Помічнянська ЗШ І-ІІІ ступенів №1

Інформаційно-освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

Альфою та омегою нашої дидактики нехай буде: пошук та відкриття способу, при якому б вчителі менше навчали, а учні більше б навчалися.

Я.А.Коменський

В ХХІ столітті суттєво змінилося обличчя світу. Суспільні і міжнародні відносини, виробництво і споживання, набули нових, унікальних рис, характерних для інформаційного суспільства. Якщо в попередні періоди ключовим елементом виробництва були земля, праця, капітал, то в умовах інформаційного соціуму ситуація кардинально змінюється. Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається як перехід від індустріального до інформаційного суспільства, появу якого пов’язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційно-комунікативних технологій. Сьогодні домінуючими об’єктами виробництва та споживання стають інформаційні продукти і послуги. Основними суспільними ресурсами є інформація та знання, а діяльність людини здійснюється на основі використання послуг, які надаються за допомогою інформаційно-інтелектуальних технологій. Модернізований світ ставить нові завдання перед суб’єктами соціальних взаємовідносин, вирішувати які спроможна людина, що вміє сприймати, швидко і критично аналізувати гігантські потоки інформації, раціонально реагувати на політичні, економічні, соціальні зміни та нововведення, робити об’єктивні висновки, оперативно пристосовуватись до мінливих умов середовища. Це має бути людина з якісно сформованою інформаційно-комунікативною компетентністю, фундамент якої закладається загальноосвітньою школою.

Перехід до інформаційного суспільства в Україні є об’єктивною необхідністю. У Національній доктрині розвитку освіти зазначено: «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві». Досвід країн, які впевнено застосовують інформаційні технології свідчить, що ця методика дозволяє швидко та якісно сформувати в учнів навички критичного мислення та вміння ефективного використання ІКТ не тільки під час навчання, а й в процесі повсякденної життєдіяльності. Європейські школи вже давно спрямовують навчальний процес на підготовку людини, здатної перетворити інформацію на знання та використати її для задоволення суспільних чи корпоративних потреб та інтересів. Сформувати вищезгадані вміння і навички у своїх вихованців може тільки комунікативно компетентний вчитель, саме тому для сучасної школи, питання ІКТ – компетентності педагогів, стає необхідною умовою забезпечення якісної освіти. У науковій літературі поняття інформаційно-комп’ютерної компетентності має різне трактування. Так, П. Безпалов визначає цей термін як інтегральну характеристику особи, що припускає мотивацію до засвоєння відповідних знань, здібність до вирішення завдань у навчальній і професійній діяльності за допомогою комп’ютерної техніки і оволодіння прийомами комп’ютерного мислення. Формується вона як на етапі вивчення комп’ютера так і в процесі його застосування в якості засобу подальшого навчання та професійної діяльності і розглядається як одна зі сторін особистісної зрілості. Під інформаційно-комунікативною компетентністю вчителя А. Єлізаров розуміє сукупність знань, умінь та досвіду, причому саме наявність досвіду є визначальною стосовно виконання професійних функцій. Науковець С. Литвинова під інформаційно-комунікативною компетентністю розуміє здатність вчителя предметника орієнтуватись в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Відповідно до зазначеного, інформаційно-комунікативна компетентність розглядається вченими методистами як інтегральна якість особистості, що визначає підготовленість і здатність вчителя використовувати інформаційно-комунікативні технології у своїй професійній діяльності.

Рівень розвитку інформатизації, використання телекомунікаційних мереж характеризують рівень розвитку країни. Виробництво і споживання інформації стає важливою сферою застосування знань і вмінь кожного. Сукупність систематизованих спеціальних знань, умінь і навичок, що забезпечують інформаційну діяльність індивіда, нині набуває такого ж значення, як основні вміння і знання на яких базується вся сучасна освіта. Кожна особистість повинна мати необхідний рівень інформаційно-комунікативної культури, що дозволить їй самостійно опановувати нові технічні засоби й використовувати їх у житті. У вузькому сенсі інформаційна культура – це знання про існування комп’ютерної техніки, уміння й навички, що дозволяють використовувати інформаційно-комунікативні технології в процесі навчання; у широкому значенні – використання ІКТ в освіті, науці, управлінні. Формування інформаційно-комунікативної культури проходить декілька стадій. Від інформаційно-комунікативної поінформованості – знання про існування комп’ютерної техніки, через інформаційно-комунікативну грамотність – знання, уміння й навички, що дозволяють використання ІКТ у процесі навчання, до інформаційно-комунікативної культури – культури використання ІКТ в освіті, науці, управлінні. Головною педагогічною умовою ефективного впровадження ІКТ у навчальний процес стає створення інформаційно-навчального середовища, яке передбачає два етапи саморозвитку – етап інновацій та етап педагогічної модернізації. Ми повинні прагнути до педагогічної модернізації з розвитком інформаційної-навчального середовища, яке є джерелом будь-якої освітньої діяльності чи процесу. Завдяки співтворчості вчителя та учня, учнів між собою, відбувається процес оновлення, поповнення інформаційних ресурсів, створення нових ресурсів, що забезпечує збагачення особистості. Така діяльність виступає як динамічна система, що становить собою цілісну сукупність освітніх ситуацій, які змінюють одна одну. Першочерговими завданнями на шляху формування інформаційно-комунікативної культури учасників педагогічного процесу та інформаційно-навчального середовища постають:

·        модернізація змісту і технологій навчання;

·        досягнення необхідної професійної кваліфікації кадрів;

·        створення системи методичної підтримки навчання в умовах інформатизації навчального процесу;

·        постійне розширення інформаційного простору;

·        забезпечення якості стандартизації та сертифікації засобів ІКТ в освіті;

·        забезпечення доступності електронних засобів навчання для усіх учасників навчально-виховного процесу;

Із позицій компетентнісного підходу слідує, що суттю подальшої самоосвіти вчителя, який викладає свій предмет в школі, стає сформованість у нього знань, умінь та навичок використання наявних у загальноосвітніх навчальних закладах інформаційно-комп’ютерних комплексів для розв’язання професійних завдань.

Зміст навчального предмету, можливості комп’ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі інформаційно-комунікативних технологій визначають методичні прийоми використання комп’ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів. Досвід застосування комп’ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принципи, яких слід дотримуватись при плануванні і проведенні уроку з використанням ІКТ:

·        Адаптивність: використання комп’ютера потрібно пристосувати до індивідуальних особливостей дитини.

·        Керованість: у будь який момент вчитель повинен мати можливість скорегувати процес навчання.

·        Інтерактивності і діалогового характеру навчання.

·        Оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи.

·        Підтримка стану психологічного комфорту учня при спілкуванні з комп’ютером.

Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах навчального процесу: при поясненні нового матеріалу, узагальненні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок школярів. При цьому комп’ютер в руках вчителя може виконувати наступні функції:

·        джерела навчальної інформації;

·        наочного посібника;

·        тренажера;

·        засобу діагностики і контролю;

·        засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу;

·        обчислювальної машини та програвача.

Використання ІКТ на уроках дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням.

Використання ІКТ на уроці історії суттєво підвищує інтерес учнів до предмету, забезпечує високий рівень внутрішньої мотивації учасників навчально-виховного процесу, урізноманітнює методичний інструментарій вчителя, поліпшує якість і продуктивність уроку. Успішне впровадження в освітній процес комп’ютерних технологій можливий за умови відповідної кваліфікації вчителя, методичної доцільності та грамотності використання електронних засобів навчання, матеріально-технічного забезпечення школи і поетапності впровадження. На уроках, використовувати мультимедійні засоби навчання можна для візуалізації навчального процесу. Коли учень не тільки чує розповідь вчителя про якусь історичну особу, чи подію,а й бачить її намультимедійній дошці то працює слухова й зорова пам’ять, поліпшується процес запам’ятовування матеріалу, підвищується зацікавленість учнів, активізується пізнавальна діяльність дітей. Як свідчить практика, на уроках з використанням мультимедійних засобів навчання для демонстрації наочності, рівень справджуваності очікуваних результатів учнів підвищується на 38%, можливість самореалізації на 24%, а зацікавленість зростає на 50% порівняно з уроками на яких використовуються класичні форми візуалізації (паперові схеми, плакати, таблиці). Паралельно з демонстрацією зображень історичних осіб доцільно скласти психологічний портрет особи. Під час подібної форми роботи учні активно висловлюють свої думки, формується комунікативна компетентність, розвивається уважність та спостережливість, діти удосконалюють навички критичного мислення. Під час міні дискусій, які часто виникають в процесі подібної роботи вихованці вчаться чітко формулювати свою думку, та аргументовано відстоювати її, висувають гіпотези, що є дуже важливим вмінням в процесі залучення учня, в майбутньому, до дослідницької та пошукової роботи. На етапі формулювання теми і завдань уроку доцільно використовувати уривки з художніх чи науково-популярних фільмів, які на сьогоднішній день доступні в глобальній мережі Інтернет для кожного користувача. Напередодні перегляду уривку варто поставити перед учнями запитання:

- Про яку історичну (подію, особу, явище) йде мова?

- Яке відношення вона може мати до нашого уроку?

- Чому важливо нам знати про неї?

Відповідаючи на запитання учні самостійно визначать тему уроку, сформулюють завдання, проводять історичні паралелі з сучасністю й встановлять актуальність та важливість даного матеріалу загалом для людства та особисто для себе. Згодом, коли учні набудуть необхідного рівня вмінь та навичок роботи з візуальними джерелами даний прийом можна використати при постановці проблемного питання. Слід зазначити, що відео фрагмент не повинен тривати більше 2-3 хвилин, має чітко стосуватися теми і містити в собі максимум інформації необхідної для відповіді на поставлені запитання репродуктивного чи творчого характеру. Візуальні матеріали доречно використовувати під час перевірки домашнього завдання, чи закріплення і корекції здобутих знань. Тут в пригоді може стати вправа «Реконструктор». Вчитель завчасно складає хронологічну таблицю чи причинно-наслідкову схему і в ній, або залишає пропущені місця, які потрібно заповнити, або допускає помилки які, учням слід виправити. Ця вправа сприяє активному впровадженню в практику колективних форм роботи, адже такі завдання учні можуть виконувати як індивідуально так і в парі чи групі. Третім кроком запровадження в практику викладання вчителя історії ІКТ є робота з аудіовізуальними джерелами. В першу чергу це науково-популярні і документальні фільми та телепередачі, карикатури, агітаційні плакати та інше. Аудіовізуальне джерело не просто ілюструє новий матеріал, що викладає вчитель, а надає учням інформацію на основі якої вони ознайомлюються з подіями відповідного історичного періоду, діяльністю певних історичних осіб, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, аналізують та інтерпретують навчальний матеріал, співставляють інформацію певного відео фрагменту з матеріалом підручника, змістом писемних джерел, власним життєвим досвідом. Вчитель, при підготовці до уроку з використанням аудіовізуальних матеріалів, може використати вже готовий, відповідно адаптований для сприйняття учнями, відео сюжет, це фільми з серії «Історія України», фільми телеканалу «Діскавері», «Час і війни», «Так зароджувалась імперія», «Невідома Україна», матеріали електронного посібника «Компас», «Уран», «ВікіОсвіта». Або самостійно створити потрібний продук, скориставшись цікавими фрагменти художніх фільмів, телевізійних ток-шоу, таких як «Суд історії», «Україна іридента», фрагментами лекцій викладачів Київського національного університету ім. Т.Шевченка, Київського педагогічного університету ім. Драгоманова, Московського державного університету, записи яких є загальнодоступними в глобальній мережі, записи промов відомих історичних осіб, кінохронікою та відповідною комп’ютерною редакційною програмою. Тривалість відео фрагменту не повинна перевищувати 10-12 хвилин, має комплексно охоплювати тему яка досліджується. На попередньому уроці учні можуть отримати випереджальне домашнє завдання, ознайомитись з відповідним параграфом підручника, (якщо зміст відео фрагменту суперечить, або полемізує з матеріалом підручника), прочитати певну статтю, чи опрацювати писемне джерело з відповідною тематикою, для того, щоб діти орієнтувалися в предметі дослідження і були не пасивними глядачами, а активними учасниками, творчого процесу роботи з аудіовізуальним матеріалом. Перед початком перегляду учні об’єднуються в пари і отримують картки з запитаннями на які вони спробують дати відповіді після ознайомлення з відео чи презентаційним матеріалом. Запитання можуть бути репродуктивного (Коли? Хто? Скільки? Де?) і творчого характеру (До яких наслідків може призвести дана подія? Як би ви вчинили перебуваючи на місці цієї особи?), варто використати питання спрямовані на формування історичної емпатії, власного ставлення до певної події чи історичного діяча (Які риси або вчинки даної особи вам імпонують, а які ви осуджуєте?). Перегляд відеоматеріалу доречно розділити на дві частини, після 5-6 хвилин перегляду учні дають відповіді на перший комплекс запитань і роблять відповідні записи в конспекті, бажано в формі таблиці або схеми, потім продовжують перегляд відео сюжету, відповідають на решту запитань, формулюють відповідні висновки. Цей прийом дозволить спростити процес запам’ятовування, уникнути перевантаження дітей новими фактами, збільшить об’єм сприйнятої інформації. Вікові та фізіологічні особливості учнів 10-11 класу, наявність відповідного досвіду роботи з аудіовізуальними джерелами, створює сприятливі умови для одномоментного сприйняття юними дослідниками відеоматеріалу в цілому і подальшої продуктивної роботи з ним, але це не означає, що для старшокласників не можна розділяти сюжет на тематичні блоки. Рішення, щодо перегляду відео в цілому чи поділу його на декілька частин, приймає учитель, в залежності від методичної доцільності та завдань які поставлено на уроці. В подальшій практиці учні зможуть самостійно ставити питання до відео джерела і готувати власні аудіовізуальні матеріали для вивчення певної теми чи тематичного розділу. Таким чином вчитель зможе сформувати солідну відеотеку, суттєво урізноманітнити навчально-виховний процес, підвищити рівень навчальної мотивації учнів, поліпшити продуктивність і якість уроку.

На підсумково-узагальнюючих уроках, або ж на уроках формування вмінь та навичок учнів можна використати вправу «Знайди помилки в тексті». Найпростішим варіантом її використання може бути створена вчителем веб-сторінка за допомогою стандартної комп’ютерної програми «MSPublisher». На такій сторінці, яку вчитель може розмістити на шкільних комп’ютерах, надається інформація, що відповідає навчальній темі уроку і містить помилки. Неточності можуть стосуватися дат, імен, подій, назв тощо. Завдання учнів полягає в тому, щоб знайти помилки. Більш складним варіантом цієї вправи може бути знайдена веб-сторінка в Інтернеті, яка містить історичні помилки. Не менш цікавою є вправа «Переконуючі листи». Її виконання складається з двох етапів. На першому вчитель рекомендує учням ознайомитися зі змістом веб-сторінки, на якій міститься інформація, що стосується теми уроку. Після ознайомлення зі змістом учні повинні написати листа до автора статті з питаннями, що стосуються прочитаного. У цьому листі учні ставлять питання, щодо представленої автором інформації, джерел, використаних автором для написання статті, оціночних суджень і тверджень, інтерпретацій наведених фактів. Вправу можна ускладнити й виконати «вживу». Для цього потрібно знайти в Інтернеті сайт з історичними статтями, які передбачають можливість коментувати прочитане. Але це стає можливим, якщо учні володіють достатнім рівнем комп’ютерної грамотності. Вправа «Дилема». Зміст даної форми роботи полягає в слідуючому: учні знаходять сайти, на яких розміщено інформацію з протилежними оцінками певного історичного явища, факту, чи історичної постаті, та порівнюють між собою аргументи які наводять автори статей на підтвердження своїх оціночних суджень. У процесі порівняльного аналізу я можу поставити перед учнями наступні питання:

·        Чию точку зору стосовно обговорюваних подій ви схильні поділяти?

·        Які аргументи, наведені автором, вас переконали? Чому?

·        Чи могли б ви прийняти іншу точку зору?

·        Які аргументи повинен навести автор протилежної інтерпретації, щоб вас переконати?

Зміст цих вправ вчитель може вільно варіювати в залежності від методичної доцільності, комп’ютерної грамотності та рівня навченості своїх учнів. Модифікувати, ускладнювати чи спрощувати завдання, форму і зміст роботи. Організовувати виконання вправ як індивідуально, так і групами учнів.

Важко уявити урок історії без роботи з історичною картою. Я думаю, що для кожного вчителя історії знайома ситуація коли школа не забезпечена необхідними картами, або термін їхньої експлуатації вийшов, ще до вашого народження, учні не можуть або не хочуть купувати контурні карти й атласи і дані фактори суттєво утруднюють процес формування просторової компетентності учнів, без якої навчально-виховний процес на уроках історіє буде не повним та не якісним. В такій ситуації нам на допомогу може прийти соціальний сервіс Веб 2.0. одним з них є Вікімапія (http://wikimapia.org). Це сайт, на якому карта світу створена на основі фотографій, зроблених з космічного супутника. Масштаб карти дозволяє побачити не тільки власний будинок чи школу, але й доволі дрібні об’єкти (автомобілі, дерева,). У меню «Вид» користувач може обрати декілька видів карт, як то «Фізична мапа», або ж просто «мапа». Остання має вигляд контурної карти. Кожен користувач зареєстрований на цьому сайті може позначити на карті світу відомі йому об’єкти та вносити інформацію про них. Крім текстового матеріалу користувачі можуть додавати до опису ще й фотографії. Перший варіант використання цього соціального сервісу – скористатись власне картою та візуальною інформацією, занесеною на сайт іншими користувачами. Це можна зробити двома способами: просто подорожувати по карті до потрібного місця або ж спробувати через функцію пошуку, не втрачаючи часу, опинитися в потрібному місці. Наприклад на уроці з історії Стародавнього Світу при вивченні теми «Ахейська цивілізація» мені потрібно всього лише ввести в меню пошуку слово «Троя», щоб учні прямо на уроці опинилися над давнім містом і могли розглянути його з висоти пташиного польоту. Цифрові фотографії руїн міста, театру, вимощених вулиць дозволить підняти на більш високий рівень принцип використання наочності на уроках, адже ілюстрації будь якого з існуючих підручників не можна порівняти з тим, що можуть спостерігати діти на екрані проектора. Тут навіть можна побачити реконструкцію великого дерев’яного коня, якого за порадою Одіссея зробили греки, щоб захопити Трою.

Не слід забувати про значний виховний потенціал ІКТ, які дозволяють позитивно впливати на формування естетичних смаків учнів, залучати дітей до ознайомлення з світовою та національною культурною спадщиною через організацію заочних екскурсій музеями світу. «Віртуальну екскурсію» в якості форми уроку слід віднести до такої доволі поширеної категорії нестандартних уроків, як «уявні екскурсії», назва яких визначається темою і специфікою навчального матеріалу. За своєю дидактичною метою ці заняття можуть бути віднесені до уроків засвоєння нових знань, коли вчитель перетворюючись на екскурсовода, «веде» школярів-туристів по визначних місцях або запрошує завітати до уявного музею. Знайти електронні адреси сайтів музеїв України можна знайти на головній сторінці порталу «Музейний простір України» (http://museum/). У розділі «Найкращі сайти» розміщено відцифровану експозицію Одеського державного археологічного музею та Національного заповідника «Херсонес Таврійський, «Віртуальний музей посмертної маски» та інші. Віртуальний ресурс дозволяє побувати в Ермітажі, Луврі, в Британському національному музеї, та Іспанському музеї «Прадо». Враховуючи, що уроки з історії культури є методично складними і викликають не аби які утруднення в процесі їхньої підготовки, особливо в контексті відбору та систематизації наочного матеріалу, що має велике пізнавально-виховне значення, заочні екскурсії стануть надійним помічником вчителя і дозволять йому перетворити урок переповнений фактичним матеріалом на цікаву та захоплюючу мандрівку від якої діти й сам вчитель отримає масу позитивних емоцій та морального задоволення.

Залучаючи ІКТ в навчально-виховний процес, варто пам’ятати, що індивідуалізація зводить до мінімуму обмежене в навчальному процесі спілкування викладачів та учнів, учнів між собою, пропонуючи їм спілкування у вигляді «діалогу з комп’ютером». Це призводить до того, що учень, активно не користується живою мовою, надовго замовкає при роботі з засобами інформатизації освіти в особі освітніх електронних видань і ресурсів, що особливо характерно для дітей які навчаються дистанційно. Активізується процес згортання соціальних контактів, скорочується практика соціальної взаємодії, спілкування, погіршується комунікабельність. Колосальні обсяги інформації які подаються деякими освітніми електронними ресурсами та виданнями, такими як електронні довідники, енциклопедії, Інтернет портали, не тільки перевантажують учнів, а ще й відволікають увагу від основного предмета вивчення. Порушення правил роботи з комп’ютерною технікою негативно впливає на здоров’я та самопочуття представників підростаючого покоління. Далеко не усі школи належним чином забезпечені технічними засобами навчання, а відтак реалізація даної концепції в необхідному обсязі просто унеможливлюється. А тому слід пам’ятати, що ІКТ компетентність педагога, методична доцільність та дидактична грамотність є запорукою успіху педагогічного процесу, не виключенням є і процес використання ІКТ на уроках історії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беспалов П.В. Компьютерная компетентность педагога в контексте личностно-ориентированного обучения // Педагогика. – 2003. – №4. – С. 45-50.

2. Гевал П.А. Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів. // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2000. – №3. – С. 33-34.

3. Гончаров А. усна історія як історичне джерело / А. Гончаров [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: old.pinchukfund.org/storage/students/works/2008/264.doc

4. Гордон Драйден, Джаннет Вос. Революція в навчанні. – Львів, 2005. – 541 с.

5. Гриценчук О. Реалізація громадянської освіти засобами ІКТ у міжнародній практиці // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2007. – №3 – С. 42-47.

6. Грицька Т.С. Етапи формування та види інформаційних компетентностей учнів // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2010. – №1 – С. 41-43.

7. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // історія в школах України. – 2004. – №2. – С.3.

8. Методика навчання історії в школі // О.І. Пометун, Г.О. фрейман. – К., 2005. – 328 с.

9. Худобець О. Інтернет і підліток – культура спілкування та залежність // історія України. – 2006. – №17. – С. 18-22

10. Цимбаленко Г., Щербаченко В. Розвиток громадянської культури учнів за допомогою Інтернет форумів // Вісник програм шкільних обмінів. – 2004. – №22. – С. 14-19.

 Колісніченко С.В., вчитель історії та правознавства

Інформаційно-освітній простір –

новий вимір освітнього простору:

перевагита недоліки

 Потреби сучасного життя зумовлюють пошуки нових форм організації навчально-виховного процесу, зокрема – занять із світової літератури. Використання комп'ютерних технологій та Інтернету є одним із інноваційних засобів  вивчення літератури, який дозволяє стимулювати інтерес учнів до художніх творів і вивільнити чимало часу для творчої співпраці вчителя та учня. Звичайно, варто пам'ятати, що постійними компонентами у процесі літературної освіти школярів залишається  літературний текст як естетичне явище та  діалог, організований учителем: художній текст – читач, читач – автор, художній текст – автор – читач.

Упровадження сучасних інформаційних технологій на заняттях світової літератури стає однією з актуальних проблем методики викладання предмета. Є численні факти того, що вчителі-словесники  вважають, що використання комп'ютерів – справа лише вчителя  інформатики. Проте практична діяльність кращих учителів світової літератури переконує в тому, що сьогодні і вчитель-словесник   зобов’язаний вміти користуватися сучасними засобами навчання, насамперед, для того, щоб забезпечити одне з найголовніших  прав  дитини  –  право  на  якісну   освіту.   Оснащення   навчального кабінету комп'ютерною технікою і доцільне використання її на уроці літератури стає обов'язковим атрибутом сучасної школи.

Питання про те, у якій мірі використовувати ІКТ на уроках, стоїть особливо гостро у вчителя літератури. Адже словесник, перш за все, має справу з мистецтвом слова, працює над розвитком мовлення, залучає учнів до духовності й естетичних цінностей. Урок літератури насамперед повинен притримуватись читацькоцентричної моделі навчання.

Словесники остерігаються, щоб комп’ютер не витіснив учителя з уроку літератури; щоб яскравість медіа технологій не затулила роботу зі словом; щоб велика кількість наочного матеріалу не ускладнила завдання вивчення літератури; щоб глибокий аналіз тексту не підмінявся невиправданими інтерактивними методиками.

Поняття інформаційно-комунікативні технології (ІКТ) охоплює не лише комп’ютерні програми, а усі сучасні засоби комунікації : телебачення, мобільні телефони, Інтернет тощо.

У   школярів середнього та старшого шкільного віку використання ІКТ розвиває навички аналізу, класифікації та синтезу як найнеобхідніших мисленнєвих операцій, впливає на вміння виробляти тактику й логіку побудови умовиводів тощо. У такому разі безперечним є використання ІКТ та мультимедіа на уроці як чинник мислення та розвитку учня-читача.

На Заході пріоритетно ІКТ використовуються у вивченні курсу гуманітарних та суспільних наук. В Україні, навпаки, предмети гуманітарного циклу традиційно вважаються «некомп’ютерними предметами», отже, використання ІКТ, як правило, обмежується ілюстративними та наочними функціями. Учитель не ставить перед собою завдання дати учневі спеціальні пошукові знання, навчити навігації в інформаційному просторі – тобто формувати діяльнісно-ціннісний підхід до освіти й самоосвіти, компетенції читача, а обирає шлях демонстрації, унаочнення та контролю знань. Тоді як в основі інформаційних технологій лежить не ілюстративна функція, а смислове оформлення матеріалу, тобто створення такої демонстрації, яка направлена не на ілюстрування матеріалу, а на спонукання до пошуків відповіді на запитання.

Людський розум оперує асоціативними зв’язками, які поєднують в єдине ціле розрізнені людські знання. Ураховуючи, що література – це, насамперед, мова асоціації, метафори, а гіпертекст передбачає нелінійне сприйняття матеріалу, тобто побудоване на асоціації, то можемо припустити, що організація роботи з художнім текстом будується нелінійно, через метафоричне дослідження, що дозволяє учням обирати свій шлях пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту.

Включаються мисленнєві операції аналізу, синтезу з виходом на самостійні узагальнення й висновки. Діяльність учнів у системі ІКТ передбачає роботу з інтернет-бібліотеками, ілюстрування навчального матеріалу, обробку даних – дидактичні матеріали з екрану, використання відеоматеріалів, фрагментів теле-, художніх фільмів як основи формування інтерпретаційної культури учнів, що породжує новий жанр уроку – комп’ютерно-орієнтований урок. Дидактичні та композиційні можливості такого уроку полягають в урахуванні особливостей сприйняття сучасних підлітків та молоді (візуалізація сприйняття). Але «комп’ютер, передбачаючи роботу з текстом, реанімує (на відміну від телебачення, орієнтованого на зоровий образ) друкований текст і сприяє, у кінцевому підсумку, умінню читати… «користувачі перейшли на використання писемної комунікації у вигляді дисплею, котрий, на відміну від телеекрану, вибудовує світ образів подібно книжковому». Але текст на моніторі комп’ютера набуває ознак гіпертексту (книга в книзі), що характерно й для творів мистецтва, зокрема, літератури, постіндустріального суспільства. Гіпертекст  являє собою нову нелінійну форму знань, служить композиційною основою організації текстового простору в умовах електронного художнього дискурсу. З точки зору дидактичних можливостей «гіпертекст дозволяє зв’язувати текст, аудіо, фотографії, креслення, карти, картинки, що рухаються, та інші форми інформації в осмислене ціле, до якого може здійснюватися доступ за допомогою системи індексації, орієнтованої на конкретні ідеї, а не на конкретні слова в тексті».

Поняття «гіпертексту» дозволяє класифікувати урок літератури як навчальний гіпертекст, у якому вчитель пропонує текст художнього твору, літературно-критичні матеріали щодо його інтерпретації, асоціативні зв’язки типу «слово − символ – метафора», «епізод – герой – ідея», «ілюстрація – образ», «кінофрагмент – інтерпретація», «візуальний ряд – асоціативний ряд», «жанр в історичній ретроспекції – індивідуальні авторські особливості роботи в жанрі»   і т. п. Таким чином інформація на уроці вибудовується як на лінійному, так і на тематичному рівнях.

На це звертав увагу в своїх дослідженнях учений-методист В. Шуляр. Неодмінною ознакою гіпертекстовості стане використання ІКТ з метою розширення інтерпретаційного поля художнього твору: отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструкту на основі отриманої інформації, культурні зразки. Урок літератури вибудовується за моделлю мультимедіа-технологією, де відбувається об’єднання декількох видів інформації (текстової, графічної, відео, фото, анімаційної) для вирішення визначеної задачі. Тобто, це спосіб підготовки електронних документів, що включає візуальні, аудіоефекти й мультипрограмування різноманітних ситуацій під єдиним управлінням інтерактивного програмного забезпечення.

Навчальні матеріали, підготовлені на основі мультимедійних гіпертекстових технологій, мають ряд очевидних переваг: це новий рівень презентації навчального матеріалу, що пов’язане з використанням зорової та адитивної наочності. Крім того, сама гіпертекстова структурованість навчального матеріалу має власне дидактичне значення, бо є значно гнучкішою формою подачі матеріалу, яка дозволяє максимально враховувати індивідуальні особливості того, хто навчається: швидкість мисленнєвих процесів, спосіб сприйняття матеріалу  та ін. По суті, це створення власного навчального тексту на основі запропонованих концептів та конструктів, унаслідок чого процес навчання набуває творчого характеру. Вибудова уроку світової  літератури як гіпертексту дає широкі можливості для порівняння культурних зразків різних літератур та культур («Казка у світовому літературному процесі», «Балада у світовому літературному процесі», «Жанр сонету у світовій літературі», «Мандрівні сюжети», «Біблійні мотиви у світовому мистецтві» та інше»), що урізноманітнює тематику подачі матеріалу й вибудовує сприйняття культурних явищ як єдиний гіпертекст.

  Система навчання з поєднанням традиційних для уроку літератури джерел інформації, як художній текст, підручник на паперових носіях та нетрадиційних, як ІКТ та мультимедіа, отримала назву змішаної або компілятивної, котру умовно можна визначити як полімодальну модель інтеграції. Така система навчання підвищує роль індивідуальної творчої пізнавальної діяльності учня і реалізується за певною схемою. Таким чином, вибудовується логіка ІКТ супроводу уроку літератури (додаток 1).

Найбільш оптимальними різновидами інтеграції літератури та медіаосвіти є:

1) тексти підручника;

2) дидактичні матеріали;

3) тексти художніх творів;

4) критична література;

5) періодична преса;

6) телевізійні передачі;

7) аудіо- та відеозаписи;

8) музичні твори;

9) довідкова та енциклопедична література;

10) освітні сайти;

11) електронні підручники та посібники.

У цілому урок-гіпертекст отримує структуру нелінійних взаємозв’язків «учитель-словесник – учень-читач – літературно-мистецький матеріал – джерела комунікації» (синергетична складова), уключає систему цінностей (аксіологічні засади), які закладено в розглядуваний матеріал, щоб кожному суб’єктові літературної освіти досягти свого вершинного результату (на сьогодні), рухаючись далі вперед (акмеологічні основи).

Отже, гіпертекст є об’єднуючим системо-утворювальним чинником нелінійної організації інформації, що дозволяє зробити урок компетентнісно-діяльнісним із урахуванням формування в учителя й учня здатності жити і діяти в синергетичному просторі, робити вибір таких методів і прийомів, форм навчання, літературно-мистецьких матеріалів, інтернет-джерел тощо, які забезпечать кожному особистіснозорієнтоване зростання, кваліфіковане осягнення тканин художнього твору, побудову аксіологічної моделі свого майбутнього життя.

         Використання можливостей платформи http://ru.padlet.com  дозволяє поєднувати  різні види інформації і може бути використане   як під час підготовки домашнього завдання із світової літератури, так і під час уроку. Намагаюсь на таких платформах викладати матеріали  не лише програмові, а й такі, що можуть зацікавити учнів до подальшого самостійного знайомства з творчістю письменника: відео фрагменти,  буктрейлери,  освітні фільми, аудіозаписи літературних творів і т.п.

         Матеріали, які зібрали учні під час роботи над проектом «Вічні образи в світовій літературі» також розміщені на даній платформі і  викладені в мережу Інтернет  http://ru.padlet.com/miv1711/c96s1l29rfxb.

Інші матеріали для уроків додаткового читання чи програмового вивчення художніх творів розташовую в соціальних мережах, щоб учні могли ними користуватись. За останні півроку мною створені і розташовані в мережі такі матеріали:

1.Урок додаткового читання. 

     Гі де Мопассан http://ru.padlet.com/miv1711/9jurd06l8evc

2.     Завдання шкільної олімпіади http://ru.padlet.com/miv1711/ntkf98m0tv1o

3.     Вічні образи у світовій літературі http://ru.padlet.com/miv1711/c96s1l29rfxb

4.     О.С.Пушкін http://ru.padlet.com/miv17111/94kjoojhsb61

5.     М.Ю.Лермонтов http://ru.padlet.com/miv17111/jgtq3w6dxbdr

6.     М.В.Гоголь http://ru.padlet.com/miv17111/j80u4hevp6ml

7.     Вольтер. http://ru.padlet.com/miv1711/czfi7ztm828w

8.     Стендаль http://ru.padlet.com/miv1711/h2f5hs2dng44

Підготувала вчитель

світової літератури

Вітко М.І.

Інформаційно-освітній простір– новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційно-комунікаційні технології розглядаються як важливіший компонент загальної освіти, що відіграє велику роль у розв’язанні пріоритетних завдань навчання та виховання – у формуванні цілісного світогляду, навчальних, комунікативних та комунікаційних навичок, основних психічних якостей учнів. Широке застосування комп’ютерних технологій в освіті поступово, але досить впевнено, стає найважливішою деталлю навчально-виховного процесу школи.       

Переглядаючи та вивчаючи досвід та успіхи найбільш розвинених країн світу в галузі науки, виробництва, нових технологій свідчать про необхідність перебудови системи освіти у напрямку створення умов для особистості, яка має вільно проявляти свої здібності, розвиватися відповідно до своїх нахилів. Перед сучасною школою постало завдання адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві через формування відповідних компетентностей у процесі навчання. Щоб стати людиною XXI століття, сучасному учневі необхідно не лише оволодіти базовими комп'ютерними навичками, але й навчитися збирати та аналізувати інформацію, синтезувати нові знання, ефективно співпрацювати з людьми різних культур.
         Використання ІКТ у навчальному процесі відкриває широкі перспективи у вивченні дисциплін шкільного курсу. З'являються можливості розширення змістового наповнення предметів, опрацювання великих обсягів навчальної інформації, яка стає доступнішою для сприймання, використання інтерактивних методів навчання.
      Інформатизація суспільства істотно змінила систему освіти та підходи до навчання. Але слід зауважити, що у  процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання допомагає досягти освітніх цілей. Власно кажучи, важливим стає питання навчитися правильно, оптимально і без шкоди для здоров’я застосовувати комп’ютер.

Висвітлення проблем, пов'язаних із використанням сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі початкової школи, розкрито в роботах вітчизняних та російських дослідників М.М. Левшина., М.І. Жалдака, Ф.М. Ривкінд, М.К. Гольцмена, Н.В. Макарової, В.І. Варченко, Л.М. Фуксон; зарубіжних дослідників Д.Г. Клементса, К. Хохмана, Т. Оппенхеймера, С. Пейперта та інших.

Можливості  сучасного  уроку  й  системи освіти  загалом  значно  розширюються  завдяки використанню  мультимедійних, інтерактивних технологій, Інтернету. Сьогодні  перед  педагогами  стоїть  важливе  завдання  - виховати  та  підготувати  молодь, здатну  активно  включатися  в  якісно  новий  етап розвитку  сучасного  суспільства, пов’язаний  з  інформацією. Нині  дитина  опановує комп’ютер  раніше, ніж  навчається  грамотно  писати чи  критично  читати.

Саме використання  ІКТ  дає  нам можливість  змінити  зміст  освіти  та сприяє :

·        кращому  сприйняттю й  засвоєнню  дітьми  навчального  матеріалу;

·        зростанню  інтересу  до  пізнання;

·        індивідуалізацію  навчання;

·        розвитку  творчих  здібностей  учнів;

·        скороченню  видів  роботи, що стомлюють дітей;

·        використанню  різних  аудіовізуальних  засобів (музики, графіки, анімації) для  збагачення  змісту  і  посилення  мотивації  навчання;

·        більш  динамічній  подачі  матеріалу;

·        формуванню  в  учнів адекватної самооцінки  та  створенню  умов  для  самостійної  роботи;

·        самоосвіті  й  самовдосконаленню  особистості  учня  й учителя;

·        засвоєння  і учнями, і учителями  нових  важливих  знань, умінь, навичок.

До того ж  ІКТ  використовують  в усіх видах  урочної  й позаурочної  діяльності, починаючи з 1-х класів, при  цьому розширюючи  можливості  навчально-виховного процесу, забезпечуючи  нові шляхи подачі  інформації, даючи  можливість для  випробовування  власних  ідей  і  проектів,  для вивчення й  викладання  предметів  у початкових  класах (математики, української мови, читання та ін.).

Найпростішою  й  найпоширенішою  на сьогодні програмою, яка допомагає  вчителю урізноманітнити  урок, є прикладна програма  Power  Point. Як показує практика, використовувати  комп’ютерні  презентації  можна на уроках будь-якого  типу (урок  вивчення  нового  матеріалу, урок закріплення  знань, умінь, навичок; урок контролю знань,умінь, навичок; нестандартний урок; інтегрований урок; комбінований  урок). Головне, щоб поданий  матеріал  відповідав  принципам  науковості, наочності, був поданий в обсязі, що відповідає  дидактичній  меті. Також доцільно застосовувати  їх під час  проведення тематичних перевірок. Між тим використання  презентацій  залежить  від  творчого  потенціалу  вчителя та програмного  забезпечення, яким він користується.

Практикою доведено, що використовувати презентації доцільніше на уроці математики під час усного рахунку, математичних диктантів, роботі з геометричним  матеріалом, тестуванні, логічних вправах і задачах тощо; на уроках української мови – під час зорових диктантів, роботі з деформованими текстами, словникових диктантів, вправ на увагу, при списуванні, складанні опису картин, зображень тощо; на уроках читання -  під час різних видів  словникової  роботи, розгляді картин, зображень,портретів письменників, ребусів, кросвордів, тестуванні; на уроках «Я і Україна» - під час навчально-пізнавальних ігор, розгляді малюнків, фото, схем, ілюстрацій, ребусів, кросвордів, тестуванні тощо; на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання – під час розгляду картин, малюнків, схем, обговоренні технологічних карт тощо.

Але слід пам’ятати, що  презентації – це  лише  інструмент (один  із багатьох  інших інструментів вчителя на уроці), а тому недоцільно презентацію робити важливішою за урок, штучно  «підганяти» весь урок під презентацію.

Структура уроку  при цьому не повинна  принципово  змінюватися. В уроці  із презентацією, як і в будь-якому  іншому, мають  бути наявні  всі основні етапи, змінюватися може  лише їх тривалість. Презентації  використовують  на різних етапах уроку: актуалізації знань, перевірки домашнього  завдання, ознайомлення з новим матеріалом, закріплення, узагальнення та систематизації знань. Досвідчені  вчителі, які вже звикли  до використання  презентацій, впевнилися, що  на таких  уроках  доцільно  збільшити  час  на проведення  етапу  мотивації, адже  завдяки презентації  можна  збільшити  його пізнавальне  навантаження. А, як відомо, правильно мотивовані  учні легше й  з  більшою  охотою  здобувають  знання, прагнуть до творчої  діяльності.

Використання  презентацій  допомагає  урізноманітнити   й  етап  актуалізації знань, адже запитання  можна  ілюструвати  графічними  об’єктами, анімацією, звуковим супроводом, можна подати кілька  слайдів із  попередніх  уроків, з кросвордами, ребусами тощо. На етапі  пояснення нового матеріалу  можна  використовувати  фото-, аудіо-, відеофрагменти, гіперпосилання   для  зміни  послідовності  показу, що дає  вчителю  змогу на свій розсуд  змінювати  хід бесіди, акцентувати  увагу  на  найскладніших  моментах  уроку  залежно  від сприйняття  матеріалу  учнями  і від ситуації  на уроці. На слайдах  доцільно  подати  лише основні  думки, визначення, дати і назви подій, формули, графічні, фото-, аудіо-, відео фрагменти тощо. Виділити  ті  елементи, до  яких  слід  привернути  увагу  учнів. Подати  той самий  матеріал  у  різних  формах, на різних прикладах. Для етапу  закріплення  знань можна  дати  ілюстровані  запитання, завдання  для  групового  або  індивідуального  виконання, запропонувати  учням  самостійно  прокоментувати  вже показані  слайди (які вчитель  демонстрував  на етапі  пояснення  нового  матеріалу).

  

ПЕРЕВАГИ використання ІКТ:

Практика доводить, що при активному використанні ІКТ досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції в області комунікації: вміння збирати факти, їх зіставляти, організовувати, висловлювати свої думки на папері і усно, логічно міркувати, слухати і розуміти усну та письмову мову, відкривати щось нове, робити вибір і приймати рішення.

Так, вже у початковій ланці вони допомагають дитині побачити своїми очима незвичайний і різноманітний світ рослин і тварин, наповнити клас звуками лісу, дзюрчанням струмка, що дозволяє перенестися в лоно природи. Якщо  учень  побачить рух Землі навколо Сонця, рух Сонячної системи, то йому буде легше уявити принципи роботи об'єктів.

Також застосування нових інформаційних технологій у традиційному початковому навчанні дозволяє диференціювати процес навчання молодших школярів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, дає можливість творчо працює вчителю розширити спектр способів пред'явлення навчальної інформації, дозволяє здійснювати гнучке управління навчальним процесом, є соціально значущим і актуальним.

Демонстраційний матеріал, досліди, ігрові завдання, тести, поміщені на дисках, допомагають урізноманітнити під час уроків види діяльності дітей, перевірити суму отриманих знань, дає можливість дитині самостійно працювати на комп'ютері.

Спостереження показали, що такі уроки із застосуванням інформаційних технологій викликають великий інтерес в учнів, яка виражається у зростанні кількості питань, що задаються дітьми, а так само в пошуку відповідей на складні запитання. Зростає кількість учнів, які готують самостійно додаткову інформацію до уроку. Дані уроки також сприяють формуванню комп'ютерної грамотності.

Підготовка до уроків з використанням інформаційних технологій вимагає більшого часу, ніж звичайний урок, але це не можна назвати недоліком, так як дані уроки значно ефективніше звичайних. Як показує практика, з усіх існуючих технічних засобів навчання комп'ютер найбільш повно задовольняє дидактичним вимогам, оскільки володіє цілим рядом додаткових можливостей, що дозволяють управляти процесом навчання, максимально адаптувати його до індивідуальних особливостей учнів.

Грамотне використання будь-яких засобів інформаційних технологій на уроках тягне за собою розвиток особистості дитини: інтелекту, пам'яті, уваги і т.д. Використання інформаційних технологій на уроці є потужним мотиваційним стимулом. Але в той же час, необхідно розуміти, що збільшення часу безпосередньої роботи за комп'ютером молодшого школяра ініціює низку негативних наслідків: перезбудження нервової системи, втому очей, статистичне напруження м'язів спини і шиї, загальну стомлюваність організму. Тому, якою б привабливою не була навчальної діяльність з використанням комп'ютера на уроці, необхідно суворо дотримуватися встановлених санітарних норм.

Література :

·        Л.Пономаренко. Мультимедійна  підтримка  навчального  процесу / Початкова  освіта, №1-2, 2012, ст.16

·        М.Кітаєва. Використання  мультимедійних  технологій / Початкова освіта, №38, 2011, ст.7

·        Н.Петлюшенко.Упровадження  комп’ютерних технологій у початковій  школі./ Початкове навчання і виховання, №1, 2012, ст.12

·         Н.А.Кошель .Використання  ІКТ  у початковій  школі . Підбірка матеріалу.

·        Матеріали інтернет-ресурсів

                                             Підготувала

вчитель початкових класів

                                                      Деменковець Л.С.

Інформаційно-освітній простір– новий вимір освітнього простору: переваги та недоліки

Освіта на сучасному етапі, як і суспільство взагалі, вступила в нову еру — еру інформатизації та інформаційних технологій. Відповідно, постала потреба не тільки активного впровадження інформаційних технологій, але й ефективної їхньої інтеграції з іншими навчальним галузями.

Дидактичні проблеми і перспективи використання інформаційних технологій у навчанні досліджувала І. В. Роберт, психологічні основи комп'ютерного навчання визначив Ю. І. Машбіц, систему підготовки педагога до використання інформаційної технології в навчальному процесі запропонував і обґрунтував М. І. Жалдак. Американському вченому С. Пейперту належить ідея "комп'ютерних навчальних середовищ", на якій базується більшість сучасних навчальних комп'ютерних програм. Він досліджував можливості комп'ютера як засобу для розвитку розумової діяльності учнів.

Будувати кожен урок так, щоб у всіх учнів був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити й пізнавати, експериментувати, формулювати й перевіряти гіпотези — завдання сучасного вчителя. Без застосування ефективних педагогічних ідей, інноваційних методів та комп’ютерних технологій при підготовці таких уроків тут не обійтися. Тому поряд із традиційними методами обов'язково треба використовувати інноваційні, що можуть активізувати активну енергію учнів, направивши її в потрібне русло. Важливу роль відіграє «дозування» традиційних та інноваційних елементів. Воно залежить від безлічі факторів, зокрема рівня навченості учнів, рівня педагогічного досвіду, інтелекту вчителя. Комбінуючи на уроках інноваційні і традиційні методи роботи, я намагаюсь створювати умови для розвитку і саморозвитку особистості учня.

Це допомагає:

ü сформувати міцні базові знання учня;

ü навчити, де учень може знайти необхідну йому інформацію з теми, спрямувавши та скоординувавши його самоосвітню діяльність;

ü сформувати необхідні вміння, щоб школяр міг яко­мога швидше знайти необхідну інформацію із застосуванням новітніх інформаційних технологій;

ü розвинути в учнів уміння фільтрувати інформацію на предмет виокремлення актуальної та корисної;

ü формувати вміння опрацьовувати, обробляти, редагувати інформацію застосовуючи сучасні інформаційні технології; аналізувати її, визначаючи закономірності, та, використо­вуючи їх, прогнозувати й робити висновки;

ü  формувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору;

ü  формувати вміння генерувати власні оригінальні думки та ідеї.

Вважаю, що не тільки інтеграція навчальних предметів, але й інтеграція традиційних та інноваційних методів і прийомів дозволяють успішно реалізувати більшість завдань, які ставить учитель, готуючись до уроку.

Сутність використання  інформаційних технологій на уроках трудового навчання

Передавання знань є складовою людської діяльності, тому застосування новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлені двома чинниками. З одного боку, це необхідність підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого - необхідність більш ефективної передачі знань, до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у ЗНЗ, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

Сьогодні гострою є потреба розробки і впровадження нових технологій формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення в цілому. Впровадження ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі  «1 учень - 1 комп’ютер» основною метою ІКТ навчання є підготовка учнів до життєдіяльності, яка відповідає умовам інформаційного суспільства. Педагогічним завданням ІКТ навчання є підвищення якості, інтенсивності і ефективності уроку; розвиток творчості учня; формування інформаційної культури учня.

Технології повинні бути наповнені предметним змістом: вони мають стати для школяра засобом, який полегшує процес набуття нових знань і вмінь.

Використання на уроках трудового навчання  ІКТ  дає ряд переваг:

-                   економія часу;

-                   можливість багатогранної і комплексної перевірки знань учнів;

-                   підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального процесу до уроків;

-                   можливість учневі обирати свій темп роботи;

-                   самостійність роботи та ін.

Використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій допомагає вирішувати наступні задачі:

-                   забезпечення диференційного підходу до навчання;

-                   організація колективної та групової  роботи;

-                   підвищення наочності уроків трудового навчання  (використання ілюстративного матеріалу, схем, статистичних даних);

-                   моделювання процесів, що вивчаються (інтерактивні плакати, відео фрагментів; презентацій; рекламних роликів; ТВ – програм);

-                   пошук інформації з різноманітних джерел (використання мультимедійних енциклопедій, відкритої багатомовної мережевої енциклопедії  Вікіпедії; електронних підручників)

-                   забезпечення зворотного зв’язку, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу (тести різних рівнів, як на CD – дисках,  так і тренажерів, випробуваних тестів ресурсу Internet);

-                   пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

-                   забезпечення між предметних зв’язків при викладанні (інформатика робота з програмами – Power  Point, Microsoft Word, Excel, Publisher, WinRAR ).

ІКТ одна із основних видів креативних технологій, важливою властивістю якої є інтерактивність, що надає користувачеві можливість зворотного зв'язку, можливість підвищити зацікавленість до предмету (за допомогою анімації, показу відеороликів, красивих зразків виробів), можливість використання різноманітних прийомів та методів при проведенні уроків та сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Враховуючи все вище сказане можна підсумувати, що використання інформаційно-комунікаційних технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує ефективність освіти, готують молоде покоління до життя в інформаційному просторі,  дає можливість для розвитку творчого потенціалу учнів.

Переваги та недоліки використання ІКТ в навчанні

Очевидно, що навіть слабо підготовлений вчитель має переваги над самим досконалим комп'ютером. Справа в тому, що міжособистісні взаємовідносини не вдається формалізувати за допомогою алгоритмів. Сьогодні погляди, смаки та ставлення до подій, що відбуваються, формуються у підростаючого покоління переважно під впливом засобів масової інформації, комунікації, освітніх інформаційних технологій, що викликає необхідність актуалізації питання комп'ютеризації освіти. Цій важливій проблемі пильну увагу приділяють не лише діячі освіти, а й психологи.

Позитивні сторони використання ІКТ:

- Забезпечують високий рівень інтерактивності між учнем і матеріалом.
- Можна розробляти і вдосконалювати різноманітні навчальні стилі і взаємодії, що стало можливим завдяки застосуванню інтерактивного відео.
- Формат CD дисків забезпечує великі об'єми для зберігання інформації, що стимулює навчання, яке включає перегляд значних баз даних (текстів, графіки, відео).
- Існує можливість підключення через мережу, що значно заощаджує час і гроші.
- Об'єднує звук та зображення з навчанням на базі ПК.

- Ціни на технічне забезпечення для систем мультимедіа та на СD-диски порівняно низькі.

- Приваблює значну кількість користувачів, які навчаються.

- Збереження даних у цифровому форматі надає більших можливостей для навчання, матеріал може розглядатися покроковo з різними рівнями деталізації.
- Різна швидкість показу (відтворення) дозволяє аналізувати рух, або окремі кадри, доповнювати коментарями тексти, графіку, стоп-кадри, зображення рухів у динаміці.
- Сприяє мотивації та заохоченню учнів.

- Є можливість одержати доступ до будь-якого відеокадру або їхній послідовності практично миттєво.

- Використовуючи гнучкість інтерактивного відео, в межах потужності даного засобу подання інформації, можна створювати різноманітні варіанти переміщень статичного та динамічного відео, графіків, аудіо треків.

- Можна передавати і подавати інформацію в чіткому і структурованому вигляді, зберігаючи гнучкість.

- Інформацію легко поновлювати і конвертувати в інші формати.
- Порівняно легко навчитися працювати з електронною поштою і дискусійними форумами.
- Учень може сам вибирати темпи та час освоєння матеріалу.

- Скорочується час, витрачений на заняття, відповідно залишається більше часу для роботи та відпочинку.

Недоліки використання ІКТ:

- Кожному учню необхідний доступ до комп'ютера.

- Потрібне спеціальне обладнання для роботи програм .

- Розробка може вимагати значних фінансових затрат та затрат часу.

- Internet надає величезну кількість інформації, яка може збивати учнів.

- Стандарти знаходяться у стадії розробки і поки що не можна визначити, хто буде займати  провідні позиції.

- Системи мультимедіа представляють насичене інформацією середовище і для того, щоб  експлуатувати їх у повному обсязі, потрібний добір значної кількості матеріалів.
- Доступ із робочого столу до технічного забезпечення може бути проблематичним, зокрема, в корпоративних мережах.

- Невисока якість зв'язку.

- Неможливе передавання особистого відношення або поведінки.

- Для декого з учнів важко сприймати інформацію з екрана.

- Практично відсутні мультимедійні програми українською мовою.

- Не розроблена методика використання в освіті.

Застосування інтерактивних технологій  для розвитку творчих  здібностей учнів на уроках трудового навчання

 Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. визначає головною метою освіти «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства». Саме тому в національній системі освіти пріоритетним напрямком є особистісний розвиток, який пов’язаний із формуванням творчого потенціалу, розвитку творчих здібностей.

Розв’язання даної проблеми в процесі трудового навчання пов’язане з доцільним використанням різних методів і засобів, у тому числі, і застосування ІКТ.

Однією з найголовніших ознак творчої людини дослідники вважають наявність здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні надбання людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання, це синтез властивостей людини, її рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду діяльності та обумовлюють рівень результативності цієї діяльності.

Творчі здібності пов’язуються з створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів, методів отримання інформації та реалізації її у практичній діяльності.

Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом використання в навчанні сучасних педагогічних технологій у поєднанні з інформаційними засобами, які забезпечують цілісний розвиток особистості, становлення її творчого потенціалу.

Використання ІКТ в освіті – це широке впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, та створення можливості легкого доступу учнів до практично необмеженого обсягу інформації та її аналітичної обробки, підсилення інтелектуальних можливостей, створення умов для перебудови їхньої пізнавальної діяльності.

Інформаційні технології забезпечують інтерактивність навчання, що сприяє врахуванню індивідуальних особливостей учня під час формування творчих здібностей. Інтерактивне навчання сприяє формуванню атмосфери співробітництва та взаємодії. В міру того як учень просувається в навчанні, комп’ютер аналізує його відповіді, і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття. Інтерактивне навчання передбачає моделювання різних ситуацій, використання ігор, вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації, тобто учень приймає обґрунтовані рішення з елементами творчості. В умовах інтерактивного навчання є можливість організувати диференційоване навчання, котре максимально враховує умови  формування творчих здібностей учнів.

Комп’ютер дозволяє більш широко використовувати міжпредметні зв’язки. Праця в навчальних майстернях стає більш усвідомленою, а значить і творчою. Уміння в процесі практичної роботи застосовувати знання фізики, хімії та інших природничих наук свідчать про їхнє глибоке розуміння. Крім того, багатофакторність системи, науковий підхід, багатий інструментарій, великий обсяг електронної довідкової інформації, залучення мультимедійних засобів дозволяють досягнути вдалого поєднання ігрової, пізнавальної та експериментально-дослідницької активності. Ефективність раціонального використання інформаційних технологій обумовлюється, ще й тим, що скорочується час вивчення теоретичного матеріалу програми. Вивільняється час до творчої практичної роботи, усунення прогалин у знаннях, актуалізації раніше вивченого матеріалу. У разі виникнення труднощів учень за допомогою комп’ютера може самостійно швидко знайти необхідну інформацію й повторити її. Використання ІКТ у процесі трудового навчання, створює можливість для більш предметного ознайомлення школярів із технікою (в тому числі комп’ютерною) та її використанням у сучасному виробництві. Це сприяє розширенню в учнів кругозору, розвитку обізнаності в різних сферах людського життя, бачення проблем сучасного виробництва та життя. Творча людина не обмежується якимось одним видом діяльності, вона повинна бути компетентною в широкому колі питань. Використання інформаційних технологій у трудовому навчанні пов’язане з вирішенням низки дидактичних питань, спрямованих на глибоке засвоєння змісту навчального матеріалу, використання наочності, організацію творчої діяльності учнів, виховання учнів тощо. У сукупності добре організоване навчання й виховання безумовно, позитивно впливає на формування творчих здібностей школярів.

Якість та міцність засвоєння навчального матеріалу учнем залежить не тільки від об’єктивних факторів (змісту й структури матеріалу, використання різних форм і методів навчання, часу навчання), але й від суб’єктивного відношення учня до даного навчального матеріалу й навчання в цілому. Використання ІКТ у процесі трудового навчання дає можливість, впливати на мотиваційну сферу школяра, викликати інтерес у учнів, як за рахунок використання самого комп’ютера, так і можливостей сприйняття, перетворення та подачі інформації.

Використання програмних засобів, таких як електронні підручники й навчальні посібники, мультимедійні енциклопедії, відкриває доступ учням до великого об’єму нової інформації, яка в традиційному вигляді (на паперовій основі) практично не реалізується. Це сприяє вихованню в учнів здатності відчувати, бачити проблеми. Бачення проблем це одна з важливих ознак творчої особистості. Тому навчальний матеріал учням повинен презентуватися проблемо, дискусійно, з розкриттям різних точок зору, підходів, альтернативних рішень тощо.

При вивченні такого матеріалу учень не є сторонньою особою, а стає активним учасником подій, ситуацій, висловлює свою думку, своє ставлення до проблеми. Крім того, він вчиться за допомогою комп’ютера вести пошук шляхів розв’язання проблеми, запускати програму, користуватись електронним довідником, виділяти необхідну інформацію, її друкувати тощо.

У діяльності сучасної людини існує немало трудомістких інформаційно-пошукових, обчислювальних та інших подібних операцій, які допоможе виконати комп’ютер за наявності відповідного програмного забезпечення і його вмілого використання. Не звільняючи учнів від необхідності навчитися користуватися звичайним довідковим матеріалом, ми в той же час готуємо їх до майбутньої трудової діяльності в умовах сучасного автоматизованого виробництва.

Використовуючи комп’ютер, мультимедійні засоби, можна демонструвати й аналізувати прийоми виконання технологічних операцій, їх послідовність, спостерігати за процесом зміни об’єкту, побудувати креслення і т.д. Завдяки комп’ютерній техніці, в процесі трудового навчання, з’являється можливість значно впливати на розвиток таких рис як уважність, спостережливість, зосередженість, які є важливими для творчої особистості.

Значні можливості комп’ютерних технологій полягають у розвитку технічного мислення. Особливість технічного мислення полягає в його теоретико-практичному характері, тобто нерозривній єдності понять, образів і практики. Це означає, що теорія повинна безперервно перевірятися практикою, а практика – теорією. Тому саме для кращого засвоєння понять та образів, моделювання певних ситуацій доцільно використовувати ІКТ. Важко отримати задовільне рішення більш-менш складної технічної задачі тільки умоглядним шляхом. Часто успіх рішення технічних задач значно залежить від того, на скільки ефективно унаочнена ситуація.

Технічне мислення в учнів неможливо сформувати й розвинути, якщо учнів навчати тільки теоретично. Для цього потрібно виконувати практичні, лабораторні роботи, проводити експерименти, дослідження, приймати участь у технічній творчості. Дослідження показують, що ефективність практичної діяльності значно зростає під час використанні комп’ютерної техніки, це пов’язано з тим, що вона активізує розумову діяльність учнів, яка, у свою чергу, активізує їх практичну активність.

Важливою особливістю технічного мислення є його оперативність. Тобто за короткий проміжок часу треба прийняти правильне рішення. Така діяльність вимагає швидкого орієнтування в нестандартних ситуаціях, уміння швидко сприймати й розуміти інформацію, точно й за призначенням використовувати наявні знання, реагувати на ситуації, котрі виникають несподівано. Створення таких ситуацій можна урізноманітнити за допомогою ІКТ.

Таким чином, у технічному мисленні поняття, образи й практичні дії займають рівноправне місце й знаходяться в складній і динамічній взаємодії між собою. Добре розвинене технічне мислення дає можливість людині швидко й легко переводити словесне технічне завдання в образи і схеми, а образи і схеми – у практичні дії.

Ефективність використання комп’ютерної техніки у формуванні творчих здібностей учнів була б значно вищою, якщо навчальний процес забезпечити спеціально підготовленими педагогічними програмними засобами. Поки що немає достатньої кількості програмних засобів, котрі б відповідали викладеним вище вимогам. В основному використовуються програми, які були розроблені для використання в певних галузях виробництва і адаптуються для використання у навчальному процесі, а саме PhotoShop, CorelDRAW, QuarkXPress, 3D studio MAX, та ін., або стандартні програми Paint та текстовий редактор Word, Ехсеl. Аналізуючи різні класифікації програмних засобів, я прийшла до висновку, що, класифікацію програмних засобів для трудового навчання бажано здійснювати в системі педагогічного ланцюжка теорія – практика – контроль:

демонстраційні – використання таких програм дозволяє вчителю ілюструвати матеріал за допомогою зображень (статичних чи динамічних);

навчально-тренувальні, ігрові, моделюючі програмні засоби, які призначені для повторення, закріплення усвідомлених знань, формування вмінь, навичок їх застосування у практичній діяльності;

контролюючі – призначені для використання під час поточного або підсумкового контролю знань учнів; систематичне використання таких програм дозволяє відслідковувати динаміку успішності кожного учня;

	комбіновані навчальні програмні засоби, які при необхідності можуть містити у своїх змістових і операційно-діяльнісних компонентах усі вище перераховані призначення.

Для того, щоб програмні засоби в навчальному процесі були доцільними й ефективними важливо, щоб вони несли необхідну інформацію в цікавій формі, були послідовними, відповідали віковим особливостям учнів та ергономічним і санітарно-гігієнічним умовам, ІКТ повинні створюватись для включення в цілісну навчальну діяльність, але на сучасному етапі, поки що, існують обмежуючі чинники використання комп’ютерів для забезпечення потреб навчального процесу:

Ø недостатній попередній досвід і неврахування здібностей учнів;

Ø необхідність формування певних навичок роботи з комп’ютером;

Ø недостатня забезпеченість навчального процесу комп’ютерною технікою та програмними засобами.

Метою створення і застосування засобів мультимедіа є забезпечення навчально-виховного процесу трудового навчання сучасними засобами навчання, зокрема засобами унаочнення навчального матеріалу, які можуть бути використані як складові навчального середовища нового покоління.

Засоби мультимедіа на уроках  трудового навчання дозволяють розв`язати такі основні завдання:

- формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і науки;

- ознайомлення учнів з місцем і роллю ІКТ у сучасному виробництві, повсякденному житті;

- ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів використання різноманітних засобів праці;

- в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за формування результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства . Досвід показує, що ідеальної моделі навчання не існує, разом з тим, учителю в процесі планування кожного уроку трудового навчання варто намагатись відшукати раціональне співвідношення між репродуктивною та творчою діяльністю учнів. Разом з тим, завжди більш ефективним є навчальний процес, у якому активно використовуються засоби унаочнення навчального матеріалу. Уроки можуть бути різними за типом, внутрішньою структурою і методикою проведення. Найбільш поширеною у педагогічній теорії і практиці є класифікація типів уроків, визначена за основною дидактичною метою:

-        засвоєння нових знань;

-        формування умінь і навичок;

-        застосування знань, умінь та навичок;

-        узагальнення та систематизації знань;

-        контролю та корекції знань, умінь та навичок;

-        комбінований урок.

 Кожний урок, маючи певні цілі та завдання, лише в системі уроків, з використанням зв’язків між різними предметами, забезпечує розв’язання задач процесу навчання учнів у школі. Перед вчителем виникає проблема, як побудувати процес навчання для вирішення дидактичних задач, та як раціонально розподілити час уроку. Нині значна увага приділяється інтерактивним методам навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп’ютерних програм, які реалізують діяльнісний  підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного підходу слугують комплекси програмно-апаратних засобів (комп’ютер, мультимедійний проектор та сенсорна дошка), які забезпечують можливість організації навчально-пізнавальної діяльності шляхом інтерактивного навчання. Мультимедійні засоби навчання захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи конкретного вчителя. Вони вимагає проектування і розроблення таких засобів навчання, які б дозволили поєднати різні види інформаційного середовища (тексти, музику, графіку, звук, реалістичні зображення) з діяльнісною (інтерактивною) формою навчання, що дає можливість підвищити мотивацію навчання за рахунок комп’ютерної візуалізації, мультимедійного подання об’єктів вивчення. імітаційні моделі та тренажери. Засвоєнню термінології, вивченню призначення окремих складових засобів праці (назв і призначення органів керування швейною машиною, назв і призначення інструментів тощо) сприяє застосування засобів мультимедіа.

Досягнення у сфері комп’ютерних технологій та комунікацій, масова комп’ютеризація та розвиток ефективних інформаційних технологій привели до якісної зміни інформаційної складової розвитку сфер виробництва, науки, соціального життя. Інформація, тісно пов’язана з управлінням та організацією, перетворилася в глобальний ресурс людства, багаторазово збільшуючи його потенційні можливості в усіх сферах життєдіяльності.

Отже, нині комп’ютерні технології набули широкого використання у педагогічній діяльності. Застосування новітніх інформаційних технологій в навчальному процесі зумовлено з одного боку, необхідністю підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого – необхідністю більш ефективної передачі знань, що має на меті підвищення рівня якості інформаційної компетентності та компетенції майбутнього працівника.

                                                              Підготувала вчитель

обслуговуючої праці та технології

                                                          Шишкова Людмила Федорівна