Заступник директора з НВР Осипенко Т.О.
Людство завжди намагалось
використовувати всі можливості наявних сучасних технологій для навчання
підростаючого покоління. Тому й не дивно, що створення комп'ютера понад 60 років тому буде записане в
історію як подія світового значення. Адже поява комп'ютера, здатного до
переробки колосальних обсягів інформації, наблизила перехід суспільства на
якісно новий ступінь розвитку - інформаційне суспільство. За часи
незалежності в Україні напрацьовано досить вагому нормативно-правову базу з
питань інформаційної діяльності та комунікаційної взаємодії в суспільстві:
закони „Про інформацію“, „Про телекомунікації“, „Про авторське право і суміжні права“,
„Про національну програму інформатизації“, а також постанови Кабінету Міністрів
України, накази центральних органів виконавчої влади. Крім того, у 2006 році Верховна Рада
України затвердила „Національну стратегію розвитку інформаційного суспільства в
Україні на 2006-2015 роки“, складовою частиною якої є план створення загальнодержавної
інформаційної системи в сфері культури, а також збереження вітчизняної
культурної спадщини за допомогою її електронного документування.
Впровадження ІКТ
у сферу освіти має сенс, якщо це дозволяє створити додаткові можливості та
організаційно-технічні ресурси. А це, у свою чергу, означає доступ до значного
обсягу навчальної інформації; наочну форму подання матеріалу, що вивчається;
підтримку методів активного навчання; модульний принцип побудови, що дозволяє
тиражувати окремі складові частини ІКТ; підтримку ІКТ відповідним інструментальним
програмним забезпеченням.
Впровадження
в навчальний процес засобів ІКТ може розв’язати найрізноманітніші завдання:
Ø повідомлення знань,
Ø контроль за процесом їх
засвоєння,
Ø демонстрація ілюстративного матеріалу як в
статиці, так і динаміці;
Ø зіставлення результатів навчання і вказівок щодо подальшого навчання залежно
від проявлених
розбіжностей з еталоном;
Ø зберігання інформації у
вигляді банків даних з конспектами занять, документами планування дидактичних ігор й ігрових
завдань, списків літератури, навчальних і контролюючих програм, комплексів загально-розвивальних вправ
тощо;
Ø вести контроль, облік і
аналіз динаміки
розумового розвитку учнів;
Ø допомагати в математично-статистичній
обробці результатів досліджень;
Ø моделювати педагогічний та навчальний
процес і т.д.
Найбільшою проблемою традиційного навчання є
низька динаміка та часткова відсутність елементів інтерактивності та наочності.
Сучасні інформаційні технології дозволяють нейтралізувати ці недоліки. Крім того, дидактичні можливості комп’ютера
сприяють зацікавленості учнів до навчання. Однак необхідно пам'ятати, що можливі негативні наслідки,
пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних,
ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними.
Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини,
нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У
зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та
медичних наслідків застосування інформаційно-комунікаційних засобів для
фізичного та психічного розвитку учнів. Комп'ютеризація може призвести до
формування егоїстичних нахилів у людини, індивідуалізму, приглушує почуття
колективізму, взаємодопомоги. Тому, впровадження засобів
інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес має здійснюватись
виважено та бути ретельно
підготовленим і продуманим.
Інформаційно – комунікативні технології навчання досить перспективні
для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об’єкта
навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом
навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти
винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій. Водночас при всіх позитивних
аспектах потрібно відзначити, що нині методика використання
інформаційно-комунікативних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін
перебуває у стадії розроблення.
Існує реальна загроза перетворення викладання історії на
формальне механічне відтворення фактів з використанням ефектного відеоряду.
Часто величезний вибір ілюстративного матеріалу в Інтернеті й на компакт-дисках
у ході підготовки до уроку призводить до необґрунтованого збільшення його
кількості на шкоду іншим формам роботи. Подібні уроки перетворюються в монолог
учителя, втрачається зворотний зв’язок з учнями. У цій ситуації важливо
використовувати комп’ютерні технології не тільки як наочний посібник, таку собі
„історію в картинках”, а й для розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми,
розкривати причинно-наслідкові зв’язки, закономірності подій і явищ
громадського життя тощо .
Вважаю, що в курсі вивчення гуманітарних
предметів важливо зберегти проблемні уроки з елементами дискусії.
Загалом, усі прийоми, які успішно розроблені в нашій дидактиці, не повинні бути
відкинуті й забуті, а якісно поліпшені та ефективніше використані з метою
підвищення пізнавальної активності учнів на уроках історії. Одним із засобів
цього процесу якраз і є впровадження сучасних комп’ютерних технологій на уроці.
Серед причин, що стримують використання
інформаційно-комунікаційних технологій в школі, в першу чергу
називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до
комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом
класу на підгрупи при проведенні занять з використанням
інформаційно-комунікаційних технологій та інші.
Однак головні проблеми
– це проблеми
психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності
керівників ЗНЗ до використання ІКТ в управлінні школою, відсутності науково
обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних
навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів
як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось
частина проблем, без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в
цілому.
Існуючі недоліки та проблеми
застосування ІКТ:
v відсутність комп'ютера в
домашньому користуванні у частини учнів і вчителів, час самостійних занять у
комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
v у вчителів недостатньо часу для
підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
v недостатня комп'ютерна
грамотність учителів;
v відсутність тісного контакту з учителем
інформатики;
v у робочому графіку вчителів не відведено час для
дослідження можливостей Інтернет;
v існує ймовірність, що,
захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального
навчання до наочно-ілюстративних методів
Враховуючи всі
позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних
засобів можна зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з
традиційними методами.
Список використаних джерел
1.
Закон України
"Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на
2007-2015 роки" http://oblosvita.com/normatyvna_baza
2.
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021
роки
3. Іващук К.О. Інформаційно-комунікаційні технології – як сучасний засіб навчання в
освіті. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/informatsiino-komunikatsiini-tekhnologiyi--yak-suc.html
4.
Мадзігон В.М. та ДорошенкоЮ.О.. Інформатизація середньої освіти:
програмні засоби, технології, досвід, перспективи .– К.: Наукова думка, 2003.
ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ
Учитель математики Баранова С.Л.
Пасивне
прослуховування лекцій відходить у минуле, але що приходить на зміну? Як правило, під час лекції засвоюється не
більше 15-20% інформації. А чого ще можна чекати від пасивного слухання? Втім,
архаїчним формам у спину завжди дихають інновації, і сьогодні однією з найбільш
цікавих моделей навчання є концепція «перевернутого класу» (flipping
classroom).
Як виглядає
традиційний освітній процес? Починається урок, учні з увагою і трепетом
дивляться на вчителя і той нарешті являє своє слово, яке триває від 5 хвилин до
нескінченності. Потім - виконання завдань, знову слово вчителя і лише після
цього діти отримують довгоочікуване домашнє завдання, з яким справляються вдома
поодинці. Не вражає? Але саме така модель домінує сьогодні в більшості шкіл.
Що ж відбувається
у «перевернутому класі»? Суть методу в тому, що з лекційним матеріалом та
презентаціями діти знайомляться удома, переглядаючи підготовлені педагогом
тематичні відеоролики в Інтернеті. А традиційне домашнє завдання вони виконують
на наступний день в класі, беручи участь в індивідуальній та груповій
діяльності, спілкуючись з однокласниками і викладачем. Простіше кажучи, основні
навчальні дії помінялися місцями: те, що раніше було класною роботою,
освоюється сьогодні в домашніх умовах, а те, що колись було домашнім завданням,
стає предметом розгляду в класі.
Серед популярних
форм класної роботи в такій моделі - виконання вправ, дискусії та презентація
проектів. Таким чином, на уроці акцент зміщується від оглядового знайомства з
новою темою в бік її спільного вивчення і дослідження.
Питання, що
виникають в учнів під час перегляду підготовлених роликів, стають хорошим
стимулом розвитку пізнавальної активності. При цьому час уроку іде не на
запам'ятовування матеріалу, а на більш глибоке розуміння і аналіз. При цьому
відсутність необхідності донести інформацію всьому класу дозволяє вчителеві
більше уваги приділяти окремим учням або невеликим групкам у тому випадку, якщо
у них виникли проблеми з розумінням.
Ця модель була
розроблена кілька років тому Джонатаном Бергманом і Аароном Семсом. Згодом нею
зацікавилося величезна кількість педагогів з усього світу. Наприклад, сьогодні
існує ціле співтовариство «перевернутих педагогів», яке налічує близько 16 000
членів. Деякі з послідовників беруть участь у розвитку та вдосконаленні цієї
моделі. Так, наприклад, Брайан Бенетт, використовуючи концепцію «перевернутого
класу», прийшов до висновку, що в класній роботі необхідно враховувати
особливості дітей: адже хтось більше любить читати, хтось - слухати, а хтось
писати. На основі подібних особливостей педагог групує учнів за інтересами для
виконання тих чи інших завдань, а потім змішує їх для того, щоб вони могли
поділитися досвідом і допомогти своїм однокласникам освоїти новий вид сприйняття
інформації.
Поняття
перевернутого навчання спирається на такі ідеї, як активне навчання, залучення
учнів у спільну діяльність, комбінована система навчання.
Чи можливе таке в
рамках традиційного уроку? Звичайно, але з певними обмеженнями. Великий плюс
«перевернутого класу» полягає в тому, що на урок діти приходять підготовленими.
У них була можливість вивчити відеоматеріали по темі уроку вдома, причому в
тому темпі, який їм підходить, з можливістю затримуватися на найбільш складних
для сприйняття місцях. З непідготовленими дітьми або з дітьми, які
тільки-тільки познайомилися з темою запропонована Бенеттом модель навряд чи
буде працювати - максимум в півсили.
Звичайно, крім
плюсів, у моделі є і суттєві недоліки. Як, наприклад, бути з дітьми, у яких
немає комп'ютера або виходу в Інтернет? Або як зробити відеоконтент, який
приваблював би учнів? І, нарешті, як організувати навчання в рамках моделі
перевернутого класу, щоб воно відповідало вимогам до рівня знань, умінь і
навичок учнів, пропонованим шкільними програмами?
Втім, ці та
подібні питання з тим же успіхом можна задати і іншим нестандартним підходам,
що з'явилися на арені педагогічної діяльності в останній час.
Тут важливо інше.
З кожним роком з'являються все нові підходи до організації навчального процесу,
більшість з яких тісно пов'язані з розвитком нових технологій. Ігнорувати
державі та школі цей факт - все одно, що рубати сук, на якому сидиш. Тому чи не
краще перейти від критики до спроб створити необхідні умови для впровадження
інновацій, що з'являються у сфері освіти. У будь-якому випадку - час іде. І
якщо сьогодні ще залишилися ті, хто задовольняється крейдою, дошкою і власною
харизмою, то не факт, що завтра це зможе утримати увагу хоча б 1% дітей.
У своїй роботі я
використовую елементи перевернутого навчання. На власному блозі у розділі
"Моїм учням" розміщую матеріали до окремих уроків. Використовуючи цей
метод, я побачила, що учні стали активними, перестали боятися висловлювати
власну думку, почали краще засвоювати
матеріал, а головне – зріс інтерес до
математики як навчального предмета.
Особистість можна
сформувати тільки використовуючи активні методи та форми навчання, не
нав'язуючи, а спрямовуючи процес навчання, мотивуючи дії учнів.
Використані
джерела.
1. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання. О.Пометун, Л.Пироженко. – К., Видав А.С.К., 2003р.
2. Кларин М.В. Интерактивное обучение –
инструмент освоения нового опыта. – Педагогика, 2000, №7
Бібліотека – інформація – читач
Провідний бібліотекар Ружанська
Т.В.
Шкільна
бібліотека відіграє велику роль у справі навчання і виховання підростаючого
покоління. Якщо раніше бібліотекар рекомендував книгу, віддавав її учневі, то
сьогодні, у час глобальної комп’ютеризації, це спеціаліст у галузі нових
інформаційно-комунікаційних технологій, який постійно співпрацює і з учителями,
і з учнями, надає систематичну інформаційну допомогу з питань викладання
навчальних предметів, постійно знаходиться у пошуку нових ідей і рішень,
спрямованих на розвиток і підтримку дитячого читання, постійно працює над тим,
щоб учні ставилися до бібліотеки, як до невичерпного джерела інформації, ототожнювали
її з місцем, де завжди можна поповнити свої знання, відпочити, поспілкуватися з
товаришами, висловити свої думки.
Сутність і завдання інформаційно-комунікаційної роботи
шкільної бібліотеки полягають в тому, щоб донести до користувача ту інформацію,
якою володіє бібліотека . Одним із
можливих шляхів залучення учнів до активного використання інформації – це
організація і проведення бібліотечних уроків, де закладаються основи
бібліотечно-бібліографічної та інформаційної грамотності.
Мною
розроблена «Орієнтовна програма
бібліотечно-бібліографічних занять», яка
дозволяє підготувати учнів до роботи з новими видами інформації, змінює та формує їхній світогляд, інформаційну культуру та рівень читацької
компетентності.
У
школі стали традиційними заняття з основ бібліотечно-бібліографічної
грамотності учнів за темами:
-
«Знайомство з книгою», «Читач у бібліотеці», «Бібліотека – книжчин дім», «Вибір
книг у бібліотеці», «Історія книгодрукування», «Перші енциклопедії, словники,
довідники» (1-4 класи);
-
«Виникнення письма у слов’ян», «Як читати книгу», «Довідкова література»,
«Періодичні видання для учнів», «Робота з довідковою літературою», «З чого
складається книжка?», «Вміння вибирати літературу», «Довідково-бібліографічний
апарат бібліотеки» (5-9 класи);
-
«Книга – помічник у виборі майбутньої професії», «Як користуватися
систематичним каталогом та бібліотечними посібниками», «Вибір літератури за
тематикою» (10-11 класи).
Інформаційна
робота бібліотеки повинна носити систематичний, випереджувальний і оперативний
характер. Тільки за цих умов вона буде ефективною. У своїй роботі використовую
індивідуальні, групові та масові форми роботи. Основною і обов’язковою формою індивідуальної
роботи з читачами вважаю бесіду, яка
має декілька різновидів, а саме: бесіда для виявлення відомостей про
читача; бесіда-екскурсія по бібліотеці; бесіда для уточнення запиту; бесіда з метою виявлення
читацьких потреб та інтересів; бесіда-рекомендація книг; бесіда про прочитану книгу, під
час якої відбувається виховання культури читання; бесіда-інформація про масові заходи, нові книги. Працюючи з читацькими формулярами, вивчаю їх, веду
записи, а потім складаю рекомендаційні списки літератури, плани читання для
конкретного читача.
Важливу
роль в організації інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотеки відіграють
наочні форми масової та індивідуальної роботи. Допомагають у цьому створені у
бібліотеці стенди «Бібліотекар рекомендує», «Бібліотечний вісник», де вміщені
вимоги щодо користування підручниками та їх збереження, правила роботи з
довідково-бібліографічним апаратом; стенд «З любов’ю до книги» радить батькам та учням як правильно вибирати та
читати книги, інформує про фонд бібліотеки та нові надходження; плакати
«Заповіді справжнього читача», «Підручник – твій друг» тощо; відеофільм
«Правила читання» .
До послуг педагогів та учнів у бібліотеці створені
тематичні папки, матеріали яких допомагають у проведенні уроків та позакласних
заходів. У цих папках-досьє зібрані вирізки з газет і журналів минулих років.
Це - так звана власна база інформаційних даних з періодичної преси. В умовах
нестачі коштів на придбання нової літератури з газет та журналів підбирається
література, яка відповідає потребам школи. У шкільній бібліотеці понад 50
найменувань тематичних папок. Найпопулярніші: «У світі цікавого», «Дзвони
Чорнобиля», «Здоров’я», «Рідна природа», «Національно-патріотичне виховання»,
«Таланти твої – Кіровоградщино», «Історія нашого краю», «Видатні вчені –
українці», «Мова – душа народу», «Нормативні документи Міністерства Освіти і науки
України», «Народознавство: звичаї та обряди», «Тести на всі випадки», «Ні –
шкідливим звичкам» тощо.
Багато
цікавої інформації школярі отримують під час проведення позакласних
бібліотечних заходів, таких як: День інформації, Тиждень дитячої та юнацької
книги, Тиждень шкільної бібліотеки тощо. Під час їх проведення використовую
групове інформування, яке об’єднує учнів з однаковими інформаційними потребами.
Для інформаційного забезпечення таких
заходів добираються нові матеріали: розробляється план проведення,
готується сценарій для загальношкільної лінійки, оформлюються книжкові
виставки, підбирається ілюстративний матеріал, організовуються читацькі
конференції, конкурси малюнків, плакатів, випускаються стінгазети .
Із
масових заходів, які суттєво впливають на поширення інформації про бібліотечний
фонд і сприяють підвищенню культури читання, у бібліотеці практикуються дні
бібліографії, що традиційно проводяться під час предметних тижнів. Наприклад, у
ході проведення Тижня географії, діти з цікавістю переглянули електронну
презентацію «Планета Земля», створену за матеріалами дитячої енциклопедії
«Земля і океани» і фотографіями з Інтернету. Про те, що відомими і популярними
можуть бути не тільки письменники та їх твори, але й літературні герої, учні
дізналися під час проведення Тижня світової літератури з презентації «Парк
читання» (пам’ятники книжковим героям) .
Актуальними
напрямком інформаційно-комунікаційної роботи шкільної бібліотеки є проведення з
учнями різноманітних інтелектуальних ігор.
Бібліотечний
захід у формі гри сприймається учнями набагато краще, ніж звичайний захід. Адже
гра у житті дитини займає важливе місце і є діяльністю, що має найближче
відношення до сфери потреб дитини, у тому числі й потреби у читанні . Так, на
уроках позакласного читання у 3 класі, під час вивчення творів І.Франка, окрім
читання тексту, діти відповідають на запитання вікторини, переглядають
мультфільми, електронні презентації. А потім між учнями починається діалог
стосовно того, чим відрізняється казка-оригінал від анімації, тощо.
Багато
нового учні 2-4 класів дізналися з бібліотечної подорожі до Країни Радості й
Добра, присвяченої 95-й річниці від Дня народження В.О.Сухомлинського. У ході пізнавально-розважального заходу діти
переглянули презентацію про життя видатного педагога, помандрували до міста
Читайликів, відпочили на березі Поезії, пірнули у море Загадок, спробували себе
у ролі акторів на Театральному острові, пограли в ігри «Моє місто» та «Чемний
мікрофон». Такі заняття корисні для дітей, вони розвивають почуття
колективізму, формують у дітей інтерес до книги, дають поштовх творчому
мисленню.
Досвід
організації та проведення найцікавіших масових заходів, що проводилися у
шкільній бібліотеці нашого навчального закладу, систематизований та
упорядкований мною у посібнику «Бібліотечні уроки та виховні заходи у школі».
Діти ростуть і з кожним роком потребують більше
інформації. Не секрет, що одним із джерел її отримання в сучасних умовах є
Інтернет. Використання комп’ютера та мережі Інтернет не тільки спрощує роботу
бібліотекаря, а й надає можливість швидко знаходити потрібну інформацію,
ефективно забезпечувати та задовольняти інформаційні потреби учнів і педагогів.
У шкільній бібліотеці встановлено комп’ютер, підключений до Інтернет. Це
зробило інформаційне обслуговування в бібліотеці якісно новим та ефективнішим.
За запитом користувачів бібліотекар може знайти потрібну інформацію, роздрукувати
або скопіювати її .
У бібліотеці окрім традиційних (паперових) носіїв
інформації, збільшується й кількість нетрадиційних (електронних), а саме: CD-диски з
навчальними програмами, розробками уроків із використанням ІКТ-технологій,
електронні енциклопедії, відеофільми, записи музичних творів, тренажери,
довідники тощо. Створена база рефератів з різних предметів, і, завдяки Інтернету, вона постійно
поповнюється. Також у фонді шкільної медіатеки
в електронному вигляді зберігаються творчі роботи наших учнів - казки,
вірші, малюнки, презентації тощо. Сьогодні учням та педагогам нашої школи вже
не треба бігати по різних кутках міста в пошуках інформації. Їм достатньо
просто завітати до шкільної бібліотеки і взяти не тільки потрібну книгу, але й
необхідний для роботи або навчання CD-диск,
скопіювати його й таким чином поповнити власну домашню медіатеку, або ж зробити
конкретний запит і впродовж дня отримати відповідь.
Але при цьому варто не забувати, що основне завдання бібліотеки – залучати дітей до читання книг, посилювати
статус книги в розвитку особистості.
Для підвищення інтересу школярів до читання у школі
щорічно проводиться конкурс «Найкращий читач школи» для учнів 6-7 класів. В ігровій діяльності
дітей 11-12 річного віку важливою є мотивація їх участі: якщо дитина
усвідомлює, що їй надано можливість перевірити свої знання, чогось навчитися,
про щось дізнатися, то вона буде активним учасником ігрової програми. Тому
переможцями конкурсу переважно стають ті учні, які протягом року прочитали
найбільше книжок.
Поглиблювати
й послідовно розширювати інформаційний простір учнів допомагає така форма
роботи, як презентація книг. При цьому увага приділяється темам або творчості
письменників, на які у шкільній програмі відводиться обмаль часу. Великою
популярністю серед школярів користуються книги із серії «Сучасна дитяча проза».
Подобаються учням презентації творів сучасних українських письменників, таких
як: Г.Пагутяк, В.Нестайко, А.Костецький, І.Волосевич тощо. Щоб познайомити
учнів з новою
книгою, я практикую віртуальні презентації,
в яких використовуються картинки, фотографії, анімація, музика. Прикладом є
віртуальна презентація книжки І.Андрусяка «М’яке і пухнасте» .
Учням
1-х класів подобаються озвучені презентації казок, зокрема Ш.Перо «Спляча
красуня», «Попелюшка». Діти цього віку найкраще сприймають слухання твору і паралельний перегляд
ілюстрацій. Такі заняття стимулюють учнів до читання, розвивають мовні
можливості (у процесі перегляду казки ведеться діалог бібліотекар-учень,
питання-відповідь). На закріплення теми, дітям пропонується скласти пазли
«Відгадай казку».
Сучасна
шкільна бібліотека – це не тільки місце в якому можна почитати книжку, це ще й - величезний простір для виховання
творчої особистості.
Мені,
як бібліотекарю, хочеться щоб у бібліотеці було цікаво, тому в цьому році ми
разом з учнями створили ляльковий театр. Ця, нова для нас, форма масової роботи
бібліотеки допомагає привернути увагу читачів до книжки, «оживити» її, спонукає
дітей після захоплюючого заходу звернутися до книжки, зануритися в її зміст.
Бібліотечний театр розширює читацьку аудиторію бібліотеки, допомагає створити
атмосферу свята. З великим задоволенням і цікавістю діти сприйняли вистави «Як
Книжечка у Казковому лісі друзів шукала» та «Крокує світом Миколай» (за мотивами
казки «Рукавичка»).
Сьогодні
працювати в бібліотеці й цікаво, і, у той же час, важко. Адже не секрет, що
книга у формуванні особистості сучасного учня займає останнє місце, хоча й
залишається головним носієм інформації для більшості користувачів, та найбільше
задоволення школярі отримують від комп’ютерних ігор та Інтернету.
Та
поки ще рано опускати руки. На мою думку, значного успіху популяризації читання
можна досягти при узгодженій співпраці бібліотекаря з учителями, класоводами,
класними керівниками. Складаючи річний план роботи, треба узгоджувати
проведення масових заходів для учнів із будь-якої теми, адже паралельно бібліотека
популяризує літературу, що значно підвищує інтерес до читання і впливає на кількість прочитаних книг.
Моніторингові
дослідження читацьких інтересів серед учнів молодших, середніх та старших класів показали, що більшість школярів
визначилися зі своїми інформаційними потребами,
і розуміють, з якою метою їм потрібно читати ту чи іншу літературу.
Результати досліджень стають для мене поштовхом до пошуку нових ідей щодо
проведення бібліотечних заходів.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Гайдай Л.М. Інформаційно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу
/ Л.М.Гайдай // Шкільний бібліотекар. – 2010. – Пілотний випуск. – С.12-14.
2.
Гудимова Н., Цуріна І. Краєзнавча діяльність бібліотеки: історія і
сьогодення / Н.Гудимова, І.Цуріна // Шкільна бібліотека. – 2010. - №7.
– С.49-52.
3.
Слободяник Л.В. Інтелектуальний осередок гімназії / Л.В.Слободяник // Шкільна
бібліотека. – 2010. - №2. – С.61-64.
4.
Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд[Текст]: учебник / Ю.Н. Столяров. – М.: Книжная палата, 1991. – 271 с.
5.
Сухомлинський В.О. Народження громадянина [Текст] / В.О.Сухомлинський // Вибр. твори: в 5 т. –
К. : Рад. школа, 1976-1977. – Т. 3. – 670 с.
6.
Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи
[Текст] / В.О.Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1988. – 284 с.
7.
Тимченко Г.Ф. Медіатека в школі (для учнів 8-х класів) / Г.Ф.Тимченко //
Шкільний бібліотекар. – 2013. - №10. – С.9-14.
8.
Яременко Н.В. Класному
керівнику: як провести ігри [Текст] / Н.В. Яременко. – К. : Шк. світ,
2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).
Немає коментарів:
Дописати коментар