Добровеличківська ЗШ І-ІІІ ступенів №1

Інформаційно – освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

     Наразі  освітній процес знаходиться у стані інформатизації. Сучасні інформаційно -комунікативні технології входять в усі сфери життєдіяльності людини, і в освіту зокрема. Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Зокрема, нові підходи потрібні і у викладанні хімії та природничих дисциплін вцілому. Одним із таких підходів є використання інформаційно-комунікативних технологій під час навчального процесу. Використання ІКТ у викладанні хімії дозволяє інтенсифікувати освітній процес, прискорити передачу знань і досвіду, а також підвищити якість навчання й освіти.

Нові мультимедійні засоби, в яких використовується аудіо-візуальний формат, надають такі можливості, які традиційні  підручники  надати не можуть.

Мультимедійні засоби дозволяють задіяти майже всі органи чуття учнів, поєднуючи друкований текст, графічне зображення, рухоме відео, фотографії та аудіозапис, створюючи «віртуальну реальність» справжнього спілкування. Доведено, що застосування мультимедійних матеріалів та комп’ютерних мереж скорочує час навчання майже втричі, а рівень запам’ятовування через одночасне використання зображень, звуку, тексту зростає на 30-40 відсотків.

Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є усунення прогалин у наочності викладання хімії в середніх загальноосвітніх закладах.

Основні принципи створення відеоматеріалів з шкільного демонстраційного експерименту:  ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість учителя);

фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями); 

методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі); 

лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними на різних етапах уроку:

- мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

- поясненні нового матеріалу як ілюстрації;

- закріплення та узагальнення знань;

- контролю знань.

Крім цього, маючи такі засоби навчання, можна проводити повноцінні уроки з хімії поза кабінетом хімії або в кабінетах без спеціального обладнання: витяжної шафи, демонстраційного стола, водопроводу тощо, що дає змогу розширити можливості під час проведення уроків хімії в інших навчальних кабінетах, забезпечуючи «мобільність».

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними: 

комп’ютерні тренажери;

-  комп’ютерні програми;

-  автоматизовані навчальні системи;

-  навчальні фільми;

- мультимедіа-презентації;

-  відео демонстрації .

Саме так повною  мірою реалізується давній, але до сьогодні  правильний принцип методики викладання :  краще  один  раз побачити, ніж сто разів почути.  

Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших  засобів дає можливість зробити уроки хімії максимально наочними, а тому зрозумілими і доступними.  

Це особливо актуально в тих випадках, коли учень має засвоїти велику кількість емоційно - нейтральної  інформації, наприклад, біографії  вчених, номенклатуру, правила техніки безпеки тощо .

Сучасні діти повинні отримувати повний обсяг знань з усіх предметів.

Для цього треба використовувати як традиційні форми і методи проведення уроків, так і програмні засоби навчання  за допомогою проекторів та інтерактивних дошок.

 Сучасні медіа-посібники створені на допомогу вчителю у проведенні уроків. Вони частково доповнюють матеріально-технічне забезпечення хімічного кабінету, дають змогу використати матеріал на певному етапі уроку, показати досліди в динаміці, повторити демонстрації, повторно звернутися до навчального матеріалу, візуалізувати досліди, які є небезпечними.

Способи використання інформаційно-комунікаційних технологій різноманітні: робота всім класом і групами, парами або індивідуально. Вони обумовлені не тільки  наявністю чи відсутністю достатньої кількості апаратних засобів, але й дидактичними цілями. У навчальному процесі вибір способу використання комп’ютера слід здійснювати в прямій залежності від дидактичної мети конкретного уроку.

Отже, використання у навчальному процесі комп'ютерно-інформаційних технологій за умов наявності комп’ютерного забезпечення створює сприятливі умови для розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищення якості знань, урізноманітнення і насичення процесу навчання, істотно підвищує мотивацію, допомагає розкрити творчі здібності учнів і вчителів.

При вивченні  хімії, найбільш природним є використання комп'ютера, виходячи з особливостей хімії як науки.

Існують певні проблеми щодо застосування ІКТ, які є загальними для багатьох освітніх закладах України. Це, насамперед, недостатня матеріально-технічна база, яка не дозволяє широко використовувати ПК для вивчення хімії, недостатнє програмне забезпечення, відсутність відповідних науково-методичних засобів, необхідних для організації самостійної роботи учнів, обмеженість доступу до Інтернету.

Висновок

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові технології навчання на основі інформаційно-комунікативних дозволяють збільшити швидкість сприймання, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

Отже, використання ІКТ у процесі викладання хімії:

значно розширює та урізноманітнює програму вивчення хімії у школах;

надає доступ до різноманітних автентичних матеріалів;

зацікавлює учнів до вивчення хімії.

                                                               Підготувала вчитель хімії Колісніченко А.І.

Інформаційно – освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

В умовах динамічного розвитку суспільства, глобальної взаємозалежності та конкуренції на ринку праці сучасна освіта з кожним днем вимагає все більш активного використання інформаційних і комунікаційних технологій в управлінській, навчально-виховній, фінансовій діяльностях галузі. Використання комп’ютерних технологій сприяє досягненню якісно нових освітніх результатів. 

      У сучасному суспільстві інформаційно-комунікаційні освітні технології мають величезний потенціал, аби надати зручні механізми підтримки безперервного навчання. На сьогодні подальше впровадження інформаційно-комунікативних технологій в освітній процес та формування єдиного інформаційно-освітнього простору сприятиме:

професійному розвитку педагогів;

удосконаленню якості надання освітніх послуг шляхом організації вільного доступу до інформаційних ресурсів, навчальних та науково-методичних матеріалів, навчально-методичних комплексів;

підвищенню ефективності організації роботи з вивчення, узагальнення та поширення педагогічного досвіду освітян;

обміну досвідом через вебінари, форуми, блоги, педагогічні спільноти;

покращенню інформаційного забезпечення діяльності педагога, який працює в інноваційному руслі через створення медіатек, відеоархівів, електронних баз даних;

вивченню теоретичного матеріалу та практичного досвіду з наукової та дослідно експериментальної роботи у веб-середовищі

Створення інформаційно-освітнього середовища в даний час є головним завданням, рішення якого визначає успіх впровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях. Основними вимогами до систем, що входять до складу простору, є наявність чіткої методики їх використання, фільтрація інформації та обов’язкового взаємозв’язку з телекомунікаційними ресурсами інших засобів.

    Отже, створення інформаційно-освітнього простору засобами комп’ютерних технологій дозволить значно спростити та прискорити процеси, необхідні як під час здійснення навчально-виховного процесу, так і під час підготовки педагогічних кадрів до його втілення, та забезпечить:

єдність інформаційного простору системи освіти;

підвищення якості освіти в усіх закладах освіти;

створення умов для поетапного переходу до нового рівня освіти на основі нових інформаційних технологій;

оптимізацію використання інформаційно-методичних ресурсів;

формування інформаційної культури.

                                                        Підготувала вчитель української мови Константінова Н.Ф.

Інформаційно-освітній простір – новий вимір освітнього простору: перевагита недоліки.

Нові інформаційні технології стають не тільки головною рушійною силою прогресу, засобом спілкування між державами, компаніями, університетами, новою формою торгівлі, а й потужним засобом навчання. Глобальний розвиток інформаційних технологій  призвів в останнє десятиліття до їх стрімкого проникнення у сферу освіти. У сучасній школі змінилось поняття навчання: засвоєння знань поступається місцем умінню користуватися інформацією, отримувати її з різноманітних джерел.

Сучасний урок – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Кожний педагог визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні. За попередні роки багато педагогічних цінностей змінилося. З’явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність педагога, а й як діяльність учня. Тому сучасний вчитель повинен не лише володіти новими технологіями, а вчити використовувати такі технології у діяльності учнів.  

Нові інформаційні технології позитивно впливають на всі компоненти системи навчання: мету, зміст, методи та організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки для забезпечення розвитку інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності педагогічних працівників.

За умови систематичного використання ІКТ в навчальному процесі в поєднанні з традиційними методами навчання можна значно підвищити ефективність навчання, а головне вивести навчання на новий сучасний рівень.

Тому впровадження інформаційних технологій – один із пріоритетних напрямків сучасної освіти. Головною метою її розвитку є забезпечення загального доступу до освітніх ресурсів шляхом інтенсивного впровадження новітніх методів навчання, комп’ютеризації та інформатизації. Комп’ютери поступово перейшли  із кабінету інформатики у навчальні класи, призначені для вивчення хімії та біології, фізики та географії.

Раніше інформацію з будь-якого предмета учень міг отримати з підручника, довідкової літератури, розповіді вчителя, конспекту уроку. Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель використовує нові методи роботи, спираючись на інформаційно-комунікаційні технології. Навчання педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів (шкільні регіональні центри) за програмою «Intel® Навчання для майбутнього» «Проектна діяльність в інформаційно-освітньому середовищі ХХІ століття» дала можливість вчителям, які не мали  ґрунтовних знань з інформатики підвищити свій професіональний рівень, сприяє поліпшенню навичок застосування сучасних технологій в освітній діяльності педагога. Вже невід'ємною частиною уроків з ІКТ стали мультимедійні презентації. Усім відомий метод проектів вже нікому не новинка, проте, залучаючи до його реалізації сучасні інформаційно-комунікаційні технології, різні мультимедійні засоби, Інтернет дає можливість поставити його на інший рівень. Учителі школи постійно переймають досвід один в одного, відвідуючи відкриті уроки та заходи.
Головною перешкодою для такої системи навчання є недостатнє забезпечення навчальних закладів комп’ютерами, необхідним програмним забезпеченням, підключенням до мережі Інтернет, а також брак педагогічних   працівників, які  на   достатньому   рівні володіють комп’ютерними та інформаційними технологіями, методикою їхнього використання.

     Звідси випливає необхідність масової підготовки викладачів, які б володіли навичками роботи в комп’ютерному інформаційному середовищі, незалежно від предмету викладання. Технологічний  аспект проблеми передбачає   повне забезпечення навчальних  закладів комп’ютерними  комплексами, мультимедійним  обладнанням і доступ до  Інтернету; розроблення індивідуальних модульних навчальних  програм; створення інформаційної системи підтримки освітнього  процесу, електронних  підручників та енциклопедій; розвиток мережі електронних  бібліотек.

        Ще більше значення, ніж  технології, має зміна методології та концептуальних засад освіти, оскільки електронні медіа  стають не лише інструментами освітньої діяльності, а й простором  буття та розвитку людини.

Розвиток інформаційно-освітнього середовища характеризується  переходом до систематичного використання комп’ютерних технологій в навчально-виховному процесі, збільшенням кількості навчальних предметів, у вивченні яких вони застосовуються. Освітня  функція школи залишається  провідним аспектом її діяльності, але важливим чинником в оцінюванні рівня і якості навчання стає стан здоров’я школярів.

Слід  зазначити, що недотримання санітарно-гігієнічних норм при роботі з комп’ютером, організації робочого місця учня, порушення вимог температурного та  шумового режимів, вимог до параметрів комп’ютера, а також інтенсивне емоційне, інформаційне навантаження – це чинники, якими сучасний навчальний процес призводить до надмірного психофізіологічного напруження, стресу та значного погіршення стану здоров’я школярів. Все це  вимагає запровадження здоров’язбережувального супроводу при роботі учнів в інформаційно-освітньому просторі.

Найбільш  доступним джерелом пошуку інформації на сьогодні є Інтернет-ресурс, що обумовлює його використання з метою навчання та розвитку. Процес отримання інформації у мережевому просторі  пов’язаний  з реалізацією принципу наочності та порівняння, з поєднанням візуальної та аудіо інформації, наявністю анімації та здатністю диференціювати процес навчання, обумовлюють його привабливість для учнів.

Тож, насправді, не все так прекрасно в світі Інтернет. І це повинні знати  навіть найменші його користувачі. Тож, необхідно навчити підростаюче покоління звичкам цивілізованого спілкування, знайомити з  правилами поведінки в мережі та з вимогами до оформлення поштової скриньки і електронного повідомлення; розказати що дозволено і що не дозволено в Інтернеті. І тоді, світ Інтернету не буде нести небезпеку. А чи стане Інтернет другом дитині - залежить тільки від дорослих. 

                                                      Підготувала вчитель біології Стоянова О.М.