Помічнянська ЗШ І-ІІІ ступенів №3

Переваги і проблеми в провадження в навчально-виховний процес засобів ІКТ

                                                       Заступник директора з НВР Осипенко Т.О.

  Людство завжди намагалось використовувати всі можливості наявних сучасних технологій для навчання підростаючого покоління. Тому й не дивно, що створення комп'ютера понад 60 років тому буде записане в історію як подія світового значення. Адже поява комп'ютера, здатного до переробки колосальних обсягів інформації, наблизила перехід суспільства на якісно новий ступінь розвитку - інформаційне суспільство. За часи незалежності в Україні напрацьовано досить вагому нормативно-правову базу з питань інформаційної діяльності та комунікаційної взаємодії в суспільстві: закони „Про інформацію“, „Про телекомунікації“, „Про авторське право і суміжні права“, „Про національну програму інформатизації“, а також постанови Кабінету Міністрів України, накази центральних органів виконавчої влади. Крім того, у 2006 році Верховна Рада України затвердила „Національну стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки“, складовою частиною якої є план створення загальнодержавної інформаційної системи в сфері культури, а також збереження вітчизняної культурної спадщини за допомогою її електронного документування.

  Впровадження ІКТ у сферу освіти має сенс, якщо це дозволяє створити додаткові можливості та організаційно-технічні ресурси. А це, у свою чергу, означає доступ до значного обсягу навчальної інформації; наочну форму подання матеріалу, що вивчається; підтримку методів активного навчання; модульний принцип побудови, що дозволяє тиражувати окремі складові частини ІКТ; підтримку ІКТ відповідним інструментальним програмним забезпеченням.

  Впровадження в навчальний процес засобів ІКТ може розв’язати найрізноманітніші завдання:

Ø повідомлення знань,

Ø контроль за процесом їх засвоєння,

Ø демонстрація ілюстративного матеріалу як в статиці, так і динаміці;

Ø зіставлення результатів навчання  і вказівок щодо подальшого навчання залежно від проявлених розбіжностей з еталоном;

Ø зберігання інформації у вигляді банків даних з конспектами занять, документами планування дидактичних ігор й ігрових завдань, списків літератури, навчальних і контролюючих програм, комплексів загально-розвивальних вправ тощо;

Ø вести контроль, облік і аналіз динаміки розумового розвитку учнів;

Ø допомагати в математично-статистичній обробці результатів досліджень;

Ø моделювати педагогічний та навчальний процес і т.д.

  Найбільшою проблемою традиційного навчання є низька динаміка та часткова відсутність елементів інтерактивності та наочності. Сучасні інформаційні технології дозволяють нейтралізувати  ці недоліки. Крім того, дидактичні можливості комп’ютера сприяють зацікавленості учнів до навчання. Однак необхідно  пам'ятати, що можливі негативні наслідки, пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними. Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини, нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного розвитку учнів. Комп'ютеризація може призвести до формування егоїстичних нахилів у людини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму, взаємодопомоги. Тому, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес має здійснюватись виважено та бути ретельно підготовленим і продуманим.

   Інформаційно – комунікативні технології навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій. Водночас при всіх позитивних аспектах потрібно відзначити, що нині методика використання інформаційно-комунікативних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін перебуває у стадії розроблення.

   Існує реальна загроза перетворення викладання історії на формальне механічне відтворення фактів з використанням ефектного відеоряду. Часто величезний вибір ілюстративного матеріалу в Інтернеті й на компакт-дисках у ході підготовки до уроку призводить до необґрунтованого збільшення його кількості на шкоду іншим формам роботи. Подібні уроки перетворюються в монолог учителя, втрачається зворотний зв’язок з учнями. У цій ситуації важливо використовувати комп’ютерні технології не тільки як наочний посібник, таку собі „історію в картинках”, а й для розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, закономірності подій і явищ громадського життя тощо .

Вважаю, що в курсі вивчення гуманітарних предметів важливо зберегти проблемні уроки з елементами дискусії. Загалом, усі прийоми, які успішно розроблені в нашій дидактиці, не повинні бути відкинуті й забуті, а якісно поліпшені та ефективніше використані з метою підвищення пізнавальної активності учнів на уроках історії. Одним із засобів цього процесу якраз і є впровадження сучасних комп’ютерних технологій на уроці.

   Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі, в першу чергу називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші.

 Однак головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як  кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем, без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому. 

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

v  відсутність комп'ютера в домашньому користуванні у частини  учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;

v у вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;

v недостатня комп'ютерна грамотність учителів;

v відсутність тісного контакту з учителем інформатики;

v  у робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;

v існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів

Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних засобів можна зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з традиційними методами.

Список використаних джерел

1.                     Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки"  http://oblosvita.com/normatyvna_baza

2.                     Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки

http://guonkh.gov.ua/content/documents/16/1517/Attaches/4455.pdf

3.         Іващук К.О. Інформаційно-комунікаційні технології – як сучасний засіб навчання в освіті. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/informatsiino-komunikatsiini-tekhnologiyi--yak-suc.html

4.  Мадзігон  В.М. та ДорошенкоЮ.О..  Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи .– К.: Наукова думка, 2003.

                                                                           

                           

ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ

Учитель математики Баранова С.Л.

Пасивне прослуховування лекцій відходить у минуле, але що приходить на зміну?  Як правило, під час лекції засвоюється не більше 15-20% інформації. А чого ще можна чекати від пасивного слухання? Втім, архаїчним формам у спину завжди дихають інновації, і сьогодні однією з найбільш цікавих моделей навчання є концепція «перевернутого класу» (flipping classroom).

Як виглядає традиційний освітній процес? Починається урок, учні з увагою і трепетом дивляться на вчителя і той нарешті являє своє слово, яке триває від 5 хвилин до нескінченності. Потім - виконання завдань, знову слово вчителя і лише після цього діти отримують довгоочікуване домашнє завдання, з яким справляються вдома поодинці. Не вражає? Але саме така модель домінує сьогодні в більшості шкіл.

Що ж відбувається у «перевернутому класі»? Суть методу в тому, що з лекційним матеріалом та презентаціями діти знайомляться удома, переглядаючи підготовлені педагогом тематичні відеоролики в Інтернеті. А традиційне домашнє завдання вони виконують на наступний день в класі, беручи участь в індивідуальній та груповій діяльності, спілкуючись з однокласниками і викладачем. Простіше кажучи, основні навчальні дії помінялися місцями: те, що раніше було класною роботою, освоюється сьогодні в домашніх умовах, а те, що колись було домашнім завданням, стає предметом розгляду в класі.

Серед популярних форм класної роботи в такій моделі - виконання вправ, дискусії та презентація проектів. Таким чином, на уроці акцент зміщується від оглядового знайомства з новою темою в бік її спільного вивчення і дослідження.

Питання, що виникають в учнів під час перегляду підготовлених роликів, стають хорошим стимулом розвитку пізнавальної активності. При цьому час уроку іде не на запам'ятовування матеріалу, а на більш глибоке розуміння і аналіз. При цьому відсутність необхідності донести інформацію всьому класу дозволяє вчителеві більше уваги приділяти окремим учням або невеликим групкам у тому випадку, якщо у них виникли проблеми з розумінням.

Ця модель була розроблена кілька років тому Джонатаном Бергманом і Аароном Семсом. Згодом нею зацікавилося величезна кількість педагогів з усього світу. Наприклад, сьогодні існує ціле співтовариство «перевернутих педагогів», яке налічує близько 16 000 членів. Деякі з послідовників беруть участь у розвитку та вдосконаленні цієї моделі. Так, наприклад, Брайан Бенетт, використовуючи концепцію «перевернутого класу», прийшов до висновку, що в класній роботі необхідно враховувати особливості дітей: адже хтось більше любить читати, хтось - слухати, а хтось писати. На основі подібних особливостей педагог групує учнів за інтересами для виконання тих чи інших завдань, а потім змішує їх для того, щоб вони могли поділитися досвідом і допомогти своїм однокласникам освоїти новий вид сприйняття інформації.

Поняття перевернутого навчання спирається на такі ідеї, як активне навчання, залучення учнів у спільну діяльність, комбінована система навчання.

Чи можливе таке в рамках традиційного уроку? Звичайно, але з певними обмеженнями. Великий плюс «перевернутого класу» полягає в тому, що на урок діти приходять підготовленими. У них була можливість вивчити відеоматеріали по темі уроку вдома, причому в тому темпі, який їм підходить, з можливістю затримуватися на найбільш складних для сприйняття місцях. З непідготовленими дітьми або з дітьми, які тільки-тільки познайомилися з темою запропонована Бенеттом модель навряд чи буде працювати - максимум в півсили.

Звичайно, крім плюсів, у моделі є і суттєві недоліки. Як, наприклад, бути з дітьми, у яких немає комп'ютера або виходу в Інтернет? Або як зробити відеоконтент, який приваблював би учнів? І, нарешті, як організувати навчання в рамках моделі перевернутого класу, щоб воно відповідало вимогам до рівня знань, умінь і навичок учнів, пропонованим шкільними програмами?

Втім, ці та подібні питання з тим же успіхом можна задати і іншим нестандартним підходам, що з'явилися на арені педагогічної діяльності в останній час.

Тут важливо інше. З кожним роком з'являються все нові підходи до організації навчального процесу, більшість з яких тісно пов'язані з розвитком нових технологій. Ігнорувати державі та школі цей факт - все одно, що рубати сук, на якому сидиш. Тому чи не краще перейти від критики до спроб створити необхідні умови для впровадження інновацій, що з'являються у сфері освіти. У будь-якому випадку - час іде. І якщо сьогодні ще залишилися ті, хто задовольняється крейдою, дошкою і власною харизмою, то не факт, що завтра це зможе утримати увагу хоча б 1% дітей.

У своїй роботі я використовую елементи перевернутого навчання. На власному блозі у розділі "Моїм учням" розміщую матеріали до окремих уроків. Використовуючи цей метод, я побачила, що учні стали активними, перестали боятися висловлювати власну думку,  почали краще засвоювати матеріал, а головне – зріс  інтерес до математики як навчального предмета.

Особистість можна сформувати тільки використовуючи активні методи та форми навчання, не нав'язуючи, а спрямовуючи процес навчання, мотивуючи дії учнів.

                                Використані джерела.

1.  Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. О.Пометун, Л.Пироженко. – К., Видав А.С.К., 2003р.

2.      Кларин М.В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта. – Педагогика, 2000, №7

3.     http://www.ispring.ru/elearning-insights/inverted-training/

Бібліотека – інформація – читач

Провідний бібліотекар Ружанська Т.В.

Шкільна бібліотека відіграє велику роль у справі навчання і виховання підростаючого покоління. Якщо раніше бібліотекар рекомендував книгу, віддавав її учневі, то сьогодні, у час глобальної комп’ютеризації, це спеціаліст у галузі нових інформаційно-комунікаційних технологій, який постійно співпрацює і з учителями, і з учнями, надає систематичну інформаційну допомогу з питань викладання навчальних предметів, постійно знаходиться у пошуку нових ідей і рішень, спрямованих на розвиток і підтримку дитячого читання, постійно працює над тим, щоб учні ставилися до бібліотеки, як до невичерпного джерела інформації, ототожнювали її з місцем, де завжди можна поповнити свої знання, відпочити, поспілкуватися з товаришами, висловити свої думки.

Сутність і завдання інформаційно-комунікаційної роботи шкільної бібліотеки полягають в тому, щоб донести до користувача ту інформацію, якою володіє бібліотека .  Одним із можливих шляхів залучення учнів до активного використання інформації – це організація і проведення бібліотечних уроків, де закладаються основи бібліотечно-бібліографічної та інформаційної грамотності.

Мною розроблена «Орієнтовна програма бібліотечно-бібліографічних занять», яка дозволяє підготувати учнів до роботи з новими видами інформації, змінює та  формує їхній світогляд,  інформаційну культуру та рівень читацької компетентності.

У школі стали традиційними заняття з основ бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів за темами:

- «Знайомство з книгою», «Читач у бібліотеці», «Бібліотека – книжчин дім», «Вибір книг у бібліотеці», «Історія книгодрукування», «Перші енциклопедії, словники, довідники» (1-4 класи);

- «Виникнення письма у слов’ян», «Як читати книгу», «Довідкова література», «Періодичні видання для учнів», «Робота з довідковою літературою», «З чого складається книжка?», «Вміння вибирати літературу», «Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки» (5-9 класи);

- «Книга – помічник у виборі майбутньої професії», «Як користуватися систематичним каталогом та бібліотечними посібниками», «Вибір літератури за тематикою» (10-11 класи).

Інформаційна робота бібліотеки повинна носити систематичний, випереджувальний і оперативний характер. Тільки за цих умов вона буде ефективною. У своїй роботі використовую індивідуальні, групові та масові форми роботи. Основною і обов’язковою формою індивідуальної роботи з читачами вважаю бесіду, яка має декілька різновидів, а саме: бесіда для виявлення відомостей про читача; бесіда-екскурсія по бібліотеці; бесіда для уточнення запиту; бесіда з метою виявлення читацьких потреб та інтересів; бесіда-рекомендація книг; бесіда про прочитану книгу, під час якої відбувається виховання культури читання; бесіда-інформація про масові заходи, нові книги. Працюючи з читацькими формулярами, вивчаю їх, веду записи, а потім складаю рекомендаційні списки літератури, плани читання для конкретного читача.

Важливу роль в організації інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотеки відіграють наочні форми масової та індивідуальної роботи. Допомагають у цьому створені у бібліотеці стенди «Бібліотекар рекомендує», «Бібліотечний вісник», де вміщені вимоги щодо користування підручниками та їх збереження, правила роботи з довідково-бібліографічним апаратом; стенд «З любов’ю до книги» радить  батькам та учням як правильно вибирати та читати книги, інформує про фонд бібліотеки та нові надходження; плакати «Заповіді справжнього читача», «Підручник – твій друг» тощо; відеофільм «Правила читання» .

До послуг педагогів та учнів у бібліотеці створені тематичні папки, матеріали яких допомагають у проведенні уроків та позакласних заходів. У цих папках-досьє зібрані вирізки з газет і журналів минулих років. Це - так звана власна база інформаційних даних з періодичної преси. В умовах нестачі коштів на придбання нової літератури з газет та журналів підбирається література, яка відповідає потребам школи. У шкільній бібліотеці понад 50 найменувань тематичних папок. Найпопулярніші: «У світі цікавого», «Дзвони Чорнобиля», «Здоров’я», «Рідна природа», «Національно-патріотичне виховання», «Таланти твої – Кіровоградщино», «Історія нашого краю», «Видатні вчені – українці», «Мова – душа народу», «Нормативні документи Міністерства Освіти і науки України», «Народознавство: звичаї та обряди», «Тести на всі випадки», «Ні – шкідливим звичкам» тощо.

Багато цікавої інформації школярі отримують під час проведення позакласних бібліотечних заходів, таких як: День інформації, Тиждень дитячої та юнацької книги, Тиждень шкільної бібліотеки тощо. Під час їх проведення використовую групове інформування, яке об’єднує учнів з однаковими інформаційними потребами. Для інформаційного забезпечення таких  заходів добираються нові матеріали: розробляється план проведення, готується сценарій для загальношкільної лінійки, оформлюються книжкові виставки, підбирається ілюстративний матеріал, організовуються читацькі конференції, конкурси малюнків, плакатів, випускаються стінгазети .

Із масових заходів, які суттєво впливають на поширення інформації про бібліотечний фонд і сприяють підвищенню культури читання, у бібліотеці практикуються дні бібліографії, що традиційно проводяться під час предметних тижнів. Наприклад, у ході проведення Тижня географії, діти з цікавістю переглянули електронну презентацію «Планета Земля», створену за матеріалами дитячої енциклопедії «Земля і океани» і фотографіями з Інтернету. Про те, що відомими і популярними можуть бути не тільки письменники та їх твори, але й літературні герої, учні дізналися під час проведення Тижня світової літератури з презентації «Парк читання» (пам’ятники книжковим героям) .

Актуальними напрямком інформаційно-комунікаційної роботи шкільної бібліотеки є проведення з учнями різноманітних інтелектуальних ігор.

Бібліотечний захід у формі гри сприймається учнями набагато краще, ніж звичайний захід. Адже гра у житті дитини займає важливе місце і є діяльністю, що має найближче відношення до сфери потреб дитини, у тому числі й потреби у читанні . Так, на уроках позакласного читання у 3 класі, під час вивчення творів І.Франка, окрім читання тексту, діти відповідають на запитання вікторини, переглядають мультфільми, електронні презентації. А потім між учнями починається діалог стосовно того, чим відрізняється казка-оригінал від анімації, тощо.

Багато нового учні 2-4 класів дізналися з бібліотечної подорожі до Країни Радості й Добра, присвяченої 95-й річниці від Дня народження В.О.Сухомлинського.  У ході пізнавально-розважального заходу діти переглянули презентацію про життя видатного педагога, помандрували до міста Читайликів, відпочили на березі Поезії, пірнули у море Загадок, спробували себе у ролі акторів на Театральному острові, пограли в ігри «Моє місто» та «Чемний мікрофон». Такі заняття корисні для дітей, вони розвивають почуття колективізму, формують у дітей інтерес до книги, дають поштовх творчому мисленню.

Досвід організації та проведення найцікавіших масових заходів, що проводилися у шкільній бібліотеці нашого навчального закладу, систематизований та упорядкований мною у посібнику «Бібліотечні уроки та виховні заходи у школі».

Діти ростуть і з кожним роком потребують більше інформації. Не секрет, що одним із джерел її отримання в сучасних умовах є Інтернет. Використання комп’ютера та мережі Інтернет не тільки спрощує роботу бібліотекаря, а й надає можливість швидко знаходити потрібну інформацію, ефективно забезпечувати та задовольняти інформаційні потреби учнів і педагогів. У шкільній бібліотеці встановлено комп’ютер, підключений до Інтернет. Це зробило інформаційне обслуговування в бібліотеці якісно новим та ефективнішим. За запитом користувачів бібліотекар може знайти потрібну інформацію, роздрукувати або скопіювати її .

У бібліотеці окрім традиційних (паперових) носіїв інформації, збільшується й кількість нетрадиційних (електронних), а саме: CD-диски з навчальними програмами, розробками уроків із використанням ІКТ-технологій, електронні енциклопедії, відеофільми, записи музичних творів, тренажери, довідники тощо. Створена база рефератів з різних предметів,  і, завдяки Інтернету, вона постійно поповнюється. Також у фонді шкільної медіатеки  в електронному вигляді зберігаються творчі роботи наших учнів - казки, вірші, малюнки, презентації тощо. Сьогодні учням та педагогам нашої школи вже не треба бігати по різних кутках міста в пошуках інформації. Їм достатньо просто завітати до шкільної бібліотеки і взяти не тільки потрібну книгу, але й необхідний для роботи або навчання CD-диск, скопіювати його й таким чином поповнити власну домашню медіатеку, або ж зробити конкретний запит і впродовж дня отримати відповідь.

Але при цьому варто не забувати, що основне завдання бібліотеки  – залучати дітей до читання книг, посилювати статус книги в розвитку особистості. 

Для підвищення інтересу школярів до читання у школі щорічно проводиться конкурс «Найкращий читач школи»  для учнів 6-7 класів. В ігровій діяльності дітей 11-12 річного віку важливою є мотивація їх участі: якщо дитина усвідомлює, що їй надано можливість перевірити свої знання, чогось навчитися, про щось дізнатися, то вона буде активним учасником ігрової програми. Тому переможцями конкурсу переважно стають ті учні, які протягом року прочитали найбільше книжок.

Поглиблювати й послідовно розширювати інформаційний простір учнів допомагає така форма роботи, як презентація книг. При цьому увага приділяється темам або творчості письменників, на які у шкільній програмі відводиться обмаль часу. Великою популярністю серед школярів користуються книги із серії «Сучасна дитяча проза». Подобаються учням презентації творів сучасних українських письменників, таких як: Г.Пагутяк, В.Нестайко, А.Костецький, І.Волосевич тощо. Щоб познайомити учнів з новою книгою, я практикую віртуальні презентації, в яких використовуються картинки, фотографії, анімація, музика. Прикладом є віртуальна презентація книжки І.Андрусяка «М’яке і пухнасте» .

Учням 1-х класів подобаються озвучені презентації казок, зокрема Ш.Перо «Спляча красуня», «Попелюшка». Діти цього віку найкраще сприймають  слухання твору і паралельний перегляд ілюстрацій. Такі заняття стимулюють учнів до читання, розвивають мовні можливості (у процесі перегляду казки ведеться діалог бібліотекар-учень, питання-відповідь). На закріплення теми, дітям пропонується скласти пазли «Відгадай казку».

Сучасна шкільна бібліотека – це не тільки місце в якому можна почитати книжку,  це ще й - величезний простір для виховання творчої особистості.

Мені, як бібліотекарю, хочеться щоб у бібліотеці було цікаво, тому в цьому році ми разом з учнями створили ляльковий театр. Ця, нова для нас, форма масової роботи бібліотеки допомагає привернути увагу читачів до книжки, «оживити» її, спонукає дітей після захоплюючого заходу звернутися до книжки, зануритися в її зміст. Бібліотечний театр розширює читацьку аудиторію бібліотеки, допомагає створити атмосферу свята. З великим задоволенням і цікавістю діти сприйняли вистави «Як Книжечка у Казковому лісі друзів шукала»  та «Крокує світом Миколай» (за мотивами казки «Рукавичка»).

Сьогодні працювати в бібліотеці й цікаво, і, у той же час, важко. Адже не секрет, що книга у формуванні особистості сучасного учня займає останнє місце, хоча й залишається головним носієм інформації для більшості користувачів, та найбільше задоволення школярі отримують від комп’ютерних ігор та Інтернету.

Та поки ще рано опускати руки. На мою думку, значного успіху популяризації читання можна досягти при узгодженій співпраці бібліотекаря з учителями, класоводами, класними керівниками. Складаючи річний план роботи, треба узгоджувати проведення масових заходів для учнів із будь-якої теми, адже паралельно бібліотека популяризує літературу, що значно підвищує інтерес до читання і впливає на  кількість прочитаних книг.

Моніторингові дослідження читацьких інтересів серед учнів молодших, середніх та старших  класів показали, що більшість школярів визначилися зі своїми інформаційними потребами,  і розуміють, з якою метою їм потрібно читати ту чи іншу літературу. Результати досліджень стають для мене поштовхом до пошуку нових ідей щодо проведення бібліотечних заходів.

ЛІТЕРАТУРА

1.                Гайдай Л.М. Інформаційно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу / Л.М.Гайдай // Шкільний бібліотекар. – 2010. – Пілотний випуск. – С.12-14.

2.                Гудимова Н., Цуріна І. Краєзнавча діяльність бібліотеки: історія і сьогодення / Н.Гудимова, І.Цуріна // Шкільна бібліотека. – 2010. - №7. – С.49-52.

3.                Слободяник Л.В. Інтелектуальний осередок гімназії / Л.В.Слободяник // Шкільна бібліотека. – 2010. - №2. – С.61-64.

4.                Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд[Текст]: учебник / Ю.Н. Столяров. – М.: Книжная палата, 1991. – 271 с.

5.                Сухомлинський В.О. Народження громадянина [Текст]  / В.О.Сухомлинський // Вибр. твори: в 5 т. – К. : Рад. школа, 1976-1977. – Т. 3. – 670 с.

6.                Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи [Текст] / В.О.Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1988. – 284 с.

7.                Тимченко Г.Ф. Медіатека в школі (для учнів 8-х класів) / Г.Ф.Тимченко // Шкільний бібліотекар. – 2013. - №10. – С.9-14.

8.                Яременко Н.В. Класному керівнику: як провести ігри [Текст] / Н.В. Яременко. – К. : Шк. світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

 

Липнязька ЗШ І-ІІІ ступенів №1

Інформаційно- освітній простір – новий вимір освітнього простору: переваги і недоліки

 Роль використання ІКТ у навчанні історії

Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається як перехід від індустріального до інформаційного суспільства, появу якого пов’язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які радикально змінюють суспільне життя.

ІКТ – це система сучасних інформаційних методів, прийомів праці та їх організації на основі комп’ютерно-технічних засобів, спрямованих на збирання, накопичення, зберігання, опрацювання, передавання, розповсюдження, представлення та використання інформації, що розширює можливості людини в сучасній суспільній діяльності.

Досвід країн, що впевнено застосовують інформаційно-комунікаційні технології, свідчить: «Вивчення історії може допомогти розвитку умінь критично мислити, які необхідні  для ефективного використання ІКТ. Спільними зусиллями історія і ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати інформацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна. Оскільки його використання дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тільки одному джерелу. Інтернет також сприяє тому, щоб учні опановували вміння зіставляти різні інтерпретації фактів, критично оцінювали їх і не перетворювалися на об’єкти маніпуляцій».

Традиційна класно-урочна система зорієнтована на трансля­цію знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого — інформація, почута з вуст викладача або прочитана в підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету, навколишнього середовища тощо. На будь-якому уроці вчитель, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ре­сурсами, може організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієн­тувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні елек­тронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі).

Замість насичення пам'яті дитини значним обсягом знань на­багато важливіше навчити її знаходити, користуватися та застосо­вувати їх на практиці. Завдяки використанню ІКТ діти працюють в індивідуальному темпі, що створює ситуацію успіху для кожного учня, процес здобуття знань мотивує до навчання.

Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії:

·    ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, по­дій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку;

·    знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, зву­кові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформа­цію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом;

·    знання формуються завдяки залученню різних каналів сприй­няття;

·        сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом;

·    реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів.

Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформа­ційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної мо­делі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок іс­торії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ до­зволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби ін­формаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-історичного середовища (артефактів культури, рекон­струкцій історичних подій, явищ і процесів і т. п.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані.

Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнен­ня більш глибокого осмислення навчального історичного матері­алу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це від­бувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті.

         Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя.

·   по-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру;

·   по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі       аспекти предмету, який вивчається;

·  по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання

       Проте вчителю варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зо­середитися на індивідуальній і творчій роботі.

Внаслідок використання ІКТ на уроці історії:

·   збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці;

·   підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя; встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформати­ки та обчислювальної техніки;

·   стає можливою організація проектної діяльності учнів під ке­рівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів;

·   змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»;

·   змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприй­мати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку.

Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних техноло­гій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчан­ні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти висо­ких результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмеж­ність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференці­ації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особли­востей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогіч­них методів і технологічних варіантів навчання, посиленням на­вчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяль­ності.

Дидактичні особливості організації уроку історії

з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Під час підготовки до уроку вчитель має визначитися: «Чи тре­ба використовувати комп'ютер на цьому уроці? На якому саме ета­пі уроку використання комп'ютера буде найбільш доцільним?»

Роботу учнів за комп'ютерами слід чергувати з іншими вида­ми навчальної діяльності. Не є обов'язковим також використан­ня комп'ютерів всіма учнями одночасно. Інколи достатньо одного комп'ютера і підключеного до нього мультимедійного проектора. Не завжди слід прагнути до того, щоб весь матеріал, який передбачено опрацювати на уроці, супроводжувався використанням ІКТ. Важ­ливішим видається інтеграція інформаційно-комунікаційних тех­нологій у вибрані етапи традиційного подання матеріалу, яка до­помагає збагатити урок, показати паралельні рішення, здійснити узагальнення, стимулювати уяву учнів, виконати експеримент, прискорити процес навчання.

Можливості використання ІКТ у навчальному процесі:

1.     Використання умов програмування: за їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку.

2.     Використання готових програмних продуктів (енциклопедій, програмно-педагогічних засобів тощо).

3.     Використання стандартних  програм пакету Microsoft Office, який включає в себе, крім відомого всім текстового процессораWord, ще й  систему баз данихAccess і електронні презентації PowerPoint

4.     Застосування різноманітних баз даних та Інтернет-сервісів, які удосконалюють та підвищують ефективність навчального процесу та дозволяють перевірити знання та уміння учнів.

Зміст навчального предмету, можливості комп’ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій визначають методичні прийоми використання комп’ютера. Досвід застосування комп'ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принци­пи, яких слід дотримуватися при плануванні та проведенні уроку історії з використанням ІКТ:

1.   Адаптивності: використання комп'ютера потрібно пристосо­вувати до індивідуальних особливостей дитини.

2.   Керованості: у будь-який момент вчитель повинен мати мож­ливість скорегувати процес навчання.

               3.  Інтерактивності і діалогового характеру навчання.

               4.  Оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи.

5.   Підтримання стану психологічного комфорту учня при спіл­куванні з комп'ютером.

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах навчально­го процесу: при поясненні (введенні) нового матеріалу, узагальнен­ні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок шко­лярів. При цьому комп'ютер як інструмент в руках вчителя може виконувати наступні функції:

1)    джерела навчальної інформації;

2)    наочного посібника;

3)    тренажера;

4)  засобу діагностики і контролю;

5)  засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу;

6)    обчислювальної машини та програвача.

Отже, використання ІКТ на уроках історії дозволяє підвищи­ти ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням.

Разом з тим у процесі реалізації мережевих технологій в освітньому середовищі постає ряд проблем, зокрема:

·        відсутність в окремих школах сучасних комп’ютерів  і високошвидкісного каналу зв’язку;когнітивна проблема, яка полягає в тому, що Інтернет-комунікації характеризуються різним рівнем комунікативної та інформаційної компетентності її учасників. До проблем когнітивної сфери належить і невміння критично переосмислювати зібраний матеріал;

·        проблема інформаційної екології (створення бар’єрів для інформаційних шумів та недостовірної інформації);

·         навчальна функція Інтернету для своєї ефективної реалізації вимагає змін менталітету педагогів, більшої відкритості, переходу до інтелектуального партнерства з іншими педагогами і учнями.

    Учитель сьогодні вже не є єдиним джерелом інформації й має враховувати цей факт у своїй роботі. Сьогодні дуже важко знайти учня, який би не спілкувався зі своїми однолітками через соціальні сервіси Інтернету. Чим ширшим буде коло спілкування, тим вища ймовірність формування правильного світогляду, толерантності й відкритості. Величезний дидактичний потенціал використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання розкривається лише за умов, якщо провідна роль у навчально-виховному процесі належить учителеві, а мережеві технології виконують функцію третього партнера у педагогічній взаємодії між учителем та учнями.

 Навчання основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій

Актуальні процеси, пов’язані зі становленням та розвитком правової освіти школярів в Україні, обумовлюють суспільну потребу у формуванні в учнів предметної правової компетентності. Системне використання ІКТ на уроках основ правознавства відкриває нові можливості у підвищенні ефективності навчання загалом та пізнавальної діяльності учнів зокрема.

Застосування ІКТ у навчанні правознавства, повне використання їхніх функціональних можливостей є важливим фактором впливу на розвиток правової компетентності дев’ятикласників. Для організації навчання правознавства з використанням ІКТ доцільною є розробка кількох навчальних блоків: юридичних понять і термінів,нормативно-правових документів, інформаційного блоку, блоку ситуаційних задач, тестування та забезпечення можливості виходу учнів в Інтернет.

Для ефективного формування правової компетентності учнів необхідним є дотримання у процесі навчання таких умов:

·        ІКТ слід використовувати в навчальному процесі системно, на уроках різних типів з урахуванням відповідних дидактичних цілей і завдань та вікових особливостей дев’ятикласників;

·        використання ІКТ необхідно спрямовувати на виховання правової компетентності дев’ятикласників;

·        їх застосування слід поєднувати з інтерактивним навчанням.

Методика організації пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства з використанням ІКТ, побудована на основі інтерактивного навчання, дає можливість формувати необхідні знання, уміння й навички, ставлення. У такому випадку результат навчання правознавства полягає вже не в передачі учням інформації правового змісту, а в розвитку в них готовності діяти у житті з позицій правосвідомості та громадянської відповідальності.

Система узагальнених форм використання ІКТ на певних стадіях уроку правознавства наведена в таблиці:

№	Етапи уроку	Форми роботи з використанням ІКТ, які доцільно реалізовувати
1	Організаційний момент	Самостійна реєстрація учнів у програмі
2	Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень	Розв’язання тестових завдань та тестів; заповнення кросвордів; розшифрування ребусів; представлення слайдів з алгоритмами розв’язування задач; заповнення пропусків у тексті або виправлення помилок
3	Мотивація навчальної діяльності	Демонстрація «крилатого вислову»; представлення думок видатних людей;використання ілюстративного матеріалу у формі фотографій, малюнків, карикатур, картин тощо; перегляд відео-, кіно- та телематеріалів
4	Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів	Використання презентації типу «плакат»; розшифрування ребусів з основними поняттями теми
5	Вивчення нового матеріалу	Представлення навчальної інформації у формі презентації з поступовою демонстрацією елементів тексту схем та таблиць на слайді; організація робот з понятійним апаратом;робота з НПА (на основі пошукових систем або Інтернету);організація навчальної діяльності з ілюстративним матеріалом
6	Осмислення нових знань та умінь	Розв’язання юридичних задач на основі запропонованого у таблиці алгоритму; аналіз складових елементів поняття на основі схем, які пропонуються на слайді; розв’язання тестових завдань та тестів на виявлення характерних ознак понять, явищ, процесів
7	Систематизація й узагальнення нових знань і умінь на перетворювальному і творчому рівнях	Порівняння понять на основі таблиць, запропонованих за допомогою слайду; розв’язання тестових завдань і тестів на класифікацію  та систематизацію; організація роботи у розробці схем; розв’язання юридичних задач на основі нормативно-правової бази (використовуються юридичні пошукові системи та Інтернет)
8	Підбиття підсумків уроку	Застосування  презентації типу «плакат»
9	Інструктаж щодо виконання домашніх завдань	Застосування  презентації типу «плакат»
10	Перевірка знань і умінь	Розв’язання тестових завдань та тестів; заповнення кросвордів; заповнення пропусків у навчальних текстах, поняттях, уривках НПА; виправлення помилок у навчальних текстах, поняттях, уривках НПА

Отже, ІКТ у навчанні права ведуть до розширення зацікавленості дітей, активізують їхню роботу, організують навчальну діяльність на основі індивідуалізації та диференціації навчання, спрямовують роботу на формування аксіологічної, логічної, юридично-мовленнєвої, інформаційної, практичної компетентностей, які є обов’язковими складовими елементами суспільствознавчих та загальнопредметних компетентностей школярів.

Література

1. Баханов К.О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекти. Харків, 2005.
2. Баханов К.О., Нищета В.А. Життєтворчі проекти в навчанні історії України. Харків, 2008.
3. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // історія в школах України. – 2004. – №2.
4. Десятов Д.Л. Використання мережевих технологій у навчанні історії. Харків, 2013
5. Десятов Д.Л. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії. Харків, 2011.
6. Дишлєва с. Інформаційно-комунікаційні технології та їх роль в освітньому процесі http: //osvita.ua//school/technol/6804
7. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології на уроках історії. Харків, 2007.
8. Нетьосов С.І. Навчання основ правознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Харків, 2010.
9. Пометун О.І.,Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. К., 2005.

  Мар’янова В.І., вчитель історії та правознавства

ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІЙПРОСТІР - НОВИЙ ВИМІР ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ.

 За час моєї роботи вчителем життя сильно змінилося. Поступово один історичний період змінився іншим. Ми вчилися і починали працювати в так званий індустріальний історичний період. Індустріальне суспільство потребувало великої кількості кваліфікованих робітників та інженерів, які володіють сучасними технологіями. Перед освітою стояли завдання інформування, освіти учнів, організації їх репродуктивних дій. Це дозволило за порівняно короткий проміжок часу виховати покоління грамотних людей, що володіють певними знаннями і навичками, необхідними для залучення кожної освіченої людини у процес масового виробництва. В даний час суспільство змінило свої пріоритети, виникло поняття постіндустріального суспільства (суспільства інформаційного), воно в більшій мірі зацікавлене в тому, щоб його громадяни були здатні самостійно активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до мінливих умов життя. Педагоги нового покоління мусять уміти кваліфіковано вибирати і застосовувати саме ті технології, які повною мірою сприяють досягненню цілей гармонійного розвитку учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, відповідають змісту і цілям вивчення конкретної дисципліни.  Кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності педагога оптимізує зміст навчання, модернізує методи та форми організації навчального процесу, забезпечує високий науковий і методичний рівень викладання, індивідуальний підхід у навчанні, підвищенні ефективності та якості надання освітніх послуг.

Використання нових педагогічних технологій у навчально-виховному процесі дозволяє вчителям реалізувати свої педагогічні ідеї, представити їх увазі колег, а учням дає можливість самостійно вибирати освітню послідовність і темп навчання, систему тренувальних завдань і задач, способи контролю знань. Так реалізується найважливіша вимога сучасної освіти - вироблення в учнів індивідуального стилю діяльності, культури самовизначення, відбувається їхній особистісний розвиток. Використання ІКТ на уроках може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаю такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами, наявності матеріально-технічної бази для впровадження ІКТ. Використання мультимедійних технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання. Важливість застосування мультимедійних засобів полягає в тому, що вони вносять в урок новизну, яка за своїм змістом і формою викладу дає можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також по-новому його з'ясувати, викликати в учнів нові образи,поглибити здобуті знання.

Основною і необхідною складовою ІКТ є педагогічні програмні засоби (ППЗ). Використання на уроках ППЗ сприяє підвищенню інтересу учнів до уроку як способу одержання інформації, піднімає навчальний процес на рівень досягнень сучасної науки, дозволяє покращити наочність навчального матеріалу. Поєднання ППЗ і традиційних методів викладання предмету дають бажаний результат: високий рівень засвоєння фундаментальних питань і усвідомлення їх практичного застосування. ППЗ дають можливість перевірити знання учнів у вигляді тестів.Використання ППЗ дає можливість синтезувати візуальну, звукову та рухову інформацію, поєднувати логічні та предметно-образні форми наочності, підвищувати мотивацію навчання за рахунок єдності пізнання та розваги.
Впровадження в структуру уроку елементів мультимедіа дозволяє здійснити одночасну передачу різних видів інформації. Як правило це означає поєднання тексту, звуку, графіки, анімації та відео. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках. Активна роль інформаційних технологій в освіті обумовлена тим, що порівняно з традиційними навчально-методичними засобами комп’ютерні засоби навчання забезпечують нові можливості, а також дозволяють реалізувати сучасні педагогічні технології навчання на більш високому рівні, стимулюють розвиток дидактики та методики.

Найбільшою проблемою традиційного навчання є низька динаміка, та часткова відсутність елементів інтерактивності та наочності. Сучасні інформаційні технології дозволяють нейтралізувати усі ці недоліки. Крім того, дидактичні можливості комп’ютера сприяють зацікавленості учнів до навчання. Але, потрібно пам'ятати, що можливі негативні наслідки, пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними. Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини, нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного розвитку учнів. Комп'ютеризація може призвести до формування егоїстичних нахилів у людини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму, взаємодопомоги. Тому, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес має здійснюватись виважено, та бути ретельно підготовленим і продуманим.

Поєднуючи інформаційні та комунікаційні технології, проектуючи їх на освітню практику необхідно зазначити, що основним завданням, яке стоїть перед їх впровадженням є адаптація людини до життя в інформаційному суспільстві.

По-перше, впровадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої.

По-друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в постіндустріальному суспільстві.

По-третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення нової системи освіти, що відповідає процесу модернізації традиційної системи освіти в світлі вимог постіндустріального суспільства

У процесі навчання важлива не інформаційна технологія сама собою, а те, наскільки її використання реалізує досягнення освітніх цілей. Власне кажучи, нині освіта стоїть перед важливим завданням: навчитися правильно, оптимально і нешкідливо застосовувати комп’ютер. Роль комп’ютера  на уроці більш складна: його використання в навчальному процесі допомагає вчителю зробити урок динамічним, цільовим, насиченим, яскравим, таким, що запам’ятовується надовго.

Комп’ютер – це новий вимір у просторі навчання. Це необхідний помічник учителя, інструмент для досягнення ним педагогічних цілей, але не панацея від усіх освітніх проблем. Комп’ютер ні в якому разі не замінить традиційної книжки, ні в якому разі не замінить живого спілкування з учителем, впливу особистості вчителя на учнів.

 Комп’ютер – це знаряддя, яке поліпшує роботу вчителя, але спочатку вчителеві треба докласти чимало зусиль для опанування знаряддям, необхідно творчо проводити підбір матеріалу до уроків, переглянути методику викладання з точки зору застосування на уроці комп’ютерної техніки, комп’ютерних мереж та можливості наситити урок мультимедійною інформацією. Досвід використання комп’ютера у процесі проведення навчальних занять з різних дисциплін дозволяє нам сформулювати деякі загальні положення. Насамперед, треба зауважити, що методика застосування комп’ютера на уроках з різних навчальних предметів не може бути однаковою. Зміст навчальних предметів, вікові особливості учнів, різні можливості педагогічних програмних засобів, різний фаховий рівень підготовки вчителя у галузі комп’ютерних технологій впливають на дидактичні прийоми використання комп’ютера у школі .При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його

Використання ІКТ дає можливість вирішувати такі актуальні питання:

-       використовувати у навчанні здобутки новітніх інформаційних  технологій;

-       удосконалювати навички самостійної роботи учнів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет;

Використання ІКТ в комплекті з традиційним підручником сприяє наступному:

-       забезпечує особистісно орієнтований та диференційований підхід у навчанні;

-       забезпечує реалізацію інтерактивного підходу (постійне спілкування з ПК, постановка запитань, які цікавлять учня та отримання відповідей на них);

-       підвищує пізнавальну активність учнів за рахунок різноманітної відео- та аудіоінформації;

-       здійснює контроль завдяки тестуванню і системи запитань для самоконтролю.

Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі, в першу чергу називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші.

 Однак, головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ, в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як  кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому.  Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних засобів зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з традиційними методами та сприяють якісному формуванню вмінь та навичок учнів.

На уроках, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння, будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це - можливість для учнів проявити свої творчі здібності [18. c. 376].

Але, поряд з плюсами, виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення.

Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

-  Відсутність комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;

- У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;

-       Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;

-       Відсутність контакту з учителем інформатики;

-       Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять;

-       Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;

-       Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів.

Отже, моя думка така, що інформаційне освітнє середовище як педагогічна система має будуватися на основі традиційної, будучи її логічним продовженням і розвитком.

                                                                     Шевченко С.В., вчитель фізики