Липнязька ЗШ І-ІІІ ступенів №1

Інформаційно- освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги і недоліки

 Роль використання ІКТ у навчанні історії

Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається як перехід від індустріального до інформаційного суспільства, появу якого пов’язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які радикально змінюють суспільне життя.

ІКТ – це система сучасних інформаційних методів, прийомів праці та їх організації на основі комп’ютерно-технічних засобів, спрямованих на збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, передавання, розповсюдження, представлення та використання інформації, що розширює можливості людини в сучасній суспільній діяльності.

Досвід країн, що впевнено застосовують інформаційно-комунікаційні технології, свідчить: «Вивчення історії може допомогти розвитку умінь критично мислити, які необхідні  для ефективного використання ІКТ. Спільними зусиллями історія і ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати інформацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна. Оскільки його використання дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тільки одному джерелу. Інтернет також сприяє тому, щоб учні опановували вміння зіставляти різні інтерпретації фактів, критично оцінювали їх і не перетворювалися на об’єкти маніпуляцій».

Традиційна класно-урочна система зорієнтована на трансля­цію знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого — інформація, почута з вуст викладача або прочитана в підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету, навколишнього середовища тощо. На будь-якому уроці вчитель, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ре­сурсами, може організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієн­тувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні елек­тронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі).

Замість насичення пам'яті дитини значним обсягом знань на­багато важливіше навчити її знаходити, користуватися та застосо­вувати їх на практиці. Завдяки використанню ІКТ діти працюють в індивідуальному темпі, що створює ситуацію успіху для кожного учня, процес здобуття знань мотивує до навчання.

Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії:

·    ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, по­дій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;

·    знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, зву­кові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформа­цію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;

·    знання формуються завдяки залученню різних каналів сприй­няття;

·        сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;

·    реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.

Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформа­ційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної мо­делі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок іс­торії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ до­зволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби ін­формаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-історичного середовища (артефактів культури, рекон­струкцій історичних подій, явищ і процесів і т. п.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.

Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнен­ня більш глибокого осмислення навчального історичного матері­алу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це від­бувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті.

         Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.

·   по-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;

·   по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі       аспекти предмету, який вивчається;

·  по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання

       Проте вчителю варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зо­середитися на індивідуальній і творчій роботі.

Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:

·   збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці;

·   підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя; встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформати­ки та обчислювальної техніки;

·   стає можливою організація проектної діяльності учнів під ке­рівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;

·   змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;

·   змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприй­мати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.

Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних техноло­гій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчан­ні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти висо­ких результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмеж­ність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференці­ації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особли­востей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогіч­них методів і технологічних варіантів навчання, посиленням на­вчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяль­ності.

Дидактичні особливості організації уроку історії

з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Під час підготовки до уроку вчитель має визначитися: «Чи тре­ба використовувати комп'ютер на цьому уроці? На якому саме ета­пі уроку використання комп'ютера буде найбільш доцільним?»

Роботу учнів за комп'ютерами слід чергувати з іншими вида­ми навчальної діяльності. Не є обов'язковим також використан­ня комп'ютерів всіма учнями одночасно. Інколи достатньо одного комп'ютера і підключеного до нього мультимедійного проектора. Не завжди слід прагнути до того, щоб весь матеріал, який передбачено опрацювати на уроці, супроводжувався використанням ІКТ. Важ­ливішим видається інтеграція інформаційно-комунікаційних тех­нологій у вибрані етапи традиційного подання матеріалу, яка до­помагає збагатити урок, показати паралельні рішення, здійснити узагальнення, стимулювати уяву учнів, виконати експеримент, прискорити процес навчання.

Можливості використання ІКТ у навчальному процесі:

1.     Використання умов програмування: за їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку.

2.     Використання готових програмних продуктів (енциклопедій, програмно-педагогічних засобів тощо).

3.     Використання стандартних  програм пакету Microsoft Office, який включає в себе, крім відомого всім текстового процессораWord, ще й  систему баз данихAccess і електронні презентації PowerPoint

4.     Застосування різноманітних баз даних та Інтернет-сервісів, які удосконалюють та підвищують ефективність навчального процесу та дозволяють перевірити знання та уміння учнів.

Зміст навчального предмету, можливості комп’ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій визначають методичні прийоми використання комп’ютера. Досвід застосування комп'ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принци­пи, яких слід дотримуватися при плануванні та проведенні уроку історії з використанням ІКТ:

1.   Адаптивності: використання комп'ютера потрібно пристосо­вувати до індивідуальних особливостей дитини.

2.   Керованості: у будь-який момент вчитель повинен мати мож­ливість скорегувати процес навчання.

               3.  Інтерактивності і діалогового характеру навчання.

               4.  Оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи.

5.   Підтримання стану психологічного комфорту учня при спіл­куванні з комп'ютером.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах навчально­го процесу: при поясненні (введенні) нового матеріалу, узагальнен­ні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок шко­лярів. При цьому комп'ютер як інструмент в руках вчителя може виконувати наступні функції:

1)    джерела навчальної інформації;

2)    наочного посібника;

3)    тренажера;

4)  засобу діагностики і контролю;

5)  засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу;

6)    обчислювальної машини та програвача.

Отже, використання ІКТ на уроках історії дозволяє підвищи­ти ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням.

Разом з тим у процесі реалізації мережевих технологій в освітньому середовищі постає ряд проблем, зокрема:

·        відсутність в окремих школах сучасних комп’ютерів  і високошвидкісного каналу зв’язку;когнітивна проблема, яка полягає в тому, що Інтернет-комунікації характеризуються різним рівнем комунікативної та інформаційної компетентності її учасників. До проблем когнітивної сфери належить і невміння критично переосмислювати зібраний матеріал;

·        проблема інформаційної екології (створення бар’єрів для інформаційних шумів та недостовірної інформації);

·         навчальна функція Інтернету для своєї ефективної реалізації вимагає змін менталітету педагогів, більшої відкритості, переходу до інтелектуального партнерства з іншими педагогами і учнями.

    Учитель сьогодні вже не є єдиним джерелом інформації й має враховувати цей факт у своїй роботі. Сьогодні дуже важко знайти учня, який би не спілкувався зі своїми однолітками через соціальні сервіси Інтернету. Чим ширшим буде коло спілкування, тим вища ймовірність формування правильного світогляду, толерантності й відкритості. Величезний дидактичний потенціал використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання розкривається лише за умов, якщо провідна роль у навчально-виховному процесі належить учителеві, а мережеві технології виконують функцію третього партнера у педагогічній взаємодії між учителем та учнями.

 Навчання основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Актуальні процеси, пов’язані зі становленням та розвитком правової освіти школярів в Україні, обумовлюють суспільну потребу у формуванні в учнів предметної правової компетентності. Системне використання ІКТ на уроках основ правознавства відкриває нові можливості у підвищенні ефективності навчання загалом та пізнавальної діяльності учнів зокрема.

Застосування ІКТ у навчанні правознавства, повне використання їхніх функціональних можливостей є важливим фактором впливу на розвиток правової компетентності дев’ятикласників. Для організації навчання правознавства з використанням ІКТ доцільною є розробка кількох навчальних блоків: юридичних понять і термінів,нормативно-правових документів, інформаційного блоку, блоку ситуаційних задач, тестування та забезпечення можливості виходу учнів в Інтернет.

Для ефективного формування правової компетентності учнів необхідним є дотримання у процесі навчання таких умов:

·        ІКТ слід використовувати в навчальному процесі системно, на уроках різних типів з урахуванням відповідних дидактичних цілей і завдань та вікових особливостей дев’ятикласників;

·        використання ІКТ необхідно спрямовувати на виховання правової компетентності дев’ятикласників;

·        їх застосування слід поєднувати з інтерактивним навчанням.

Методика організації пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства з використанням ІКТ, побудована на основі інтерактивного навчання, дає можливість формувати необхідні знання, уміння й навички, ставлення. У такому випадку результат навчання правознавства полягає вже не в передачі учням інформації правового змісту, а в розвитку в них готовності діяти у житті з позицій правосвідомості та громадянської відповідальності.

Система узагальнених форм використання ІКТ на певних стадіях уроку правознавства наведена в таблиці:

№	Етапи уроку	Форми роботи з використанням ІКТ, які доцільно реалізовувати
1	Організаційний момент	Самостійна реєстрація учнів у програмі
2	Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень	Розв’язання тестових завдань та тестів; заповнення кросвордів; розшифрування ребусів; представлення слайдів з алгоритмами розв’язування задач; заповнення пропусків у тексті або виправлення помилок
3	Мотивація навчальної діяльності	Демонстрація «крилатого вислову»; представлення думок видатних людей;використання ілюстративного матеріалу у формі фотографій, малюнків, карикатур, картин тощо; перегляд відео-, кіно- та телематеріалів
4	Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів	Використання презентації типу «плакат»; розшифрування ребусів з основними поняттями теми
5	Вивчення нового матеріалу	Представлення навчальної інформації у формі презентації з поступовою демонстрацією елементів тексту схем та таблиць на слайді; організація робот з понятійним апаратом;робота з НПА (на основі пошукових систем або Інтернету);організація навчальної діяльності з ілюстративним матеріалом
6	Осмислення нових знань та умінь	Розв’язання юридичних задач на основі запропонованого у таблиці алгоритму; аналіз складових елементів поняття на основі схем, які пропонуються на слайді; розв’язання тестових завдань та тестів на виявлення характерних ознак понять, явищ, процесів
7	Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворювальному і творчому рівнях	Порівняння понять на основі таблиць, запропонованих за допомогою слайду; розв’язання тестових завдань і тестів на класифікацію  та систематизацію; організація роботи у розробці схем; розв’язання юридичних задач на основі нормативно-правової бази (використовуються юридичні пошукові системи та Інтернет)
8	Підбиття підсумків уроку	Застосування  презентації типу «плакат»
9	Інструктаж щодо виконання домашніх завдань	Застосування  презентації типу «плакат»
10	Перевірка знань і умінь	Розв’язання тестових завдань та тестів; заповнення кросвордів; заповнення пропусків у навчальних текстах, поняттях, уривках НПА; виправлення помилок у навчальних текстах, поняттях, уривках НПА

Отже, ІКТ у навчанні права ведуть до розширення зацікавленості дітей, активізують їхню роботу, організують навчальну діяльність на основі індивідуалізації та диференціації навчання, спрямовують роботу на формування аксіологічної, логічної, юридично-мовленнєвої, інформаційної, практичної компетентностей, які є обов’язковими складовими елементами суспільствознавчих та загальнопредметних компетентностей школярів.

Література

1. Баханов К.О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекти. Харків, 2005.
2. Баханов К.О., Нищета В.А. Життєтворчі проекти в навчанні історії України. Харків, 2008.
3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // історія в школах України. – 2004. – №2.
4. Десятов Д.Л. Використання мережевих технологій у навчанні історії. Харків, 2013
5. Десятов Д.Л. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії. Харків, 2011.
6. Дишлєва с. Інформаційно-комунікаційні технології та їх роль в освітньому процесі http: //osvita.ua//school/technol/6804
7. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. Харків, 2007.
8. Нетьосов С.І. Навчання основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Харків, 2010.
9. Пометун О.І.,Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. К., 2005.

  Мар’янова В.І., вчитель історії та правознавства

ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІЙПРОСТІР - НОВИЙ ВИМІР ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ.

 За час моєї роботи вчителем життя сильно змінилося. Поступово один історичний період змінився іншим. Ми вчилися і починали працювати в так званий індустріальний історичний період. Індустріальне суспільство потребувало великої кількості кваліфікованих робітників та інженерів, які володіють сучасними технологіями. Перед освітою стояли завдання інформування, освіти учнів, організації їх репродуктивних дій. Це дозволило за порівняно короткий проміжок часу виховати покоління грамотних людей, що володіють певними знаннями і навичками, необхідними для залучення кожної освіченої людини у процес масового виробництва. В даний час суспільство змінило свої пріоритети, виникло поняття постіндустріального суспільства (суспільства інформаційного), воно в більшій мірі зацікавлене в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до мінливих умов життя. Педагоги нового покоління мусять уміти кваліфіковано вибирати і застосовувати саме ті технології, які повною мірою сприяють досягненню цілей гармонійного розвитку учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, відповідають змісту і цілям вивчення конкретної дисципліни.  Кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності педагога оптимізує зміст навчання, модернізує методи та форми організації навчального процесу, забезпечує високий науковий і методичний рівень викладання, індивідуальний підхід у навчанні, підвищенні ефективності та якості надання освітніх послуг.

Використання нових педагогічних технологій у навчально-виховному процесі дозволяє вчителям реалізувати свої педагогічні ідеї, представити їх увазі колег, а учням дає можливість самостійно вибирати освітню послідовність і темп навчання, систему тренувальних завдань і задач, способи контролю знань. Так реалізується найважливіша вимога сучасної освіти - вироблення в учнів індивідуального стилю діяльності, культури самовизначення, відбувається їхній особистісний розвиток. Використання ІКТ на уроках може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаю такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами, наявності матеріально-технічної бази для впровадження ІКТ. Використання мультимедійних технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання. Важливість застосування мультимедійних засобів полягає в тому, що вони вносять в урок новизну, яка за своїм змістом і формою викладу дає можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також по-новому його з'ясувати, викликати в учнів нові образи,поглибити здобуті знання.

Основною і необхідною складовою ІКТ є педагогічні програмні засоби (ППЗ). Використання на уроках ППЗ сприяє підвищенню інтересу учнів до уроку як способу одержання інформації, піднімає навчальний процес на рівень досягнень сучасної науки, дозволяє покращити наочність навчального матеріалу. Поєднання ППЗ і традиційних методів викладання предмету дають бажаний результат: високий рівень засвоєння фундаментальних питань і усвідомлення їх практичного застосування. ППЗ дають можливість перевірити знання учнів у вигляді тестів.Використання ППЗ дає можливість синтезувати візуальну, звукову та рухову інформацію, поєднувати логічні та предметно-образні форми наочності, підвищувати мотивацію навчання за рахунок єдності пізнання та розваги.
Впровадження в структуру уроку елементів мультимедіа дозволяє здійснити одночасну передачу різних видів інформації. Як правило це означає поєднання тексту, звуку, графіки, анімації та відео. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках. Активна роль інформаційних технологій в освіті обумовлена тим, що порівняно з традиційними навчально-методичними засобами комп’ютерні засоби навчання забезпечують нові можливості, а також дозволяють реалізувати сучасні педагогічні технології навчання на більш високому рівні, стимулюють розвиток дидактики та методики.

Найбільшою проблемою традиційного навчання є низька динаміка, та часткова відсутність елементів інтерактивності та наочності. Сучасні інформаційні технології дозволяють нейтралізувати усі ці недоліки. Крім того, дидактичні можливості комп’ютера сприяють зацікавленості учнів до навчання. Але, потрібно пам'ятати, що можливі негативні наслідки, пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними. Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини, нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного розвитку учнів. Комп'ютеризація може призвести до формування егоїстичних нахилів у людини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму, взаємодопомоги. Тому, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес має здійснюватись виважено, та бути ретельно підготовленим і продуманим.

Поєднуючи інформаційні та комунікаційні технології, проектуючи їх на освітню практику необхідно зазначити, що основним завданням, яке стоїть перед їх впровадженням є адаптація людини до життя в інформаційному суспільстві.

По-перше, впровадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої.

По-друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в постіндустріальному суспільстві.

По-третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення нової системи освіти, що відповідає процесу модернізації традиційної системи освіти в світлі вимог постіндустріального суспільства

У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання реалізує досягнення освітніх цілей. Власне кажучи, нині освіта стоїть перед важливим завданням: навчитися правильно, оптимально і нешкідливо застосовувати комп’ютер. Роль комп’ютера  на уроці більш складна: його використання в навчальному процесі допомагає вчителю зробити урок динамічним, цільовим, насиченим, яскравим, таким, що запам’ятовується надовго.

Комп’ютер – це новий вимір у просторі навчання. Це необхідний помічник учителя, інструмент для досягнення ним педагогічних цілей, але не панацея від усіх освітніх проблем. Комп’ютер ні в якому разі не замінить традиційної книжки, ні в якому разі не замінить живого спілкування з учителем, впливу особистості вчителя на учнів.

 Комп’ютер – це знаряддя, яке поліпшує роботу вчителя, але спочатку вчителеві треба докласти чимало зусиль для опанування знаряддям, необхідно творчо проводити підбір матеріалу до уроків, переглянути методику викладання з точки зору застосування на уроці комп’ютерної техніки, комп’ютерних мереж та можливості наситити урок мультимедійною інформацією. Досвід використання комп’ютера у процесі проведення навчальних занять з різних дисциплін дозволяє нам сформулювати деякі загальні положення. Насамперед, треба зауважити, що методика застосування комп’ютера на уроках з різних навчальних предметів не може бути однаковою. Зміст навчальних предметів, вікові особливості учнів, різні можливості педагогічних програмних засобів, різний фаховий рівень підготовки вчителя у галузі комп’ютерних технологій впливають на дидактичні прийоми використання комп’ютера у школі .При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його

Використання ІКТ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:

-       використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних  технологій;

-       удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;

Використання ІКТ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:

-       забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;

-       забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);

-       підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіоінформації;

-       здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю.

Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі, в першу чергу називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші.

 Однак, головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як  кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому.  Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних засобів зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з традиційними методами та сприяють якісному формуванню вмінь та навичок учнів.

На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності [18. c. 376].

Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

-  Відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;

- У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;

-       Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;

-       Відсутність контакту з учителем інформатики;

-       Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять;

-       Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

-       Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів.

Отже, моя думка така, що інформаційне освітнє середовище як педагогічна система має будуватися на основі традиційної, будучи її логічним продовженням і розвитком.

                                                                     Шевченко С.В., вчитель фізики