогою вчителя) презента­цію на дану тему (наприклад, довідки з історії розвитку математики, про вчених-математиків тощо), а потім на уроці представити її іншим учням. Це спонукає учнів до пошуку потрібної інформації, а також сприяє розвитку творчого мислення, вміння правильно та стисло форму­лювати свої думки.

Програму обробки малюнків Paint можна ви­користовувати з такими цілями:

•  для побудови графіків функцій;

•   для побудови геометричних фігур та дослі­дження їх властивостей;

•  для конструювання комбінацій геометрич­них фігур: учитель заздалегідь малює просто­рові фігури, а учням пропонується накласти фігури одна на одну і спробувати сформулюва­ти означення вписаних і описаних просторо­вих фігур;

•   для самостійної позаурочної роботи: силь­нішим учням пропонується завдання — склас­ти задачі за готовими малюнками (як дидактич­ний матеріал для подальшого використання на уроках);

•   для створення та використання на уроках матеріалів для проведення дидактичних ігор;

•   для побудови у системі координат точок за їх координатами, а також для знаходження координат точок.

Програму створення тестів Test W та прове­дення тестування на уроках доцільно викорис­товувати:

•   на початку вивчення теми, для самоконт­ролю: учні шукають у конспектах або підруч­нику правильні відповіді на тестові запитання;

•  для проведення самостійної роботи: у тес­тах запропоновано приклади та задачі, які учні розв’язують у зошитах і вибирають правильну відповідь;

•   у кінці вивчення теми для контролю тео­ретичних знань учнів (при цьому учень не має права підглядати у зошит, книжку чи інший по­сібник);

•  для самостійного створення сильними уч­нями тестів до уроків з конкретних тем у позаурочний час.

Застосування програми Microsoft Word на уро­ках математики полягає у:

•   створенні сильнішими учнями під керів­ництвом учителя у позаурочний час дидактич­ного матеріалу (карток з основними правила­ми, алгоритмами розв’язування прикладів і за­дач тощо) для подальшого використання на уроках;

•   використанні раніше створених учителем вправ з пропусками, які учні заповнюють на уроці;

•   створенні та використанні математичних диктантів;

•   використанні гіперпосилань на інші  фай­ли (для переходу до пояснення незрозумілого матеріалу або для перевірки правильності от­риманої відповіді), а також для самостійного опрацювання учнями навчального матеріалу;

•   створенні та використанні блок-схем для пояснення нового матеріалу;

•   створенні та використанні таблиць;

•   створенні та використанні діаграм для по­яснення залежностей між величинами;

•   використанні редактора формул Microsoft Equation для запису математичних виразів;

•   використанні панелі інструментів Малю­вання для створення та дослідження властивос­тей основних геометричних фігур;

•   створенні та використанні на уроках мате­ріалів для проведення дидактичних ігор;

•   створенні та використанні тестів з перехо­дами до наступної сторінки з наступним запи­танням.

Програму Microsoft Excel на уроках матема­тики доцільно використовувати для:

•   створення, форматування та друку таблиць даних;

•  проведення розрахунків різної складності;

•   побудови та оформлення діаграм і графіків різних типів на основі складних табличних даних;

•   аналізу даних і побудови зведених таблиць і звітів;

•   упорядкування даних таблиць за різними ознаками;

•  пошуку та фільтрації даних;

•    створення та використання тестів для са­моконтролю учнів (при введенні відповіді з’яв­ляється інформація про її правильність);

•    створення та використання дидактичних ігор на уроках;

•     створення та використання завдань на відповідність (коли кожному елементу лівого стовпця відповідає один або кілька елементів правого стовпця, а учням необхідно встанови­ти ці залежності);

•    встановлення правильної послідовності: учню пропонується перелік дій у довільному по­рядку, а він повинен зліва від кожної дії поста­вити її порядковий номер.

Комп’ютерні програми - це знаряддя для проведення досліджень, наочного цікавого представлення інформації, перевірки знань, умінь і навичок учнів у цікавій для них формі.

В свою чергу використання комп’ютера на уроках математики, на мою думку, в порівнянні з плюсами має і  деякі мінуси. При нинішньому викладані інформатики, коли учні вивчають предмет починаючи з другого класу і закінчуючи шостим , а тоді з дев’ятого класу до  одинадцятого, учні сьомого та восьмого класів практично навичок роботи на комп’ютері не  мають. Вони можуть запустити гру щоб погратися і ще «відвідати» Інтернет. В такому випадку, про яке використання програми Paint можна говорити. Щоб використати цю програму, наприклад, для побудови графіків функцій, для побудови геометричних фігур та дослі­дження їх властивостей, для конструювання комбінацій геометрич­них фігур, учитель заздалегідь малює просто­рові фігури, а учням пропонується накласти фігури одна на одну і спробувати сформулюва­ти означення вписаних і описаних просторо­вих фігур; для побудови у системі координат точок за їх координатами, а також для знаходження координат точок, вчитель повинен насамперед навчити дітей працювати в цій програмі, витративши на це немало часу якого і так не завжди вдосталь , а потім тільки ставити певні задачі перед учнями,щоб отримати очікуваний результат. І на завершення не втрачаю надію на те, що учні які почали вивчати  предмет інформатика з другого класу, перейшовши в середню школу, не загублять навички роботи з програмами, які необхідні для використання комп’ютера на уроках математики.

Використання електронних дидактичних матеріалів  дозволяє  вчителю:

·        Індивідуалізувати, диференціювати та інтен­сифікувати процес навчання (оптимальність поєднання індивідуальної, групової, колективної роботи на уроці);

·        Посилити мотивацію навчання за рахунок використання різних видів діяльності і джерел інформації( комп’ютер не є новиною на уроках  інформатики, але є новим засобом на уроках інших предметів);

·        Формувати уміння орієнтуватись в проблемі і шукати шляхи її вирішення (комп'ютерне дослідження та моделювання);

·        Змінити характер пізнавальної діяльності учнів (підтримка особистих намагань учнів сформувати власний стиль навчальної роботи);

·        Діагностувати власні помилки й оцінки результатів;

·        Здійснювати контроль із зворотним зв'язком за наслідками діяльності учнів.

·        Візуалізувати навчальну інформацію;

·        Моделювати та імітувати об’єкти, що вивчаються чи досліджуються (комп’ютер може не тільки створити модель, а й дозволяє зміни­ти умови демонстрування , відтворивши інфо­рмацію з оптимальним темпом її  сприй -

ман­ня учнем);

·        Забезпечити доступ до мережі інформації (доступ до Інтернету, електронних довідників і т.д.);

·        формувати інформаційну культуру вчителя і  учнів.

Література

1.     Журавльова Л.А. Міжнародна программа запровадження сучасних комп'ютерних та інформаційно – комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах // « Інформатика» - 2006. - № 1.

2.     Горох О.О. Комп'ютер на уроках математики // « Математика» - 2007. - № 2.

3.     « Комп'ютер у школі та сім'ї» - 2007. - № 1.

4.     informatika@1veresnya.com.ua

  

Підготувала: Бевзюк Вікторія Миколаївна , учитель математики та інформатики Тишківської  ЗШ І – ІІІ ступенів № 2 Добровеличківської РДА Кіровоградської області

«Інформаційно-освітнійпростір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки»

  Мультимедія є виключно корисною і плідною навчальною технологією, завдяки притаманній їй якості інтерактивності, гнучкості і інтеграції різноманітних типів мультимедійної навчальної інформації, а також завдяки можливості враховувати індивідуальні особливості школярів та сприяти підвищенню їх мотивації.

   Мультимедійні засоби навчання є перспективним і високоефективним інстументом, що дозволяє надати масиви інформації у більшому об’ємі, ніж традиційні джерела інформації і в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання і рівню сприйняття конкретного контингенту учнів. Вирішивши проблемні питання, можна підняти процес навчання на якісно новий рівень.

   Визначаємо позитивні сторони використання мультимедійних засобів в освітньому процесі:

-         Забезпечують високий рівень інтерактивності між учнем і матеріалом.

-         Можна розробляти і вдосконялювати різноманітні навчальні стилі і взаємодії, що стало можливим завдяки застосуванню інтерактивного відео.

-         Формат CD-дисків забезпечує великі об’єми для зберігання інформації, що стимулює навчання, яке включає перегляд значних баз даних (текстів, графіки, відео).

-         Існує можливість підключення через мережу, що значно заощаджує час і гроші.

-         Об’єднує звук та зображення з навчанням на базі ПК.

-         Ціни на технічне забезпечення для систем мультимедіа та на CD-диски порівняно низькі.

-         Приваблює значну кількість користувачів, які навчаються.

-         Збереження даних у цифровому форматі надає більших можливостей для навчання, матеріал може розглядатися покроково з різними рівнями деталізації.

-         Різна швидкість показу(відтворення) дозволяє аналізувати рух, або окремі кадри, доповнювати коментарями тексти, графіку, стоп-кадри, зображення рухів у динаміці.

-         Сприяє мотивації та заохоченню учнів.

-         При нестачі комп’ютерного ілюстративного матеріалу чи програмного матеріалу проводиться пошук в бібліотеці чи складається авторська програма.

-         Із знайденого матеріалу складається презентаційна програма. Для цього пишеться її сценарій.

-         Апробація уроку.

  До недоліків використання мультимедіа можна віднести:

-         Кожному учню необхідний доступ до мультимедійного комп’ютера.

-         Потрібне спеціальне обладнання для роботи програм ( комплекс мультимедіа)

-         Розробка може вимагати значних фінансових затрат та затрат часу.

-         Internet надає величезну кількість інформації, яка може збивати учнів.

-         Стандарти знаходяться у стадії розробки і поки що не можна визначити, хто буде займати провідні позиції.

-         Системи мультимедіа представляють насичене інформацією середовище і для того, щоб експлуатувати їх у повному обсязі, потрібний добір значної кількості матеріалів.

-         Доступ із робочого столу до технічного забезпечення може бути проблематичним, зобрема, в корпоративних мережах.

-         Невисока якість зв’язку.

-         Неможливе передавання особистого відношення або поведінки.

-         Для декого з учнів важко сприймати інформацію з екрана.

-         Практично відсутні мультимедійні програми українською мовою.

-         Не розроблена методика використання в освіті.

 Використана література:

1)       Богдан І. Школа сідає за компютер: Практичні можливості та дидактична доцільність інформаційних технологій// Відкритий урок.-2004.-№1-2

2)       Вітюк О.Застосування інформаційних технологій у навчально-виховного процесі школи// Ком’ютер у школі та сімї.-2003.-№7.

3)       Интернет в гуманнитарном образовании/Под ред. Е.С.Полат.-М.,Владос,2001.

Підготували вчителі Тишківської ЗШ І-ІІІ ступенів №2 Добровеличківської РДА Бойко С.Ю.(вчитель англійської мови), Завалко О.І.( вчитель історії), Могила К.В. (вчитель української мови та літератури)

Методична інтернет – естафета - 2015 на тему:«Інформаційно – освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги танедоліки»

   

Інформаційно-освітній простір-

це програмно-телекомунікаційний простір, який забезпечує активну

інтеграцію інформаційних технологій в освітній процес, що створює умови для формування компетентного учня.

  

    Стрімке розповсюдження інформаційних і комунікаційних технологій є визначальним чинником розвитку світової спільноти ХХІ століття. У зв’язку з цим, особливої актуальності набувають завдання, направлені на підготовку учнів до повноцінного життя в інформаційному суспільстві:

• формування вмінь і навичок критичного мислення в умовах роботи з великими обсягами інформації, здібності здійснювати вибір і нести за нього відповідальність;

• формування навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом із використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

• розвиток уміння знаходити й інтерпретувати зв’язки між знаннями та явищами реального життя, в яких ці знання можуть бути застосовані; здібностей розв’язувати нестандартні задачі, використовуючи набуті знання, вміння і навички;

• розвиток комунікабельності, що передбачає врахування різних точок зору, вміння аналізувати їх; навичок публічних виступів, участі в дискусії; уміння встановлювати й підтримувати та працювати в команді.

    Одним із найбільш перспективних варіантів розв’язання  цих завдань є формування єдиного інформаційно-освітнього простору школи.

    В сучасній Україні сформувався соціальний запит, пов'язаний із вихованням і розвитком компетентної особистості, здатної діяти осмислено, творчо, орієнтуючись у постійно мінливому навколишньому світі. Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме в новому тисячолітті, має володіти певними якостями, зокрема: самостійно здобувати необхідні знання, вміло застосовуючи їх на практиці для розв’язання навчальних проблем; критично мислити, уміти бачити труднощі й шукати шляхи їх подолання; грамотно працювати з інформацією; бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах; самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

    Нині, коли обсяг інформації неосяжний для людини навіть у межах вузької галузі, а для запам’ятовування численних фактів використовують комп’ютери, стало зрозуміло, що дидактична функція вчителя полягає у формуванні навичок учнів здобувати знання самостійно в межах власних можливостей. Підвищення мотивації до навчання та якість освіти зумовлює використання нових інформаційних технологій (НІТ).

У науковій літературі термін «нові інформаційні технології»(НІТ)

визначено як сукупність методів і технічних засобів збирання,

організації, збереження, опрацювання, передачі й надання інформації,

що розширює знання людей і розвиває їхні можливості щодо керування технічними й соціальними проблемами.

  

     Отже, основною метою НІТ є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

    Комп’ютер у сучасному світі можна вважати таким самим інструментом знання і дослідження, як книгу, мікроскоп, калькулятор. До того ж, він має цілий ряд позитивних якостей, що відкривають величезні можливості процесі їх використання. Це й індивідуальне навчання, створення сприятливого психологічного клімату, що дає можливість учню перебороти невпевненість, виховання здатності сміливо ставити запитання й не боятися просити допомоги.

     Крім того, подобається нам чи ні, але книга, як основне джерело знань, поступово відходить до розряду раритетів. Комунікаційна мережа типу Інтернет, комп’ютерні технології – ось реалії нового суспільства.

    Слід зазначити ще одну дуже важливу особистість комп’ютерного навчання: стиль і мова програми, характер спілкування з комп’ютером значним чином впливають на якість і риси мислення, які формуються в учнів.

    На сучасному етапі вчитель все більше починає освоювати навчальні НІТ. Тому важливо усвідомити педагогічні завдання НІТ:

* інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

* побудова відкритої системи освіти, що забезпечує дитині й дорослому власну траєкторію освіти;

* системна інтеграція предметних галузей знань;

* розвиток творчого потенціалу учня, його комунікативних дій;

* формування інформаційної культури учнів;

* реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією суспільства. 

    Навчальні програми з хімії дають  дуже яскраві  інтерфейси, захоплюючу анімацію, динамічні ілюстрації.

    В умовах недостатньої комплектації кабінету хімічними реактивами й устаткуванням незамінними є відеофільми з демонстрацією хімічних експериментів. Комп’ютерна «Хімічна лабораторія» дозволяє учням ознайомиться з хімічними властивостями речовин, а вчителеві – зробити уроки більш яскравими й такими, що запам’ятовуються. Також навчальні програми дозволяють роздруковувати зміст «вікон» у вигляді дидактичного матеріалу.

    Використання тестових оболонок має переваги перед використанням готових тестів.

    Цікавим і змістовним є використання різноманітних форм роботи із застосуванням презентаційної системи PowerPoint.

    На мою думку, презентаційні системи найбільш ефективні на уроках-лекціях та уроках узагальнення знань. Обладнання лекційного матеріалу з демонстрацією слайд-фільму дозволяє концентрувати увагу учнів на важливих моментах, подати матеріал  як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку.

    Мультимедійна презентація скорочує час навчання, вивільняє ресурси фізичних сил та уваги дітей. Використання презентацій на уроках дозволяє зробити викладання хімії більш змістовним, емоційним, наочним, ефектним.

    Великі можливості в розвитку інформаційної обізнаності учнів надає мережа Інтернет. У ній є величезна кількість наукової інформації, що зацікавить як учнів, так і вчителів, допоможе розширити кругозір, зацікавити виконанням нескладних учнівських досліджень, ознайомитися зі станом окремих галузей хімічної науки, її останніми дослідженнями.

    Творчість – вища діяльність учня.

    Процес навчання й пізнання найбільш плідний через продуктивну діяльність, тому під час вивчення хімії долучаю учнів до створення проектів. Проект обов’язково передбачає розробку тестових завдань і використання програмних засобів контролю.

    У кабінеті хімії школи створено колекцію презентацій з багатьох тем шкільного курсу хімії, яка постійно поповнюється й оновлюється. Для проведення уроків з використанням ІКТ даю учням випереджальні завдання: вивчити тему та скласти презентацію. Тематика добирається у відповідності до календарно-тематичного планування і тих питань, які висвітлюють конкретне практичне питання, що є актуальним для реального життя (Загальні правила поводження з побутовими хімікатами. Мило, його мийна дія. Синтетичні мийні засоби. Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами. Органічні розчинники, їх застосування.)

    Цікавим форматом опосередкованого спілкування вчителя й учнів між собою є веб-сторінка або блог, на якому розміщено не тільки звичайні текстові повідомлення, а й зображення, мультимедійні об’єкти.

    Майбутнє нашої освіти за системою навчання, що вкладається у схему учень – технологія – вчитель, коли викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога-консультанта, а учень стає активним учасником процесу навчання. Тож чималий дидактичний потенціал інформаційних навчальних технологій буде розкрито лише за умови, коли провідна роль у навчально-виховному процесі належатиме вчителеві, а комп’ютер стане третім партнером у педагогічній взаємодії.

    Інформаційні технології відкривають нові можливості для вивчення хімії. Насамперед це проявляється в тому, що вони стають для учнів засобом пізнавальної діяльності, розвивають їхні творчі здібності, виховують інтерес до предмета. Учні мають можливість удосконалювати вміння працювати з інформаційною технікою, вчаться створювати й захищати власні проекти, розвивають логічне мислення, самостійно здобувають знання та навчаються

застосовувати їх на практиці, порівнюють, аналізують, критично мислять.

    Можливість  використання новітніх мультимедійних засобів забезпечує гуманізацію освіти, що передбачає ціннісне ставлення до різних особистісних проявів школяра, тобто знання є не метою, а засобом розвитку особистості.

    На жаль в кабінеті хімії на сьогодні відсутній комп’ютер, не має мультимедійного проектора, підключення до мережі Інтернет (використовуються можливості кабінету інформатики), немає інтерактивної дошки. Тому створення єдиного інформаційного простору школи є ключовим аспектом подальшої роботи над створенням умов у сфері інформаційного забезпечення.

   Література

1. Руда Т.В. Методична панорама «Створення нового інформаційного простору школи» // Х: Вид. група «Основа» // Завучу усе для роботи -

2011. -  №13-14.

2. Калакайло Я.К. Використання інформаційних технологій на уроках хімії

    Х: Вид. група «Основа» //  Хімія. – 2013.-  №3.

3. Харибіна Н.М. Мережеве навчання – колосальний крок уперед в освіті //

    Хімія. – 2012. - №15-16

4. Кострюкова Ю.О. Використання комп’ютерної підтримки під час викладання хімії // Хімія. – 2010. - №19. – С.2.

   Матеріал підготувала  Кудрянова Т.А.

 заступник директора з НВР, вчитель хімії

Тишківської ЗШ І-ІІІ ступенів №2

ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІЙ ПРОСТІР – НОВИЙ ВИМІР ОСВІТНЬОГОПРОСТОРУ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ

 Національна доктрина розвитку освіти України ХХІ століття визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу. ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства

 Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, в тому числі в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій  сучасного життя, перспектив соціально-економічного розвитку держави.

  Характерною рисою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині – інформаційного. Час ставить перед освітою нові вимоги – підготувати учнів до життя та професійної діяльності у високорозвиненому інформаційному середовищі, можливої подальшої освіти з використанням ІКТ.

  Інформатизація освіти як невід’ємна складова загальної інформатизації суспільства має вирішити завдання підготовки нового покоління до його продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. Особлива роль у цьому процесі належить літературній освіті.

  Основне завдання методики викладання будь-якого предмета – формування інформаційного середовища, що забезпечує досягнення педагогічних цілей. Це здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання . Найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття.  Запам’ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів буде активізовано. К.Ушинський стверджував, що педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і, навіть, якщо можливо, нюх та смак, взяли участь в акті запам’ятовування. За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ми переможемо найлінивішу пам'ять. Цьому сприяють мультимедійні технології на уроках.

  Відомі науковці Г.О.Атанов, Л.І.Білоусова, М.І.Жалдак, І.В.Синельник,  В.Ф. Шолохович неодноразово у своїх працях відображали загальні основи застосування комп’ютерних технологій у навчанні.

  Так, важливо саме в шкільні роки надати дитині доступ до всієї необхідної інформації, відкрити для неї весь неосяжний простір світових знань, навчити її користуватися цією інформацією, обробляти, впорядковувати та використовувати її у своєму повсякденному житті, підготувати дитину до повноцінного майбутнього в новому інформаційному суспільстві. Ця відповідальність майже повністю покладається на плечі шкільних учителів.

  Для успішного розв’язання зазначеної місії необхідне виконання декількох взаємопов’язаних умов. По-перше, бажання вчителів передавати свої знання та вміння учням. По-друге, наявність відповідних знань та методик викладання з використанням можливостей сучасних інформаційних технологій. По-третє, матеріально-технічна база для реалізації першої та другої умов.

  Навчання вчителів роботи на комп’ютері, роботи в мережі Інтернет, Інтернет-грамотності, розробка викладачами навчальних програм за допомогою сучасних інформаційних технологій – найактуальніша проблема, яку необхідно вирішити на даному етапі розбудови інформаційного суспільства в Україні.

  Важко заперечити, що майбутнє за системою навчання, яке вкладається в схему: учень-технологія-вчитель, за якої викладач перетворюється на педагога-методолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Тобто, якщо в учбовому процесі, що виконується за схемою «учень-учитель-підручник» з’являється новий елемент – комп’ютер, то зміст праці вчителя суттєво зміниться: основним стане не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності учнів.

  Величезний дидактичний потенціал використання ІКТ навчання зможе бути розкритим лише за умов, якщо провідна роль у НВП належатиме вчителю, а комп’ютер буде виступати не тільки потужним засобом, а й повною мірою третім партнером у педагогічній взаємодії. Саме використання у підготовці до уроків та під час їх проведення комп’ютерної техніки, створення вихованцями на уроках власного портфоліо і дає змогу самореалізуватися, почуватися впевненіше, бо завдання виконують як учитель, так і учні. Розвивається їхня пізнавальна активність, самостійне мислення, ухвалення важливих рішень, уміння знаходити та виділяти головне, обстоювати свою думку.

  Роль учителя в процесі навчання та виховання учнів щонайліпше характеризуються словами латиноамериканського письменника Г.Г. Маркеса: «Можливо, в цьому світі – ти лише людина, а для декого – цілий світ». Адже із розвитком світових технологій, із шаленим прогресом може впоратися і гідно вистояти «випробування часом» лише справжній сучасний учитель.

  Звичайно, для більшості педагогів досить важко «зробити новий крок» стосовно тих чи інших методів навчання. Проте потрібно пам’ятати, що вчитель – це людина творча, тому зупинятися на досягнутому не можна. Як повчав Антон Чехов: «У житті треба перебороти все, а насамперед -  себе». Себе потрібно вдосконалювати, йти в ногу з часом. Вчитель дає змогу учням переконатися, що комп’ютер – не лише іграшка, це ще й помічник. Розумний учитель завжди зуміє відрізнити сухо списаний матеріал чи «скачаний» з Інтернету від опрацьованого, систематизованого, упорядкованого, знайденого учнем самостійно. Неможливо створити гідну презентацію, підготувати те чи інше повідомлення, реферат, не опрацювавши відповідної літератури. Джерелами пошукового матеріалу для уроків-презентацій, уроків-проектів є тексти художніх творів, підручники, хрестоматії зі світової літератури, енциклопедії, періодичні видання, Інтернет.

  Комп’ютер має полегшити роботу вчителя. Завдяки комп’ютеру вчитель-словесник на уроці може:

·        Демонструвати репродукції картин та портрети письменників;

·        Працювати з різними видами мап;

·        Здійснювати словникову роботу;

·        Стежити за алгоритмом дослідження поведінки того чи іншого героя;

·        Переглядати з учнями фільми, мультфільми, слухати поезію чи прозові твори;

·        Користуватися Інтернетом, творчо підходити до комбінування знайденого.

  Звичайно, сформувати творчого читача можливо лише тоді, коли учні любитимуть книги, матимуть бажання відкрити для себе все нові й нові обрії у світі мистецтва слова. Книжку та живу мову вчителя не замінить ніщо, але урізноманітнити їх, удосконалити цю роботу, прикрасити чи зацікавити можна, доцільно використовуючи та застосовуючи сучасну електронну техніку.

  Незамінним помічником педагога у здійсненні індивідуального контролю також може стати комп’ютер. Програми контрольних завдань, тестів допомагають якнайліпше перевірити знання та навички учня. Комп’ютер сприяє забезпеченню контролю навчальних досягнень кожного учня. В наш час досить часто виникають нетактовні звинувачення у неправильному оцінюванні школярів. Саме комп’ютер оцінить учня об’єктивно. Звісно, самостійно проаналізувати відповідь комп’ютер ще не може, тому в комп’ютерних програмах для контролю є різні схеми вибору відповіді в цілому чи елементи відповіді.

  Впроваджуючи на уроках ІКТ, розвивається не лише учень, удосконалюється і сам вчитель.

  Але перебільшення використання комп’ютера на уроках може нести за собою і негативні наслідки. Наприклад, э дві книги – Біблія і телефонний довідник. За розміром вони однакові, з обох ми отримуємо цінну інформацію. Але одна із них – явище культури, інша – продукт цивілізації. Захоплюватися аж занадто Інтернетом, проектною роботою, презентаціями на уроках світової літератури не варто! Де ж тоді робота з текстом? Де прекрасне слово Пушкіна чи Кафки? Де власна думка учня, його відчуття і почуття? Телебачення, комп’ютер, Інтернет – це продукт розвитку цивілізації, розвиток науково-технічного процесу. Проблема ще й у тому, якщо робимо цікавими і творчими уроки, то найчастіше не встигаємо передати учням необхідні знання, і навпаки, якщо урок одноманітний, не відповідає інтересам сучасного школяра, то й результативність його зійде нанівець. Так усе таки, що краще – предмет у радість чи знання за оцінку? Необхідно зберігати баланс. Головне, щоб задоволення від уроку було не тільки і не стільки для вчителя. Учитель має бути яскравим, бути творцем. Він має бути не вогником, а вогнем.

   Недавно я була свідком такої ситуації, коли двохрічна дитина «під рекламу» погоджується їсти, а коли рекламний блок по телебаченню закінчується, - не їсть. Поспілкувавшись із багатьма знайомими, виявила, що у них аналогічна ситуація. Виявляється, малолітня дитина, яка ще мало володіє мовою, під «бурмотіння» телевізора спокійно грається. А як тільки починається реклама, дивиться її і прислухається!

  Признаюся, мені стало страшно! Рекламу створюють спеціалісти з розрахунком діяти на психіку дорослих. І реклама ПРАЦЮЄ, інакше ніхто не став би витрачати гроші на її виготовлення і трансляцію. І це при тому, що дорослі мають життєвий досвід і для них реклама тільки надоїдливий елемент в інформаційній системі.

  Але у випадку з дитиною зовсім інше. Немає у неї свідомості і життєвого досвіду. Реклама – зі своїми мозаїчними образами, агресивністю та іншими, тільки їй зрозумілими, штучками - входить прямо в психіку дитини, обминаючи свідомість.

  Мауглі, який попав немовлям до вовків і прожив там свої ранні роки, уже не в стані навчитися людської мови і правилам людського життя. Дитина, вихована рекламою, не стане людиною в традиційному значенні цього слова. Що за «народ» ми отримаємо у найближчі 10-15 років?!

 Тут хочеться крикнути на весь світ: «Заберіть дітей від телевізорів! Обмежте їх доступ до Інтернету!».  ІКТ здатні наносити шкоду здоров’ю, моральному і духовному розвитку дитини.

    Тоді виникає інше питання: як порозумітися з мозком, який потребує все більше і більше інформації в занадто швидкому плині часу?

  Не так давно нейрологи, педагоги та психологи тридцяти країн, що об’єднали свої зусилля в новому глобальному проекті «Мозок і навчання», винесли шокуючий вирок освіті взагалі, заявивши, що «сучасна система навчання молоді несприятливо впливає на мозок». Новітні дослідження показали, що наш природний «біологічний комп’ютер» різними ділянками, системами й осередками реагує на різні види інформації, що надходить у нього. І справа не в тому, що один учень поруч з іншим виглядає «тупим», а в тому, що його мозок від природи має інші більш активні осередки, і це потрібно враховувати при засвоєнні нової інформації.  Інструмент гнучкого викладання – це сучасні освітні технології на основі ІКТ. За допомогою таких засобів, як навчальні комп’ютери, телевізійні програми, ігрові і тренінгові методики, відео лекції, он-лайнові семінари зі зворотним зв’язком, дистанційні засоби, що знімають проблему відстані між будь-якою країною й університетським центром, кожну навчальну дисципліну можна викладати так, як її сприйме саме ваш мозковий «локатор», при цьому знання будуть засвоєні цілком.

Список використаної літератури:

1.     Богдан Л. Застосування мультимедійних технологій./Інноваційні технології та сучасний урок літератури. – К.:Видавничий дім «Шкільний світ», 2006. – С.107-123.

2.     Драч О. Використання сучасних комп’ютерних технологій у процесі вивчення зарубіжної літератури.// Зарубіжна література.-2005.-№21-24.- С.54-59.

3.     Дячок С. Урок світової літератури і комп’ютер, 5-11 класи. - Тернопіль «Мандрівець»,2011.- 167с.

4.     Репецька Н. Мультимедійні технології на уроках зарубіжної літератури. – Кіровоград, 2007.- 56 с.

5.     Тихонова Т.В. Нові інформаційні технології у школі і вузі//Освітні технології у школі і вузі: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Миколаїв, 1999. – С.163-166.

Матеріали підготувала

директор Тишківської

ЗШ І-ІІІ ступенів №2,

вчитель світової літератури

Зазимко Нінель Василівна