Добровеличківський НВК "ЗШ І-ІІІ ст. №2 - гімназія"

Виступ на тему:

«Інформаційно-освітній простір- новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки»

        Переваги та недоліки використання інформаційно-комунікаційних технологій

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. У вітчизняних навчальних закладах  в останні роки комп'ютерна техніка й інші засоби ІКТ стали все частіше використовуватися при вивченні більшості навчальних предметів.

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові ІКТ навчання дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

     У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання реалізує досягнення освітніх цілей. Власне кажучи, нині освіта стоїть перед важливим завданням: навчитися правильно, оптимально і нешкідливо застосовувати комп’ютер. Роль комп’ютера  на уроці більш складна: його використання в навчальному процесі допомагає вчителю зробити урок динамічним, цільовим, насиченим, яскравим, таким, що запам’ятовується надовго.

    Комп’ютер  -  це новий вимір у просторі навчання. Це необхідний помічник учителя, інструмент для досягнення ним педагогічних цілей, але не панацея від усіх освітніх проблем. Комп’ютер ні в якому разі не замінить традиційної книжки, ні в якому разі не замінить живого спілкування з учителем, впливу особистості вчителя на учнів.

     Комп’ютер – це знаряддя, яке поліпшує роботу вчителя, але спочатку вчителеві треба докласти чимало зусиль для опанування знаряддям, необхідно творчо проводити підбір матеріалу до уроків, переглянути методику викладання з точки зору застосування на уроці комп’ютерної техніки, комп’ютерних мереж та можливості наситити урок мультимедійною інформацією. Досвід використання комп’ютера у процесі проведення навчальних занять з різних дисциплін дозволяє нам сформулювати деякі загальні положення. Насамперед, треба зауважити, що методика застосування комп’ютера на уроках з різних навчальних предметів не може бути однаковою. Зміст навчальних предметів, вікові особливості учнів, різні можливості педагогічних програмних засобів, різний фаховий рівень підготовки вчителя у галузі комп’ютерних технологій впливають на дидактичні прийоми використання комп’ютера у школі

     При підготовці до уроку з використанням ІКТ викладач не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його

     Використання ІКТ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:

·  використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних  технологій;

·  удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;

· інтенсифікувати історичну освіту, поліпшити засвоєння учнями знань зі шкільного курсу історії, зробити процес навчання цікавішим і змістовнішим.

·  Використання ІКТ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:

·  забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;

· забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);

· підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіоінформації;

·    здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю

     Одна з важливих особливостей і переваг інформаційно – комунікативних технологій порівняно з іншими навчальними засобами полягає саме в тому, що мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Уже сама побудова, дидактичне спрямування та розв’язання навчальної (наукової) проблеми передбачають активну розумову діяльність учнів. Вони можуть обирати оптимальний темп роботи з мультимедійною програмою відповідно до індивідуальних розумових, психолого-фізіологічних можливостей та інтересів;  перевіряти правильність відповідей, використовувати у процесі сприймання та засвоєння знань необхідну зорово-слухову та текстову інформацію.

  Розрізняють два типи засвоєння школярами знань: продуктивний, основою якого є пізнавальна активність і самостійність мислення учнів (характеризується великою результативністю пізнавальних процесів) та репродуктивний, що ґрунтується на запам’ятовуванні  та осмисленні готових знань. Самостійна ж робота із засобами ІКТ як важливий стимул у навчанні створює всі передумови для застосування практичних та інтелектуальних умінь, поєднання чуттєвого і раціонального пізнання, бо знання, які учні здобувають у результаті самостійної діяльності, засвоюються значно краще порівняно з тими, які повідомляє вчитель. Засвоєння готових знань на основі мультимедійної  інформації потрібне, але під час виконання певних завдань треба вміло поєднувати ці два типи пізнавальної діяльності так, щоб основна ознака того чи іншого явища, події чи  процесу була доведена і розкрита самими учнями у посильній для них роботі

   Інформаційно – комунікативні технології навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій. Водночас при всіх позитивних аспектах потрібно відзначити, що нині методика використання інформаційно-комунікативних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін перебуває у стадії розроблення.

   Існує реальна загроза перетворення викладання історії на формальне механічне відтворення фактів з використанням ефектного відеоряду. Часто величезний вибір ілюстративного матеріалу в Інтернеті й на компакт-дисках у ході підготовки до уроку призводить до необґрунтованого збільшення його кількості на шкоду іншим формам роботи. Подібні уроки перетворюються в монолог учителя, втрачається зворотний зв’язок з учнями. У цій ситуації важливо використовувати комп’ютерні технології не тільки як наочний посібник, таку собі „історію в картинках”, а й для розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, закономірності подій і явищ громадського життя тощо

    Вважаємо, що в курсі вивчення гуманітарних предметів важливо зберегти проблемні уроки з елементами дискусії. Загалом, усі прийоми, які успішно розроблені в нашій дидактиці, не повинні бути відкинуті й забуті, а якісно поліпшені та ефективніше використані з метою підвищення пізнавальної активності учнів на уроках історії. Одним із засобів цього процесу якраз і є впровадження сучасних комп’ютерних технологій на уроці.

    Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі, в першу чергу називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші.

     Однак, головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як  кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому. Однак, необхідно потрібно пам'ятати, що можливі негативні наслідки, пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними. Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини, нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного розвитку учнів. Комп'ютеризаціяможе призвести до формування егоїстичних нахилів у людини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму, взаємодопомоги. Тому, питання про впровадження засобів ІКТ у навчальний процес має здійснюватись виважено

   Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних засобів зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з традиційними методами та сприяють якісному формуванню вмінь та навичок учнів ПТНЗ.      Підсумовуючи вище можна відокремити:

Переваги використання ІКТ в ПТНЗ:

·  підвищенню інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;

·  індивідуалізації навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

·  об'єктивність контролю;

·  активізація навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з самими собою, прагненню отримати вищу оцінку;

·  формування вмінь та навичок для здійснення творчої діяльності;

·  виховання інформаційної культури;

·  оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;

· доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію.

·  інтенсифікація самостійної роботи учнів;

·   зростання обсягу виконаних на урок завдань;

· підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту: вирішиш вірно приклади - відкриєш картинку, повставляєш правильно всі букви - пройдеш ближче до мети казкового героя. Комп'ютер дає викладачу нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни ПТНЗ кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером;

·  розширення інформаційних потоків при використанні Інтернет;

Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє викладачу перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що викладачу не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки викладач повторить саме потрібний йому фрагмент.

     Цей метод навчання дуже привабливий для викладачів ПТНЗ, адже він допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст та подальше освоєння комп'ютерних технологій.

    Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається усіма учнями і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня [15. c. 144].

    Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні.

   На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності [18. c. 376].

     Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

· Відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і викладачів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;

· У викладачів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;

·  Недостатня комп'ютерна грамотність викладача;

·  Відсутність контакту з учителем інформатики;

· У робочому графіку викладачів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;

·  Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять;

·  Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

·  У розкладі ПТНЗ не передбачено час для використання Інтернет на уроках;

·  Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів

   Можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі

    Людство завжди намагалось використовувати всі можливості наявних сучасних технологій для навчання підростаючого покоління. Тому й не дивно, що створення комп'ютера понад 50 років тому буде записане в історію як подія світового значення. Адже поява комп'ютера, здатного до переробки колосальних обсягів інформації, наблизила перехід суспільства на якісно новий ступінь розвитку - інформаційне суспільство

    Сама назва суспільства висуває на перший план інформацію як одне з головних джерел його розвитку. Нове знаряддя праці - комп'ютер значно відрізняється від тих, що суспільство створювало до цього. На комп'ютер людина може перекласти такі завдання, що раніше їй доводилось вирішувати тільки своєю головою. Водночас комп'ютер також сприяє удосконаленню свого творця

   Застосування комп'ютерних технологій в освіті має давню історію. Проте на початковому етапі воно було визначене специфікою самих комп'ютерів, а саме: великими розмірами, значною вартістю, програмами для розрахунків виключно технічних завдань. Ключовим моментом у становленні справжнього комп'ютерного навчання стала поява комп'ютерів, що забезпечували одночасний доступ до ресурсів багатьох користувачів. У той час комп'ютери стали застосовувати для навчання програмуванню та для розробки систем контролю знань, переважно завдань з вибором відповіді у формі «запитання - кілька варіантів відповідей». Проте, як показав досвід, позитивний ефект був можливий лише тоді, коли для комп'ютерних курсів були створені відповідні навчальні та методичні посібники. Насправді ж, за ефективністю подання інформації і викладач, і гарна книжка залишали комп'ютер далеко позаду.

     «Ерою відродження» для комп'ютерного навчання стала поява персональних комп'ютерів (ПК) у 80-х роках. Індивідуальний характер роботи, графічні можливості і звук, зворотний зв'язок і обчислювальні потужності створили насправді чудові можливості для навчання. До того ж, з'явилось програмне забезпечення, що дало змогу створювати малюнки, анімацію та звук, без яких сьогодні навчальні програми неможливі.

  Передавання знань є складовою людської діяльності, тому застосування новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлене двома чинниками. З одного боку, це необхідність підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого - необхідність більш ефективного передавання знань, тобто максимального поліпшення і полегшення роботи викладача

    Необхідною умовою інформатизації освіти є готовність викладачів до використання нових технологій навчання в процесі передавання знань, що означає постійну, неперервну самоосвіту. Між тим, вибираючи комп'ютер для навчальних цілей, слід усвідомлювати ті цілі, які до того ж змінюються із розвитком самого суспільства. Скажімо, на початку комп'ютеризації головна мета була сформульована таким чином: «Програмування -друга грамотність». Час минав; почали з'являтися так звані викладачічні програмні засоби (ППЗ), і було сформульовано іншу мету: «Комп'ютерна грамотність», що передбачало вивчення основ програмування. Згодом стало зрозумілим, що за умов інформатизованого суспільства в цьому абсолютно немає потреби. Замість цього суспільство висунуло такі завдання:

1) інформатизація суспільства. Це означає, що у будь-якому навчальному закладі (від школи до вищого закладу освіти ІІІ-ІV рівня акредитації) викладачи та учні повинні мати доступ до «електронної» інформації з предмета, що вивчається;

2) інформаційна культура. Це передбачає, що викладачі володітимуть методами пошуку необхідної інформації, матимуть певний рівень культури для відбору інформації, навчаться її переробляти та пропонувати учням у друкованому вигляді;

3) гуманізація освіти через інформатизацію. Такої мети можна досягнути з появою мультимедійних комп'ютерів, за допомогою яких можна представити не тільки текстову, а й графічну, аудіо- та відеоінформацію, а також із розповсюдженням таких програмних продуктів, як комп'ютерні енциклопедії, електронні книжки, довідники з літератури тощо

    Отже, якщо викладач вирішить залучити комп'ютер до навчального процесу, він буде змушений витрачати значно більше часу на підготовку до занять, причому не вдома, у комфортній обстановці, а в навчальному закладі, за допомогою спеціаліста з інформатики. Дійсно, приступаючи до роботи з комп'ютером, викладач вимушений просити допомоги у колеги (оскільки він сам працювати з комп'ютером не може) і, таким чином, він виступає в ролі учня, що досить-таки зачіпає його самолюбство. Чим більше нових термінів («комп'ютер», «база даних», «мультимедіа», «ІNTERNET» тощо), тим більшим є пасивний опір викладача настирливій вимозі використовувати комп'ютер у навчальному процесі[14. c. 39].

     Тому, природно, постає питання про підготовку викладачів до використання комп'ютера ще в інституті або університеті, і не тільки викладача математики та основ інформатики, фізики та основ інформатики, трудового навчання та основ інформатики, а й учителя географії, іноземних мов, історії, рідної мови та літератури тощо.

 Підготувала вчитель історії Коваленко А.О.

Використання ІКТ на уроках як засіб підвищення якості навчання

   ВСТУП

Нині необхідність використання сучасних комп’ютерних засобів у навчальному процесі є незаперечним фактом. Проте постає актуальна проблема, як реально підвищити ефективність навчання в його головних видах? Це пов’язано з відносно повільною та тривалою трансформацією сучасної освіти, яка неминуче відставатиме від прогресу інформаційних технологій.

Швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та впровадження їх у всі ланки людської діяльності а також розповсюдження мультимедійних технологій, створюють реальні можливості для їхнього використання в системі освіти з метою розвитку творчих здібностей дитини в процесі навчання. Але при цьому оцінка якості навчання зазвичай здійснюється за рівнем знань, умінь та навичок. Підвищення якості навчання учнів загальноосвітніх шкіл досягається шляхом створення педагогічних умов навчання, таких, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання.

Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного переосмислення, практичної реалізації- навчитися пізнавати, навчитися працювати, навчитися жити разом, навчитися жити.                                                                                                  XXI століття — час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства  в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення. Комп'ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери нашої повсякденної діяльності, тому важливим завданням є широке запровадження комп'ютерної техніки в процесі навчання .

Будувати кожен урок так, щоб у всіх учнів був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити й пізнавати, експериментувати, формулювати й перевіряти гіпотези — завдання сучасного вчителя. Без застосування ефективних педагогічних ідей, інноваційних методів та комп’ютерних технологій при підготовці таких уроків тут не обійтися. Тому поряд із традиційними методами обов'язково треба використовувати інноваційні, що можуть активізувати активну енергію учнів, направивши її в потрібне русло. Важливу роль відіграє «дозування» традиційних та інноваційних елементів. Воно залежить від безлічі факторів, зокрема рівня навченості учнів, рівня педагогічного досвіду, інтелекту вчителя. Комбінуючи на уроках інноваційні і традиційні методи роботи, я намагаюсь створювати умови для розвитку і саморозвитку особистості учня. Це допомагає:

сформувати міцні базові знання учня;

навчити, де учень може знайти необхідну йому інформацію з теми, спрямувавши та скоординувавши його самоосвітню діяльність;

сформувати необхідні вміння, щоб школяр міг яко­мога швидше знайти необхідну інформацію із застосуванням новітніх інформаційних технологій;

розвинути в учнів уміння фільтрувати інформацію на предмет виокремлення актуальної та корисної;

формувати вміння опрацьовувати, обробляти, редагувати інформацію застосовуючи сучасні інформаційні технології; аналізувати її, визначаючи закономірності, та, використо­вуючи їх, прогнозувати й робити висновки;

 формувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору;

 формувати вміння генерувати власні оригінальні думки та ідеї.

Вважаю, що не тільки інтеграція навчальних предметів, але й інтеграція традиційних та інноваційних методів і прийомів дозволяють успішно реалізувати більшість завдань, які ставить учитель, готуючись до уроку.

ВИКОРИСТАННЯ ІКТ НА УРОКАХ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

  Інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТ) - це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання.                                                                                                  Інформаційні технології - це сукупність інформаційних процесів з використання засобів обчислювальної техніки, що забезпечують швидкий пошук інформації, доступ до джерел інформації.
Комунікаційні - підвищення ролі комп’ютерних мереж у забезпеченні реалізації інформаційних процесів.

Об’єктом методики використання ІКТ у навчальному процесі школи є процес навчання школярів в умовах сучасних загальноосвітніх навчальних закладів.
Предметом методики використання ІКТ є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови, за яких застосування ІКТ підвищує ефективність навчання

          Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно?            

  Це потрібно для того щоб з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.

  Необхідно:                                                                                                                                   -       навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати,

-      перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації.

-      організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.

Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних.

 Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.                                                Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, Такого партнера  їй  часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.

Мета і завдання ІКТ :

1.Формувати  навички  роботи  з комп’ ютером.

2.Розширяти кругозору, усунення психологічного  бар’єру   “Дитина та комп'ютер”

3. Розвиток пам' яті  уваги, творчих  здібностей

4. Розвиток інтелектуальної  активності дитини,пошук рішень проблемних  ситуацій

5. Розвиток особистості,адаптованість до комп' ютерної  діяльності

 ІКТ слід використовувати для того щоб:

-забезпечити легкість сприймання інформації;

-знайти індивідуальний підхід;

-навчити освоювати, перетворювати і використовувати великі масиви    інформації;

-зробити навчання мобільним, диференційованим та індивідуальним;

-сприяє кращому оцінюванню знань.

Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:

Сприяє розвитку самостійності і творчих здібностей учнів.

Забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання.

Зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефекттивним.

Забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел.

Ііндивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливистями сприйняття.

Моделювати досліджувані процеси або явища.

Організувати  колективну й групову роботи.

Здійснювати контроль навчальних досягнень.

Створювати сприятливу атмосферу для спілкування.

Посилює міжпредметні зв'язки.

Зробити урок більш наочним і цікавим.

       Але ж  один кабінет інформатики у школі не дозволяє всім учителям у повній мірі використовувати в процесі навчання інформаційно -  комунікаційні     технології.     Тому у кабінетах школи теж повинні бути комп’ютери, телевізор з відеомагнітофоном та слайдпроектор з набороми слайдів.

Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яке здатне підвищити якість географічної освіти, залучитися до світового інформаційного простору.                                                                                                               

   При використанні комп’ютерної техніки на уроках слід враховувати якість навчальних комп’ютерних програм. Вони повинні відповідати таким вимогам:

·        бути цікавими і доступними для дітей, викликати у них позитивні емоції;

·        будити їх уяву та фантазію;

·        формувати алгоритмічне, логічне мислення;

·        розвивати творчі здібності;

·        вчити працювати з комп’ютером (клавіатурою, мишею);

·        відповідати віковим особливостям дітей;

·        дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог.

    Види програм

·        Навчально-інформуючі;

·        контролюючо-тестові;

·        графічний редактор Paint;

·        програма презентацій Power Point;

·        навчально-ігрові;

·        Електронні підручники

·        Енциклопедії.

        (Робота з графічним редактором Paint сприяє розвитку просторової уяви дітей, моторику, координацію рухів, увагу.
Крім того, забезпечуються міжпредметні зв’язки з математикою, природознавством, образотворчим мистецтвом. )

           Презентація – це набір послідовно змінюючих одна одну сторінок – слайдів, на кожній з яких можна розмістити будь – який текст, малюнки, схеми, відео – аудіо фрагменти, анімацію,  використовуючи при цьому  різні елементи оформлення.

 Під час роботи на комп’ютері:

·         Здійснюється індивідуальний підхід до кожного учня;

·         Знімається питання про суб’єктивну оцінку знань;

·         Відбувається аналіз відповіді, що дає можливість учневі впевнитися у своїх знаннях, або скоригувати неправильно виведену відповідь, або звернутися за допомогою до вчителя чи програми.

·         підвищення якісного рівня використання наочності на уроці;

·         підвищення продуктивності уроку;

·         установлення між предметних зв’язків;

·         появи можливості організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів біології та інформатики;

·         учитель, що створює презентацію, змушений звертати величезну увагу на логіку подання навчального матеріалу, що позитивно позначаються на рівні знань учнів;

·         змінюється на краще взаємини з учнями, «далекими» від біології, особливо тих, хто захоплюється інформатикою;

·         в учнів змінюється ставлення до комп’ютера. Діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

   Переваги використання ІКТ

Індивідуалізація навчання;

Інтенсифікація самостійної роботи учнів;

Зростання обсягу виконаних на урок завдань;

Розширення інформаційних потоків при використанні Internet;

Підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту: вирішиш вірно приклади - відкриєш картинку, повставляєш правильно всі букви - продвінешь ближче до мети казкового героя.

Комп'ютер дає вчителю нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від захопливого процесу пізнання, не тільки силою уяви розсовуючи стіни шкільного кабінету, але за допомогою новітніх технологій дозволяє зануритися в яскравий барвистий світ. Таке заняття викликає у дітей емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером.

Інтегрування звичайного уроку з комп'ютером дозволяє вчителю перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що вчителю не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його на екран), учневі не доводиться чекати, поки вчитель повторить саме потрібний йому фрагмент.

Цей метод навчання дуже привабливий і для вчителів: Допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання, стимулює його професійний ріст і все подальше освоєння комп'ютера.

Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дозволить вчителю за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається у всіх учнів і своєчасно його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня

Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному опитуванні.

На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності;

Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ

У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;

Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;

Відсутність контакту з учителем інформатики;

У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;

Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;

Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;

При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК і т.п;

Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів.

ВИКОРИСАННЯ ІКТ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

ПЕРЕВАГИ

Стрімкий розвиток інформаційних і комунікативних технологій є одним з факторів, що визначає вектор розвитку світового співтовариства XXI століття. Цивілізація неухильно рухається до побудови інформаційного суспільства, де вирішальну роль грають інформація й наукові знання.

Сучасне інформаційне суспільство ставить перед всіма типами навчальних закладів і насамперед перед школою завдання підготовки випускників, здатних:

гнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях,

самостійно критично мислити;

грамотно працювати з інформацією;

бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах;

самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.

Застосування комп'ютерної техніки робить традиційні уроки математики яскравими, насиченими. На цих уроках кожен учень працює активно, в учнів розвивається допитливість, пізнавальний інтерес. Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання шляхом активного діалогу учня з комп'ютером, розмаїтістю й барвистістю інформації (текст + звук + колір + анімація), шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє довести рішення будь-якого завдання, опираючись на необхідну підказку), використовуючи ігрову форму спілкування людини з машиною й, що важливо, витримкою, спокоєм і «дружністю» машини стосовно учня.

Більшість школярів мають вдома комп’ютер, але використовують його в основному як цікаву іграшку. То ж надзвичайно корисно привчати учнів використовувати  комп’ютер як розумного помічника у навчанні під час формування нових знань, пошуку потрібної інформації, використання ресурсів Інтернету, прикладного застосування вивченого матеріалу, комп'ютерного тестування, роботи з різними програмами. При цьому в учнів формуються конкретні практичні вміння й навички, розвиваються інформаційно-комунікаційні компетентності.

Використання ІКТ у навчальному процесі має на меті підвищення якості освіти - однієї з насущних проблем для сучасного суспільства.

Застосування ІКТ дозволяє в значній мірі просунутися в досягненні зазначеної мети, бо базується на даних фізіології людини: у пам'яті людини залишається 1/4 частина почутого матеріалу, 1/3 частина побаченого, 1/2 частина побаченого й почутого матеріалу.

Процес організації навчання школярів з використанням ІКТ дозволяє:

зробити навчання цікавим, з одного боку, за рахунок новизни й незвичайності такої форми роботи для учнів, а з іншої, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп'ютерів; (Активізація пізнавальної діяльності учнів)

ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більше зрозумілим і доступним для учнів; (Візуалізація навчального матеріалу)

індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, за рахунок занурення й засвоєння навчального матеріалу в індивідуальному темпі, самостійно, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає в учнів позитивні емоції й формує позитивні навчальні мотиви; (Індивідуалізація процесу навчання)

здійснювати моніторингові відстеження якості засвоєння учнями навчального матеріалу з метою своєчасного коригування процесу вивчення певної теми; (Здійснювати моніторингові відстеження процесу вивчення певної теми)

створити комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, тому що комп'ютер дозволяє фіксувати результати (у т.ч. без виставляння оцінки), коректно реагує на помилки; самостійно аналізувати й виправляти допущені помилки, коректувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, у результаті чого вдосконалюються навички; (Комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, самоконтроль)

здійснювати самостійну учбово-дослідницьку діяльність (моделювання, метод проектів, розробка презентацій, публікацій і т.д.), розвиваючи тим самим у школярів творчу активність. (Розвиток творчої активності школярів)

використовувати бібліотеки навчального електронного приладдя: підручники, енциклопедії, довідники, словники, методичні посібники, ППЗ до підручників, відеофрагменти, презентації (динамічний плакат, анімація викладення нового матеріалу, практичне застосування навчального матеріалу,  математичний диктант і його перевірка, тести, математична гра, план уроку та інше), тренажери, тести, інструментальні середовища, тематичні комп'ютерні ігри тощо; (Створення і використання бібліотеки навчального електронного приладдя)

використовувати інформаційну базу глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної  мережі, реалізувати мережну взаємодію в локальній та глобальній мережі Інтернет; (Використання інформаційної бази глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної  мережі, мережна взаємодія учасників НВП)

реалізувати входження учня у реальний світ дорослих, у виробничу діяльність людини сучасного інформаційного цифрового суспільства в процесі роботи учня й учителя з використанням комп'ютерних технологій.

НЕДОЛІКИ:

Однак, на сьогодні, наявні проблеми використання ІКТ при вивченні математики.

В кабінеті математики може бути встановлено один комп’ютер, який (при наявності проектора та екрану) можна використовувати лише для демонстрації навчального матеріалу під час уроку та підготовки вчителем матеріалів до уроків. Недостатній рівень забезпечення НВП комп’ютерною технікою.

Існують ускладнення організаційного і технічного плану при використанні комп’ютерного та мультимедійного обладнання кабінету інформатики (розклад уроків, підготовка комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, обов’язкова присутність завідувача КІІКТ, техніка безпеки та гігієна праці школярів під час роботи за комп’ютером тощо). Організаційні і технічні ускладнення при використанні обладнання кабінету інформатики

Недостатня кількість якісного прикладного програмного забезпечення для підтримки навчання математики. Недостатня кількість якісного ППЗ

Відсутність методики застосування ІКТ на уроках математики. Відсутність методики застосування ІКТ

Відсутність єдиного освітнього цифрового середовища для загальноосвітніх навчальних закладів держави. Відсутність єдиного освітнього цифрового середовища

Вивчення інформатики в школах починається запізно – лише з 9 класу, тому виникають проблеми підготовленості учнів до роботи за комп’ютером. Недостатній рівень підготовленості учнів до роботи з комп’ютером.

При плануванні уроків математики з використанням ІКТ треба враховувати:

наявний набір комп’ютерного та мультимедійного обладнання,

наявність програмно-методичного комплексу до підручника, що відповідає діючій програмі,

наявність інструментальних середовищ (для побудови графіків, малюнків, для створення тестів тощо),

наявність програм-тренажерів для відпрацювання практичних умінь та навичок,

наявність додаткових ЦОР (презентації, плакати, дидактичні матеріали, приклади прикладного застосування навчального матеріалу тощо),

готовність учнів до роботи з використанням комп'ютера;

можливості учня використовувати комп'ютерні технології поза класом.

Застосування ІКТ в оптимальному режимі потребує дотримання правил техніки безпеки і гігієни праці, дотримання санітарних і вікових норм роботи учнів за комп’ютером,  дотримання методичних і психологічних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу з математики та інформатики.

Комп'ютерні навчальні системи пропонують різні навчальні завдання:

демонстраційний матеріал;

комп'ютерний експеримент;

лабораторні роботи;

дослідницькі завдання;

розрахункові завдання з наступною комп'ютерною перевіркою.

На сьогодні на озброєнні вчителя математики наявні комп’ютерні навчальні системи для підтримки навчання з математики, що відповідають діючим програмам з математики.

Вивчення учнями нових тем з математики, поліпшення сприйняття навчального матеріалу, контроль знань доцільно проводити із застосуванням певних програмних продуктів.

При проведенні уроків математики доцільно використовувати мультимедійні презентації.   На таких уроках реалізуються принципи доступності, наочності. Уроки ефективні своєї естетичною привабливістю. Урок-презентація теж забезпечує одержання більшого обсягу інформації й завдань за короткий період. Завжди можна повернутися до попереднього слайду (звичайна шкільна дошка не може вмістити той обсяг, якому можна поставити на слайд).

Оскільки наочно-образні компоненти мислення грають винятково важливу роль у житті людини, то використання їх у вивченні матеріалу з використанням ІКТ підвищують ефективність навчання:

графіка й мультиплікація допомагають учням розуміти складні логічні математичні побудови;

можливості, надавані учням, маніпулювати (досліджувати) різними об'єктами на екрані дисплея, змінювати швидкість їхнього руху, розмір, колір і т.д. дозволяють дітям засвоювати навчальний матеріал з повним використанням органів почуттів і комунікативних зв'язків головного мозку.

Наявні і додаткові цифрові освітні ресурси - програми вільного некомерційного використання:

За допомогою комп’ютера і проектора можна демонструвати слайди, відеоролики, презентації завдань за готовими кресленнями, аналіз тестових завдань, що дозволяє збільшити обсяг навчального матеріалу, виробити стійкі навички рішення завдань.

Зібрано велику колекцію ЦОР. Комп'ютер, мультимедіа-ресурси й інтерактивна дошка дозволяють інтегрувати й істотно збагатити можливості перерахованих технічних засобів навчання й, тим самим, перетворити конструювання й проведення всіх уроків.

Спеціальний монтаж матеріалу, записаного на різних носіях, дозволяє реалізувати переваги навчального кінофільму: оптимальне сполучення різних виразних видів подачі інформації (тексту, звуку, кольору у статичній чи динамічній формі), вибір потрібних планів і деталей досліджуваного об'єкта, зміна його ракурсів і т.п.

ІКТ дозволяють зробити учня не тільки споглядальником готового навчального матеріалу, але й учасником його створення, перетворення, оперативного використання. Мультимедіа-технології незмірно розширюють можливості організації й керування навчальною діяльністю й дозволяють практично реалізувати величезний потенціал перспективних методичних розробок, розроблених у рамках традиційного навчання, які, однак, залишалися незатребуваними або в силу певних об'єктивних причин не могли дати там належного ефекту.
        У такий спосіб ІКТ стають невід’ємною частиною сучасного навчального процесу, що сприяє підвищенню якості освіти.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах процесу навчання:

при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі, при цьому для учня він виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкта навчання, співробітника колективу.

В електронних підручниках комп'ютер частково виконує роль учителя, тому що здійснює керування ходом вивчення навчального матеріалу й контроль за виконанням завдань. Використання електронних видань дозволяє диференціювати та індивідуалізувати навчання, стимулювати творчу діяльність учнів, виховувати навички самоконтролю й рефлексії, змінює роль учня в навчальному процесі від пасивного спостерігача до активного дослідника.

Приклади використання презентацій на уроках математики:

Пояснення нової теми, супроводжуване презентацією.

Робота з усними вправами.

Використання презентації при повторенні пройденого матеріалу.

Демонстрація умови й рішення завдання.

Демонстрація геометричних креслень.

Взаємоперевірка самостійних робіт за допомогою відповідей на слайді.

Проведення тестів.

Проведення фізкультхвилинок.

Проведення рефлексії.

Демонстрація портретів математиків і розповідь про їхні відкриття.

Ілюстрація практичного застосування теорем у житті.

Створення учнями комп'ютерних презентацій до уроків узагальнення й систематизації знань і способів діяльності.

Позакласна робота: математичні ігри й вечори.

Переваги комп'ютерного тестування:

Тестові програми дозволяють швидко оцінювати результат роботи, точно визначити теми, у яких є прогалини в знаннях.

Використання комп'ютерного тесту дозволяє швидко перевірити ступінь засвоєння матеріалу у всіх учнів, що неможливо, наприклад, при усному чи письмовому опитуванні.

При комп'ютерному тестуванні учень бачить свій результат відразу після виконання завдання, а не по закінченні якого-небудь часу, коли для нього оцінка втрачає свою актуальність.

Виставляння оцінки завжди об'єктивне й не залежить від особистих відносин учителя й учня.

Під час тестування у вчителя з'являється можливість вести індивідуальну й диференційовану роботу з учнями.

Таким чином, комп'ютерні технології дозволяють удосконалювати процес контролю навченості учнів.

Комп'ютер може виступати в ролі джерела навчальної математичної інформації, мультимедійного наочного приладдя, тренажера, засобу діагностики й контролю. У зв'язку з цим ІКТ можна використовувати на різних етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі, узагальненні й систематизації, а так само в домашніх завданнях і позакласній роботі.

РЕЗУЛЬТАТИ

Таким чином, ІКТ дозволяють учневі працювати у своєму власному режимі, не створюючи дискомфорту. Використання даних технологій в освітньому процесі робить навчання більш змістовним і видовищним, сприяє розвитку самостійності й творчих здібностей учнів, істотно підвищує рівень індивідуалізації навчання.

Майстерність учителя на уроці полягає головним чином у вмілому володінні методикою навчання й виховання, творчому застосуванні сучасних педагогічних технологій і передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавальною й практичною діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним розвитком.

Розмаїтість операцій-впливів підлягає узагальненню. Їх можна описати, ними можна опанувати, однак їх не можна наказати для конкретної ситуації, їх не можна пропонувати як рішення педагогічних завдань. Розмаїтість технологічних операцій неминуче припускає творчий вибір вихователем однієї з них у сформованих обставинах. Це не рятує його від творчого зусилля в момент впливу на дитину. Аналізуючи характер учня, його стан як об'єкта - але об'єкта, що є або потенційно здатний стати суб'єктом.

Володіння педагогічною технологією забезпечує вчителеві можливість організації педагогічного впливу відповідно до його основного призначення - переходом дитини в позицію суб'єкта.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження виявлено, що інтерактивне навчання дозволяє забезпечити навчальний таким чином, що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання, вони мають можливість розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають, думають і яку роботу виконують. Спільна діяльність учнів в процесі пізнання, освоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому, відбувається це в атмосфері доброзичливості і взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нове знання, але і розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на вищі форми кооперації і співпраці.

Під час використання ІКТ учень стає повноправним учасником навчального процесу, його досвід служить основним джерелом учбового пізнання. Педагог не дає готових знань, але спонукав учасників до самостійного пошуку. В порівнянні з традиційним навчанням в інтерактивному навчанні змінюється взаємодія педагога і учня: активність педагога поступається місцем активності учнів, а завданням педагога стає створення умов для їх ініціативи. Педагог відмовляється від ролі своєрідного фільтру, проникного через себе учбову інформацію, і виконує функцію помічника в роботі, одного з джерел інформації. Впровадження в освіті  інтерактивних технологій підвищує загальний рівень навчального процесу, підсилює мотивацію навчання і пізнавальну активність що вчаться, постійно підтримує вчителів в стані творчого пошуку дидактичних новацій.

Досягнення у сфері комп’ютерних технологій та комунікацій, масова комп’ютеризація та розвиток ефективних інформаційних технологій привели до якісної зміни інформаційної складової розвитку сфер виробництва, науки, соціального життя. Інформація, тісно пов’язана з управлінням та організацією, перетворилася в глобальний ресурс людства, багаторазово збільшуючи його потенційні можливості в усіх сферах життєдіяльності.

Отже, нині комп’ютерні технології набули широкого використання у педагогічній діяльності. Застосування новітніх інформаційних технологій в навчальному процесі зумовлено з одного боку, необхідністю підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого – необхідністю більш ефективної передачі знань, що має на меті підвищення рівня якості інформаційної компетентності та компетенції майбутнього працівника.

Актуальність використання ІКТ у навчально-виховному процесі обумовлено тим, що в комп'ютерних технологіях закладені невичерпні можливості для навчання учнів на якісно новому рівні. Вони надають широкі можливості для розвитку особи учнів і реалізації їх здібностей. Використання анімації і звукового супроводу в повчальних програмах впливають на декілька каналів сприйняття навчаного (аудіальний, кинестетічеській, візуальний), що дозволяє при навчанні враховувати особливості кожного учня.

Комп'ютерні технології істотно підсилюють мотивацію до навчання, підвищують рівень індивідуалізації навчання, інтенсифікують процес навчання і т.д.

Практика доводить, що при активному використанні ІКТ досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції в області комунікації: вміння збирати факти, їх зіставляти, організовувати, висловлювати свої думки на папері і усно, логічно міркувати, слухати і розуміти усну та письмову мову, відкривати щось нове, робити вибір і приймати рішення.

                                                            Підготувала вчитель математики Коваленко Л.Л. 

Інформаційно-освітнійпростір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

Аналізуючи досвід своєї роботи та опираючись на вивчення досвіду інших педагогів-виховників, можна зробити деякі висновки та провести паралелі:

1.     Ми живемо в час, перенасичений інформацією, однак у будь-якої людини є межа сприйняття інформації. Кожний педагог бажає, щоб його вихованці володіли цією інформацією й уміли її опрацювати.

2.     Комп'ютер - це не панацея від усіх  негараздів, це - помічник, за допомогою якого  вихованці повинні розкривати свої здібності. Він у жодному разі не повинен закреслювати ані учня, ані педагога. В усьому має бути межа, як у застосуванні традиційних методів навчання, так і в упровадженні сучасних засобів до позашкільного повсякдення. І цю межу не можна проводити на якомусь чіткому загально статистичному рівні. Ця межа, з одного боку, може бути проведена рівнем самовдосконалення вчителя, а з іншого - різним рівнем володіння вихованцями  основами комп'ютерної грамоти. Тому в питанні застосування комп'ютерної техніки на виховних заходах дуже гостро стоїть проблема проведення діагностування для визначення обов’язків вихованців.

3.     Швидкими темпами здійснюється інтенсифікація системи навчання та виховання дітей і учнівської молоді на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій, триває формування інформаційної культури педагогів та їх вихованців. 

4.     Педагоги-організатори, мабуть, більше ніж інші працівники освіти,потребують використання ресурсів Інтернет для актуалізації і візуалізації фактичної інформації про навколишній світ та потреби сучасної молоді. Крім того, Інтернет сприяє підвищенню кваліфікації вчителів, дозволяючи використовувати у своїй діяльності найновітніші технології у роботі з дітьми 

5.     У роботі педагога-організатора варто визначити таку типологію матеріалів в мережі Інтернет:

·        Наочні ресурси (картинки, фото, відео);

·        Довідкова інформація;

·        Методика;

·        Авторські публікації;

·        Видавництва навчальних посібників;

·        Нормативні документи освіти;

·        Періодичні педагогічні видання;

·        Ігри, конкурси, змагання;

·        Аудіо записи та фонограми;

·        Сценарії.

6.     Сервери всесвітньої павутини можуть бути корисними:

·        педагогу для пошуку додаткової і оновленої інформації до занять  в процесі підготовки

·        учням для пошуку інформації в процесі підготовки різного роду творчих робіт (доповідей, рефератів тощо)

7.     Електронна пошта може бути використана:

·        педагогом  для обміну навчально-методичною інформацією із своїми колегами, методистами, провідними спеціалістами із різних регіонів країни;

·        учнями для обміну навчальними творчими роботами із своїми однолітками;

·        вчителями і учнями для взаємного обміну інформацією в процесі реалізації завдань і реалізації телекомунікаційних проектів.

8.            Висока динаміка розвитку науки, техніки, виробництва, всіх процесів, пов'язаних з життєдіяльністю суспільства, ставлять перед сучасною загальноосвітньою школою завдання впровадження методів, практик, технологій випереджаючої освіти. За час підготовки молодої людини до дорослого життя суспільство швидко міняє не тільки технологічний уклад, але й ціннісні орієнтири. Спостерігається дуже висока соціальна частота зміни людиною не тільки професій, але й світобачення. Тому сучасна школа вимагає впровадження радикальних інновацій у системі освіти, побудови освітнього процесу, спрямованого на усвідомлення і прогнозування майбутнього. Головне в ідеології випереджаючої освіти – це набуття готовності до швидких змін видів діяльності, здатності адаптуватися до динамічно мінливих умов життя і праці. Надзвичайно важливим завданням для випереджаючої освіти є формування у молодої людини медіа-інформаційної культури, головні складові якої полягають у вихованні творчого ставлення до життя та відповідальності за все, що відбувається у суспільстві, відповідальності за вибір стратегії власного життя.

9.     Фактори, що обумовлюють перспективність інформаційно-комунікаційних технологій:

·        всебічний розвиток медіа-інформаційного середовища, зокрема, у сфері виховання, значною мірою сприятиме побудові в країні демократичного, громадянського суспільства, орієнтованого на сталий розвиток;

·        майбутнє нового покоління, в тому числі й майбутнє нашої держави залежить саме від якості інформаційного простору та сформованих медіа-компетентностей дітей;

·        підготовка підростаючого покоління до спілкування із засобами масової комунікації під час соціалізації є визнаним пріоритетом у системі освіти України;

·        медіа-освітній процес повинен захистити дітей від потенційно шкідливих ефектів медіа, сформувати такого споживача медіа, котрий міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації.

·        з ранніх етапів свого життя людина змушена сприймати інформацію – образи відображеного світу, й водночас без отримання й опрацювання інформації людина існувати не може;

·        якість інформації, яка надходить ззовні, має дуже важливе значення, бо саме вона й формує майбутню особистість, а з нею і все майбутнє нашої країни;

·        у сучасному суспільстві більшу частину інформації людина отримує за допомогою засобів масової комунікації. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій потребує негайної підготовки особистості до вмілого, а головне безпечного користування ними;

·        в епоху Інтернету, коли знання всього світу здаються доступними, ніхто не може контролювати потоки інформації до аудиторії. Разом із свободою слова має місце неконтрольована вседозволеність;

·        передумовою медіа-освіти є такі прояви у сучасних мас-медіа як неякісна медіа-продукція, аморальність, зневага до загальнолюдських цінностей;

·         знання про механізми маніпулювання психікою людини дозволять протистояти незаконним вторгненням у неї (точніше – у підсвідомість), а отже, і захистити себе таким чином;

·        немає можливостей просто забороняти ту чи іншу інформацію. Потрібно вчити грамотно сприймати її і не користуватися небезпечною;

·        якщо не можна змінити медіа, треба змінювати їхню аудиторію, та починати формувати відповідні медіа компетентності з дитинства.

Кожен педагог-організатор має ставити за мету створення різних проектів, в рамках якого учні навчального закладу мають оволодівати медіа-інформаційною грамотністю завдяки наступним формам роботи: видання газет, освоєння веб-технологій, створення аудіовізуальних медіа-текстів, відео, радіопрограм, телерепортажів, новинних стрічок на порталі шкільної преси, робота фотостудії, проведення он-лайн конференцій, участь у загальношкільному конкурсі газет (друкованих та цифрових версій), відвідання місцевих телерадіокомпаній, проведення інформаційних кампаній згідно з планом виховної роботи, створення різних за жанром журналістських матеріалів, заходи з обговорення якості творчих робіт дітей (новин, репортажів, відеороликів) та з метою розвитку критичного мислення, консультації, тренінги, майстер-класи, дискусійні заходи.

Підготувала педагог-організатор

Поліщук Л.В.

Інформаційно-освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки 

Мета педагогів-навчити  учнів не лише опрацьовувати  матеріали, а й уміти їх представляти, бо  сьогодення вимагає від сучасної молоді не простого оволодіння комп’ютерною технікою, а й вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати свою думку та аргументувати свої дії. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності.

          Комп’ютерна презентація - це авторське учнівське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії, яка, до речі, може бути абсолютно різною: від учнів початкової школи до вчителів. Комп’ютер дає можливість використання інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати, естетично оформляти сторінки, використовувати ефекти анімації.

          Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.

          Суть інформаційно-проектної технології - через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання проблеми чи низи проблем на основі певної суми знань, показати практичне застосування цих знань.

          Наприклад, під час вивчення творчості Панаса Мирного, зокрема, соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні», доцільно запропонувати учням самостійно заповнити таблиці, що містять проблемні питання та алгоритми їх вирішення.

     За допомогою комп’ютерної програми викладачі також можуть перевірити вміння учнів читати текст мовчки. Цим актуалізується така важлива змістова лінія Програми з рідної мови, як комунікативна. Даний розділ комп’ютерної програми надає змогу викладачеві воднораз проконтролювати час прочитання тексту і відповідно визначити темп читання для кожного учня. Слід звернути увагу на те, що при перевірці навичок читати мовчки оцінювання виконання завдання відбувається в два етапи з визначенням оцінки за кожний їз них і наступному підсумовуванні оцінок для визначення загального балу за завдання (максимальний бал-12).

          Творчі завдання на основі застосування інформаційних технологій за своїм змістом і методами виконання найчастіше носять ситуативний характер. Дидактичною метою таких завдань є вироблення діяльнісних компетенцій і виявлення особистісного ставлення до розв’язуваної проблеми на основі творчого застосування наявних знань, умінь, навичок. Гімназисти «охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність».

          Застосовуємо у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів з прочитаними програмовими текстами, наприклад «Тіні забутих предків» за повістю М.Коцюбинського, «Наталка Полтавка» за І.Котляревським, «Украдене щастя», «Захар Беркут» за І.Я.Франком та інші.          Використовую записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох інших.

       Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Отже, дійшли до висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу у своїй діяльності прагнемо урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові-це значить «шукати енергію слова в енергії душі».

Одним із способів розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.

Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.

Дійсно, мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити, де мультимедіа починається й де закінчується. Дуже яскраво з цього приводу висловився Джеф Бюргер, оглядач журналу «Новые Медиа»: «Определение мультимедиа напоминает мне старую притчу о трёх слепых мужчинах, впервые повстречавшихся со стоном. Один притрагивается к хвосту слона и говорит, что это похоже на канат. Другой, охватывая ногу животного, описывает его как дерево. Третий, держась за хобот, увереят, что это змея. Назеначение мультимедіа меняется в зависимости от того, где и для кого предполагается использовать это средство, в каких целях».

Під мультимедіа ми будемо розуміти комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою, анімацією та відео.

Урок з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль учителя, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів.

За допомогою комп’ютерних технологій модна використовувати на уроці наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на уроці ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за допомогою самоосвітою учня.

Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на уроках української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять урок динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.

Динамічні таблиці

Допомагають учням зрозуміти процес «народження» і функціонування правила: потрібні елементи з’являються і зникають, рухаються, збільшуються, переміщаються; іноді для створення бажаного ефекту застосовується звукове оформлення, анімаційні вставки тощо. Матеріал підібраний з орієнтацією на асоціативне, образне мислення учнів, що дає змогу швидко запам’ятати та якісно застосувати набуті знання.

Літературний портрет

Мультимедійний проект, що містить документи, фотографії, таблиці, ілюстративний матеріал, аудіо- та відео фрагменти, скомпоновані у послідовному порядку, що дає змогу найбільш повно й яскраво розповісти учням про життєвий і творчий шлях письменника чи поета.

Віртуальні екскурсії

Відео розповідь про музеї та історичні місця України; до кожного відео сюжету розроблені відповідні завдання, які учні виконують під час уроку. Таким чином, віртуальна екскурсія знайомить учнів з Україною, її історією, природою, видатними людьми, розширює кругозір учнів, сприяє їх розвитку навіть в умовах, коли справжня екскурсія з певних причин неможлива.

Медіа-проект

Кожен школяр-учасник проекту вибирає для себе індивідуальні засоби й оптимальний темп діяльності, виявляє самостійність, творчість, наполегливість у досягненні мети. Навчальна робота організовується в індивідуальній та груповій формах і складається з трьох етапів:

- відбір та вивчення інформаційно-професійної проблеми, засвоєння комп’ютерної мультимедіа-технології;

- створення та колективне обговорення пробних комп’ютерних мультимедіапрезентацій, створених на запропонованому вчителем інформаційному матеріалі;

- підготовка й представлення розгорнутої мультмедіапрезентації з проблеми із залученням додаткової знайденої учнями інформації й викладеної з урахуванням власної точки зору.

Тестові завдання

Надзвичайно вдало можна формувати на інтерактивній дошці. Як відомо, є спеціальні програми, проте це можна робити й без них, розташувавши кожне запитання та варіанти відповідей на нього на окремому слайді. Такі тестові завдання зручно використовувати під час тематичного оцінювання, аудіювання тощо.

Самодиктант

Давно відома форма перевірки знань, проте у мультимедійному форматі вона працює набагато ефективніше. На дошці – текст із пропущеними буквами та розділовими знаками (бажано, щоб у кожного учня був такий самий друкований текс ). У процесі роботи учні пояснюють вживання букв і розділових знаків, роблячи на дошці відповідні записи. Отже, економиться час та необхідність записувати текст у зошити.

Увага!

Пропускаються букви і розділові знаки тільки на вивчені правила. Учень виконує лише той обсяг, який може (диференційований підхід). Бажано вмістити відповідну ілюстрацію до тексту.

Медіа-урок

Сукупність різноманітних мультимедійних прийомів, що працюють впродовж 45 хвилин уроку, що сприяють повному розкриттю й усвідомленню учнями теми уроку. Такий урок – яскравий, динамічний, результативний.

Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, учень розмірковував, бачив зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею. А також шукав відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. В учнів зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді, щоб більше помилок не виникало. З’являється вміння вирішувати і виправляти власні помилки однокласників. Процес навчання  стає процесом дослідження.

Отже, мультимедійний урок -  один із засобів особистісного навчання. Такий урок розрахований на кожного учня окремо. Кожен епізод уроку в окремого учня викликає особисті почуття, бачення в окремих  його частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання , бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Такий урок не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим  і власними перемогами, які здобуті на даному етапі чи взагалі на уроці. Такі уроки емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні.

Мультимедійний урок – це цілісний урок, так і етап певного уроку, або фрагмент завдання, на який учні будуть очікувати і подумки із захопленням переживати.  Мультимедіа дозволяє оживити урок, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити урок музикою, звуками природи. Зіставити власні спостереження, надихнути на бажання побачити це в дійсності, збагатити власний досвід.

Я вважаю, що такі уроки:

1.  Розвивають у дітей креативне мислення;

2.     Навчають по-іншому сприймати прочитаний або прослуханий текст;

3.Повніше й точніше висловлюють свої думки;

4.Проявляють свої індивідуальні можливості;

5.Долають певні труднощі в навчальній діяльності;

6.Будують творчий процес майже самостійно.

       Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

 Література

1.    Іщук Н.Ю. Застосування засобів мультимедіа у процесі підготовки економістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2004. - 20 с.

2.    Інформаційні технології в навчанні. – К.: Видавнича група ВНV, 2006. – 240 с.

3.    Мій конспект. Видавнича група  «Основа». Харків, 2010.

 Підготувала Макаренко К.С., вчитель української мови та літератури

 Інформаційно-освітній простір – новий вимір освітньогопростору: переваги і недоліки

«Має значення тільки те знання,

що використовується на практиці»

Гордон  Драйден

«Життя визначає освіту, і навпаки, - освіта впливає на життя»  - такою діалектичною формулою відобразив безперервний  взаємозв’язок освіти і життя суспільства філософ С.Гессен.

Про двосторонність навчального процесу знає кожен педагог, адже навчання завжди передбачає діяльність учня, а  викладання  – діяльність вчителя.

Задля того щоб досягти конкретної педагогічної мети та забезпечити розвиток креативності школярів, процес викладання навчального матеріалу повинен бути організованим та цілеспрямованим, що є головною умовою Національної Доктрини розвитку освіти.

Сьогодення вимагає від педагогів відхід від одноманітності та консерватизму у навчанні підштовхує на  постійний пошук інновацій  та  найбільш ефективних форм і методів організації навчального процесу.

“Без знання минулого не можливе точне поняття про сучасне”, - справедливо наголошував виданий український історик і державний діяч М.Грушевський. Тому одним з найважливіших чинників формування компетенцій  є вивчення історії в школі.

 Шукаючи нові підходи до вивчення історії ХХ століття, потрібно звертати особливу увагу  на особистісно-орієнтоване навчання, а всі педагогічні технології мають бути спрямовані на виховання патріота, соціально адаптованого, свідомого громадянина України, здатного бути творчим і виваженим, вміти самореалізуватися, передбачаючи  та розв’язуючи при цьому  всі  проблеми.  

Викладання історії в сучасній школі вимагає від учителя креативного підходу у  виборі методичних прийомів і засобів, тому  використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів, на мою думку, є досить актуальним. При цьому вагомим пріоритетом є формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи.

Поєднання  інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технології  сприяє також формуванню дослідницьких вмінь на уроках історії та в позаурочний час.

Займаючись самоосвітою, шукаючи нові підходи до викладання історії в школі, я познайомилась з працями К. Баханова, О. Мокрогуза, О. Пометун і якось  в просторах Інтернету мені зустрілась методичка учителя історії Кам`янець-Подільської гімназії №9, Ярослава Івановича Нетечі, який понад десять років працює над проблемою використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів в інтерактивному навчанні. Поспілкувавшись з цим педагогом та познайомившись ближче з  його педагогічним досвідом, я вирішила використати деякі елементи такої роботи у своїй педагогічній практиці.

1.    Актуальність інтерактивних методик

Застосуванню навчальних комп’ютерних програм в навально-виховному процесі приділяється зараз значна увага, це дає змогу реалізувати  діяльнісний підхід до навчання.

Система сучасної освіти  вимагає зміни пріоритетів у діяльності вчителя: він повинен не  тільки навчити, а й створити умови для самостійного творчого пошуку знань учнями. Тут доречним є використання інформаційно-комунікаційних технологій,  які є  необхідним компонентом  уроку історії в сучасній школі.  Сучасний учитель історії  має бути  високопрофесійним педагогом, який йде в ногу з часом, орієнтується в тому, що цікаво учням, не погано відчуває себе в мережі Інтернет, може вести спілкування в соціальних мережах, тощо. Всі   ці вміння дають підставу та можливість  використовувати  у своїй роботі інформаційно-комунікаційні технології.

Мій досвід - це досвід учителя історії, який працює в умовах обмежених технічних можливостей, бо один кабінет інформатики в школі не дозволяє всім учителям у повній мірі використовувати його можливості в процесі підготовки до навчання та й самому навчальному процесі.  Тому використання на уроках мультимедіа та аудіовізуальних засобів забирає багато мого особистого часу та чимало фінансів. Але саме ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яке здатне підвищити якість історичної освіти, залучитися до світового інформаційного простору.  Все це дає змогу не тільки  вивчити фактологічний матеріал, а  і  розвивати в учнів навички мислення, міжособистісних відносин і творчості, що і оправдовує всі затрачені зусилля.

Впровадження інтерактивної навчальної діяльності ставить переді мною наступні завдання :

-         враховувати індивідуальні особливості кожного учня;

-         навчати школярів співпраці у виконанні групових завдань;

-         формувати комунікативні вміння учнів;

-         стимулювати моральні переживання взаємного навчання;

-         працювати над вихованням в учнів бажання самовдосконалюватися і самовдосконалюватися самій;

-         працювати з учнями в позаурочний час;

-         використовувати в своїй діяльності можливості соціальних мереж та шкільного сайту;

-         залучати учнів до пошуково-дослідницької роботи.

Моя система роботи вимагає використання як власних  напрацювань: нарізок аудіо та відео файлів, електронних презентацій тощо, так і елементів „інтерактивних мультимедіа-систем ”.  Вони  є програмно-методичними комплексами, що зберігають і відтворюють: тексти, звук, статичні зображення, анімаційні зображення, відео фрагменти, відповідні засоби відтворення.  Дають  можливість вчителю та  учню вести діалог  з програмою за допомогою комп’ютера і мультимедійних апаратних засобів – мультимедійного проектора і сенсорної (інтерактивної) дошки.

 2.    Комп'ютер як засіб навчання на уроках історії

Зараз мені та моїм вихованцям вже важко уявити собі повноцінний урок без використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання (ІКТ). Це стало можливим завдяки інтеграції України до єдиного світового простору, що  в свою чергу  викликало необхідність впроваджувати високотехнологічні інформаційні засоби навчання в освіту, займатися пошуками шляхів адаптації школи до сучасного світу.

 Питання використання комп’ютера  на уроках  історії, розглядалися різними авторами. Так, проблема використання комп'ютера, як універсальної складової роботи вчителя досліджено О. Мокрогузом, проектування комп'ютерних систем навчального призначення розроблялися А.В. Соловйовим, загальні принципи та методи розробки електронних підручників визначено А.І. Шевченком, електронні підручники як засоби навчання стали предметом дослідження А.М. Гуржій та інших, головні принципи роботи з електронними підручниками на уроках різних типів запропоновано у працях у А. Фоменка та О. Пометун.

Комп’ютер може і повинен використовуватися у всіх видах і формах навчання:

По-перше, комп'ютер дозволяє оптимізувати працю вчителя, дає можливість впорядковано зберігати величезну кількість матеріалу й готових розробок уроків;

По-друге, використання ІКТ дозволяє нам отримати  необмежені можливості у виготовленні роздаткових друкованих матеріалів до кожного уроку з урахуванням індивідуальних особливостей учнів;

По-третє, є можливість систематично використовувати  готові електронні програмні продукти: мультимедіа підручники, енциклопедії та довідники, галереї, тестові програми й тренажери для підготовки до ЗНО;

По-четверте, є можливість самостійно створювати  свої освітні ресурси, тобто створювати власні презентації, відео ролики, тощо;

По-п'яте, можливість використання інтернет-ресурсів відіграють велику роль в проведенні пошукової роботи та досліджень. Доступ до віртуальних бібліотек, відеоматеріалів, фотодокументів та архівних документів дає можливість скласти більш достовірну та детальну характеристику особистості чи події. Крім того, саме за допомогою пошукових систем та соціальних мереж, є можливість знайти свідків подій, та інших людей, які мають причетність до проблеми дослідження. Так, пошуковою групою юних дослідників, учнів 8-го класу було знайдено родичів одного з визволителів селища Добровеличківка, Обедняка Миколи Івановича, що дало можливість налагодити зв'язок та дізнатися про де-які мало відомі факти з життя Героя Радянського Союзу.

В безлічі позитивних моментів використання ІКТ звичайно є і свої мінуси. Комп’ютер ніколи не зможе повністю замінити живого спілкування з учителем. Саме учитель може зацікавити учнів, викликати у них допитливість, завоювати довіру, спрямувати увагу дітей на ті або інші важливі аспекти періоду, що вивчають учні. Тільки педагог зможе відзначити старанність та знайти підхід до кожного учня індивідуально.

Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається зробити урок більш насиченим та цікавим, донести більше інформації до кожного учня.

 2.1.        Використання мережі Інтернет

Унікальні можливості в освітній діяльності надає мережа Інтернет. Він має невичерпний масив освітньої інформації та  виступає як чудовий засіб, інструмент для її пошуку, переробки, представлення. Інтернет є джерелом для розвитку інтелектуальної  діяльності  та розвитку  комунікативних компетенцій людини, яка має необмежені можливості для одержання знань, умінь, навичок. Важливим елементом ІКТ навчання стали освітні Веб-сайти, шкільні сайти, спеціальні сторінки в соціальних мережах.

Освітні Веб-ресурси можна використовувати для:

-         Самостійної роботи учнів;

-         Підготовки вчителя до уроку;

-         Для самоосвіти вчителя;

-         З метою організації практичної діяльності на уроці;

-         Для контролю знань;

-         Для організації позаурочної діяльності учнів.

Які  ж з послуг всесвітньої комп'ютерної мережі, можна застосовувати в процесі вивчення історії? Розглянемо деякі з них:

Мовні послуги:

-         книги, методична література, газети, журнали;

-         навчальні програми;

-         електронні бібліотеки, бази даних;

-         навчальні електронні книги, довідкові файли, словники, довідники.

Інтерактивні послуги:

-         електронна пошта; ·

-         електронні телеконференції

Пошукові послуги:

-         каталоги;

-         пошукові системи.

Я виклала перелік тих послуг, якими я користуюсь, та вчу користуватися ними своїх учнів.

Дуже добре коли навчальний заклад має свій дієвий сайт. Наявність шкільного сайту (http://dvzosh-n2.at.ua/) дає можливість заочного спілкування з учнями та батьками. В ньому можна звітувати про проведені уроки та заходи, викладаючи там фото та відео матеріали а також власні конспекти уроків та розробки виховних заходів.

Наявність власної електронної адреси дає мені можливість швидкого спілкування та поділу досвідом з колегами з різних кінців як України так і світу.

Досить вдалим, особисто для мене,  є позашкільне спілкування з учнями через соціальну мережу Вконтакті, де є сторінка «Вивчаємо історію разом» http://vk.com/public41461962 на якій можна викласти корисні посилання, аудіо, відео файли та документи, матеріали для підготовки до ЗНО. Я практикую викладання там завдань контрольної роботи, після її написання, для того щоб учні мали змогу дома опрацювати  обидва варіанти, це полегшує роботу над помилками на наступному уроці.

Також на сторінці можна викладати кращі електронні презентації, учнів або ж ту презентацію яка використовувалася  під час уроку, що дає можливість учням ще раз переглянути їх під час підготовки домашнього завдання.

Користуючись Інтернетом не можна забувати про безпеку дітей в ньому. Тому було б доцільно  на початку навчального року давати своїм учням поради, як зробити Інтернет безпечним.

2.2.        Програмно – методичні комплекси та електронні атласи

В галузі освіти останнім часом особливої актуальності набувають розробки й впровадження в навчально-виховний процес  програмно – методичних комплексів або коп’ютерних мультимедійних програм, які можуть забезпечити принципово нову якість освіти. Від тепер є можливість обміну  інформацією між учнем і технічною системою, який  проходить у діалогічній формі. Сама  комп’ютерна технологія забезпечує нові можливості щодо організації паралельного  навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання.

На початку ХХІ ст. з’явилась велика кількість навчальних компакт-дисків із  всесвітньої історії  та історії України, які доцільно використовувати на уроках.

Форми практичного використання мультимедійних програм можуть бути дуже різноманітними. Мультимедійні матеріали можуть використовуватися перед вивченням навчального матеріалу,  як вступ до теми, як матеріал для самостійного опрацювання навчальної інформації, як засіб контролю та самоконтролю якості і повноти знань учнів.

В своїй практиці на різних етапах уроку я використовую елементи декількох   мультимедійних програм, це дає змогу зробити урок більш насиченим та цікавим.

Мультимедійна навчальна програма 2002 р. від видавництва «Атлантік», "Історія України" (автори - Гайдуков Л.Ф., Крушинський В.Ю.), створена для учнів старших класів та абітурієнтів.

Диск складається з наступних розділів:

-    Курс історії України,

-         Хронологія,

-         Персоналії,

-         Історичні документи,

-         Література,

-         Етнографія,

-         Пошук

Цікавим і корисним додатком до уроків узагальнення є навчальна програма з елементами гри 2008 р., того ж видавництва «Атлантік» - «Дитяча  колекція», яка складається з трьох частин . Всі теоретичні тексти озвучені також є можливість перевірити свої знання за допомогою тестів.

Одним з важливих компонентів уроку історії є використання карти. Розвиток мультимедійних технологій диктує нові вимоги до оформлення карт і подачі картографічного матеріалу.

Багатофункціональні інтерактивні карти можна використовувати набагато ефективніше, ніж традиційні. У зв'язку з цим доцільно використовувати електронний історичний  атлас, який є мультимедійним засобом навчання для загальноосвітньої  школи.

Електронний історичний атлас може використовуватися незалежно від підручника, або слугувати доповненням до нього.

Основні шляхи використання:

-         під час уроку для наочності - використання карт з метою  ілюстрування розповіді або лекції тощо;

-         для самостійної роботи учнів - виконання ними завдань з використанням карт або картосхем;

-         для контролю знань - виконання тестів.

Основні складові електронного історичного атласу:

-         картографічний матеріал (карти, картосхеми, плани);

-         методична частина (тести, сценарії, методичні вказівки).

 2.3.        Електронний конструктор уроку

Досить непоганим додатком до уроків є методичні комп’ютерні посібники від видавничої групи «Основа» - «Електронний конструктор уроку».  Вони містять в собі готові конспекти уроків, дидактичні матеріали та медіа презентації, а також ексклюзивну програму для створення власного уроку. Даний посібник дозволяє  зекономити час підготовки бо містить основу для створення власного уроку, а також дає можливість учителю змоделювати урок, беручи до уваги рівень підготовленості класу, здібності окремих учнів тощо.

 2.4.        Комп'ютерні  презентації

Комп’ютерною презентацією вже мало кого можна здивувати, бо її вміють робити навіть учні середніх класів. Але запропонувати зробити презентацію свого дослідницького міні проекту групі учнів, використавши в ній аудіо та відео файли, а потім ще й захистити – вимагає від них чимало зусиль і самостійної роботи.

При створенні учнями комп'ютерних презентацій, формуються найважливіші в сучасних умовах навички:

- критичне осмислення інформації,

- виділення головного в інформаційному повідомленні,

- систематизування й узагальнення матеріалу,

- грамотне подання наявної інформації.

Робота над електронною презентацією, її публічне подання та  захист впливає на розвиток у дітей навичок спілкування за допомогою інформаційно-комп'ютерних технологій. Це дає додаткову мотивацію до вивчення історії, сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації.    

Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології додають навчальному процесу проблемний, творчий, дослідницький характер. Вони здатні стимулювати пізнавальний інтерес до історії, багато в чому сприяти відновленню змістовної сторони предмета й розвивати самостійну діяльність школярів.

 3. Використання на уроках історії аудіовізуальних засобів навчання

Я.А.Каменський визначав принцип наочності  золотим правилом дидактики: чим більше аналізаторів або органів почуттів беруть участь у процесі навчання й виховання, тим краще й ефективніше їхні успіхи.

Аудіовізуальні засоби навчання, разом з  різного виду документами, дають можливість активізувати зорові й слухові аналізатори в процесі навчання й виховання на різних етапах уроку:

1 етап - етап засвоєння знань;

2 етап - етап осмислення;

3 етап - етап запам'ятовування;

4 етап - етап застосування знань на практиці.

Використання даних засобів на уроках практикувалося і раніше, але якість та кількість цих матеріалів бажала кращого, тому уроки не завжди давали того ефекту  та  продуктивності, який мав би бути .

Застосування аудіовізуальних та мультимедійних засобів дає мені можливість  орієнтуватися на особистість кожного учня, на його властивості розуміння, осмислення та вміння  пояснити певну проблему, яка висувається мною на уроці за допомогою відеофільму, аудіо запису чи історичного документу. Тому у класах однієї паралелі, але з різним рівнем знань,  уроки  плануються по-різному. Навіть аудіо чи то відео матеріали використовуються різні.

3.1. Використання відео матеріалів на уроках історії

Демонстрація відео фрагментів викликає інтерес практично всіх учнів. У них  виникає досить стійка мимовільна увага, це  обумовлюється звуковим супроводом, яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, тощо. Саме цим пояснюється добре запам’ятовування учнями окремих, найбільш яскравих, емоційно насичених уривків та формування у них чітких уявлень та  глибокого засвоєння знань.  Перегляд відеоматеріалів на стільки викликає цікавість учнів, що готуючи домашнє завдання, вони намагаються знайте додаткове відео підтвердження або ж спростування історичних фактів, про які дізналися на уроці.

Дослідницькі  вміння  учнів, які вони розвивають в урочний та позаурочний час, актуалізують  проблему достовірності відео, аудіо, фотоматеріалу, який висвітлює різні історичні події:  Національно-визвольної війни,  Громадянської війни, Великої  Вітчизняної  війни,  події    середини ХХ ст. Тому  це є важливим моментом при відборі відео-матеріалу.

Для уроків різних типів і форм проведення доцільно використовувати різні види відеоматеріалу: відео-пояснення (розповідь), відео-ілюстрацію, відео-підтвердження, тощо.

Для кожного конкретного уроку я відбираю той відеоматеріал, який відповідає меті, плану і структурі уроку.

Навчальний  відеоматеріал, який я використовую на уроці,  обов’язково ділиться на невеликі фрагменти (кадри по 3-5 хв.).  Окрім нової навчальної інформації, кожен відео фрагмент має також і запитання та завдання, яке необхідно виконати після отримання інформації.  Використання  електронних презентацій, дає змогу розташувати весь відео матеріал в логічній послідовності.

Слід пам’ятати, що при переобтяженні уроку аудіовізуальними засобами може загубитися навчальний зміст уроку.

 3.2. Використання аудіо матеріалів

  Аудіо матеріали, як і відео, можна застосовувати на уроках будь-якого типу.  Так, на уроках з поданням нової теми можна застосовувати уривки аудіо-лекції, які потім обговорюються учнями. Таку саму ефективність мають аудіо матеріали і під час закріплення вивченого матеріалу, для перевірки правильності, сформованого учнями висновку, тощо.

 Використання аудіо матеріалів є найбільш ефективним при вивченні тем з культури. Матеріал повинен бути складеним і записаним за темами.

Аудіо матеріали ні в якому разі не повинні заважати вчителю та учням, не повинні бути “фоном” уроку, який іноді відволікає увагу учнів, або заважає зосередитися,  навпаки, такі матеріали повинні доповнювати учбовий процес.

Досить вдало доповнюють уроки аудіо записи голосів політиків, діячів культури, які вже померли: наприклад, голос Василя Стуса, Василя Симоненка, Микити Хрущова, Леоніда Брежнєва та ін..

Аудіо матеріали допомагають підсилити емоційність уроку  під час вивчення тієї чи іншої теми.

Так, під час вивчення теми «Велика Вітчизняна війна» у 11-му класі, я використовую аудіо записи голоса Левітана, уривки пісні військових років «Вставай, страна огромная…».

Тема  «Утворення модерної української нації» у 9-му класі, може супроводжуватись слуханням уривків віршів Т.Г.Шевченка.  Можна  навіть використати елементи флешмоба: зупинити аудіо запис і запропонувати учням самим продовжити читання вірша.

У 5-му класі під час вивчення теми «Проголошення незалежності України» доцільно використати аудіо запис Гімну України з  одночасним проспівуванням його дітьми. Це  дасть можливість повторити учням текст Гімну, навчити школярів вести себе під час виконання державного Гімну  та виховувати в них повагу до державних символів.

 3.3.        Використання  документальних матеріалів

     Кожен документальний фільм, який можна використати на уроці, обов’язково має автора із своїми поглядами та уподобаннями, тому навчальний відеоматеріал потрібно відбирати так, щоб учень міг самостійно робити власні висновки.

Для  використання  на уроках 

всесвітньої історії підходять фільми каналів «Discovery», «ВВС», «History Channel».

Так, серіали:  «Діти середньовіччя», «Чудеса археології», «Таємниці давнини», «Компас часу», «Загублені скарби стародавніх цивілізацій» містить короткі нариси про окремі країни стародавнього світу – Єгипет, Грецію, Китай, Індію, Межиріччя, Рим і т.д.  Для учнів 6 класу в цих фільмах досить цікаво і змістовно розповідається про певні події, які відбувались в історії людства.

Учні досить часто, як додатковий матеріал до домашнього завдання, використовують  уривки передачі «Світ навиворіт»

Після перегляду такого роду  фільмів, учень більш  яскраво уявляє собі історичну епоху найголовніші її події, у нього створюється уявлення про те, що буде обговорюватись на уроках в подальшому. Інколи  доцільно показувати такий фільм повністю перед вивченням певної теми, а потім в процесі навчання використовувати уривки з фільму на різних етапах вивчення теми.

  Формувати дослідницькі навички учнів допомогає  і те, що  в якості допоміжних відеоматеріалів використовуються документальні фільми в  основі яких лежать  архівні матеріали, інтерв’ю сучасників та учасників, але більшість коментарів, які супроводжують ці фільми містять, як правило, готові оцінюючі твердження і висновки, які не дозволяють учням, побудувати власні висновки і стати  самостійними дослідниками минулого. В таких випадках можна звернутися до  інноваційної технології Ю.Троїцького - навчання без підручника, яка передбачає отримання історичних фактів безпосередньо від самого джерела.

Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і потім зробити самостійно висновки. Тобто, передбачається використання документально-методичного комплексу – документів тієї чи іншої епохи, хроніки, фото колажів, які підібраними за принципом «протиріччя матеріалу».

Так наприклад, вивчалась біографія вже згадуваного мною М.І. Обедняка. Спочатку ми з учнями прочитали про його життєвий шлях в мережі Інтернет, потім почули це від його онука, з котрим налагодили зв'язок, потім учні перечитали монографію Обедняка «Рядовими через війну» і на завершення було знайдено відеоматеріал, що містив одне з останніх інтерв’ю Миколи Івановича. Таким чином з різних джерел було встановлено достовірність прочитаних в Інтернеті фактів.

В роки незалежності  нашої держави на екрани почали виходити досить змістовні і якісні фільми історичного змісту, які просто необхідно використовувати вчителю. Зараз вони є загально доступними в мережі Інтернет.

На своїх уроках  я досить часто використовую уривки фільмів з циклу «Невідома Україна».  Він з’явився на студії «Київ наукфільм»  ще на початку 90-х і довгий час альтернативи цим фільмам не було. Це 109 п’ятнадцятихвилинних серій, які охоплюють  весь період історії України від найдавніших часів до 1992 року.

Можливим для використання є цикл  п’ятихвилинних фільмів серіалу «Країна. Історія Українських земель», випущених студією «Бабич-Дизайн», які теж охоплюють всю історію України по регіонах. Але я хочу  зазначити, що в практиці, я зробила для себе висновок, що матеріал  цих фільмів краще  сприймається учнями старших класів, тому  потрібно дуже обережно підходити до його використання.

Досить змістовними є короткі відеоролики з циклу «НЕП: Нова енциклопедія Поділля», де досить яскраво подається опис історичних подій, які відбувались поблизу нашої місцевості.

Не можна не  зауважити, що  до документальних фільмів  як із всесвітньої історії так і з історії України слід відноситися дуже уважно, бо іноді вони мають недоліки, як  технічні, так і змістові.

 3.4.        Використання художніх фільмів

Одним  із найбільш цікавих засобів навчання     є художні фільми,  але їх використання вимагає від учителя чималих зусиль під час підготовки.

Художні фільми  досить вдало можна використовувати для передання характеру епохи, стилю спілкування, характеристики побуту різних часів. Вивчаючи походи Олександра Македонського, учні мають можливість переглянути уривки історичного фільму  «Олександр» режисера Олівера Стоуна. Не менш цікавими є фільми:  «Королева Марго», «Д`Артаньян і три мушкетери»,  «Вогнем і мечем», «Жанна Д’Арк», «300 спартанців», «Хоробре серце» та ін..

Використання художніх фільмів найбільш продуктивне на нестандартних уроках  та в позаурочний час: під час заняття історичного гуртка, як додаткова рекомендація до домашнього завдання, або рекомендовані фільми для перегляду під час канікул.

Однією   з проблем  художніх фільмів є те, що в них можна побачити неточну реконструкцію побутових деталей, конкретних подій епохи і т.д. Наприклад, фільми «9 рота», «Сталінград», «Брестська фортеця»  та ін.. не зовсім точно відображають історичні події, тому опиратися на них не можна, але можна використати деякі їх фрагменти для  загального уявлення історичної події.

Обмеженням можливостей використання художніх фільмів є тривалість в часі і  відсутність в них навчальної направленості. Тому, застосування такого відеоматеріалу вимагає від учителя ретельної  підготовки. Доцільно  робити окремі відео фрагменти з фільму, які яскраво відображають тему чи подію.  Оптимальний хронометраж таких відеоматеріалів на уроці складає час до 5-ти  хвилин. 

 4. Робота з текстовими джерелами

Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії ефективніше, коли паралельно застосовується  роботу з історичним текстом, робота з підручником.

Учасники навчального процесу, учень та вчитель, повинні бути рівними на уроці. А навчання має бути  їх спільною діяльністю, результатом якої є створення учнями власного погляду на ту чи іншу  історичну подію, яка підтверджується текстом, аудіо та відео матеріалом.  При перегляді відео фрагментів, підтвердженням їх достовірності стає текст підручника або текст історичного документу.

Наприклад, вивчаючи тему «Діяльність Центральної Ради» (10 клас), учням пропонуються історичні тексти та документи. Учні, ознайомившись з текстами Універсалів ЦР, обговорюють їх, інтерпретують у власному розумінні, роблять певні висновки.

Під час вивчення теми «Друга світова війна» доцільне використання текстів договорів та протоколів, які теж обговорюються учнями, дозволяють зрозуміти реальний стан речей і зробити відповідні висновки.

Під час обговорення ситуації в блокадному Ленінграді, школярі мали змогу познайомитися з текстом щоденника Тані Савічевої, це дало змогу усвідомити всю страшну картину війни, з реального джерела впевнитись у достовірності подій військового часу та виховувати  в учнів співчуття та небайдужість до людського горя.

Отже, проаналізувавши можливості сучасних інформаційних технологій, потреби учнів та вимоги сучасної педагогічної науки, я дійшла до висновку, що  використання ІКТ, елементів інтерактивного навчання, аудіовізуальних та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя історії, тому що вони мають надзвичайно великий арсенал дидактичних можливостей і дозволяють іти в ногу з часом.

Слід також зазначити, що ні в якому разі не можна повністю відмовитись від використання на уроці підручника, тому що не кожну тему  можна вивчити за допомогою мультимедійних засобів, документів та архівних текстів, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки.

Використовуючи різні технології необхідно звертати увагу на рівень знань і можливостей учнів.

Крім того, відмова від підручника має безліч негативних сторін – фрагментарність знань, затрата коштів на роздрукування текстів, тощо.

Поєднання інтерактивних, аудіовізуальних і мультимедійних технології з традиційними методами навчання сприяє кращому засвоєнню знань інтересу до предмета та формуванню дослідницьких вмінь на уроках історії та в позаурочний час.

Вміло організована учителем  робота, використання освітніх інновацій в поєднанні з любов’ю до дітей та до своєї справи – сприяє розвитку різних учнівських компетенцій та формуванню учнів як всебічно розвинених особистостей.

Використані джерела:

1.    Барладін О., Ісаєв Д., Даценко Л. Історичний атлас у комп’ютерному класі / О.Барладін, Д.Ісаєв, Л.Даценко // Історія в школах України, 2005. – № 5. – С. 5-7.

2.    Баханов К.О. Оновлення змісту сучасної шкільної історичної освіти: Б30     Монографія. – Донецьк: Юго-Восток, 2005. – 326 с.ISBN 966-7828-29-8

3.    Баханов К. О. Навчання історії в школі :інноваційніаспекти / К. О. Баханов. – Х. : Основа, 2005. – 125 с.

4.    Бирка М.Ф. Інноваційні засоби навчання / М.Ф.Бирка // Освіта Буковини. – № 19 (91). – 20 травня 2011 р. – (вкладка: наукова діяльність). – С. 1-13.

5.    Бірюков О.М., вчитель історії ОПНВК «ОрСамеах»: Впровадження мультимедійних технологій на уроках історії.

6.    Гриценчук О.О. Електронний посібник і його роль у процесі інформатизації освіти // Інформаційні технології і засоби навчання: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2005. – с. 255-261.

7.    Інтерактивне навчання : цільова программа розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів // Завуч. – 2003. – № 19. – С. 7-15.

8.    Ладиченко Т. Електронний педагогічний програмний засіб з історії – новий крок в оволодінні навчальним матеріалом // Історія в школах України. – 2005. – №4.- с.35-36.

9.    Левітас Ф. Л. Методика викладання історії : практикум для вчителя / Ф. Л. Левітас. – Х. : Основа, 2007. – 112 с.

10.          Мокрогуз О. П. Інноваційніт ехнології на уроках історії : навч.-метод. посіб. / О. П. Мокрогуз. – Х. : Основа : Тріада+, 2007. – 191 с.

11.          Мокрогуз О. ПК як універсальна складова оптимізації роботи вчителя (З практики запровадження комп’ютерних технологій на уроці історії) / О.Мокрогуз // Історія в школах України. – 2005. – №1. – С. 3- 

12.          Нетеча Я.І.: Методичні рекомендації для  учителів історії загальноосвітніх шкіл.

13.          Пометун О. Інтерактивні методики та система навчання / О. Пометун. – К. : Шк. світ, 2007. – 112 с.

14.          Пометун О. Що таке "інтеракція" і навіщо вона потрібна у навчанні / О. Пометун // Завуч. Сер. Шкільний світ. – 2005. – № 25(вересень). – С. 6-10.

15.          Пометун О. П5 5      Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г.О. Фрей-ман. - К.: Генеза, 2006. - 328 с ISBN 966-504-462-1

16.          Фоменко А. Деякі підходи до розробки і створення навчальних комп’ютерних програм (комп’ютерних посібників) з історії / А.Фоменко // Історія в школах України. – 2003. – №1. – С.21-25.

Підготувала Стоян А.М., вчитель історії